Класифікація, розслідування, аналіз і облік пожеж

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обліку пожеж і їхніх наслідків» від 26 грудня 2003р. №2030, розрізняють пожежі з великими та особливо великими матеріальними збитками: прямі збитки перевищують, відповідно, 300 і 1000 розмірів неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян.

Збитки від пожеж визначаються сумою прямих і побічних втрат за цінами, що діють на час пожежі. Прямі збитки – оцінені в грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та (або) пошкоджені внаслідок безпосереднього впливу небезпечних факторів пожежі. Побічні збитки – оцінені в грошовому вираженні витрати на гасіння пожежі (вартість вогнегасних речовин, пально-мастильних матеріалів тощо), ліквідацію її наслідків (враховуються соціально-економічні та екологічні втрати), у тому числі на відбудову об'єкта, а також втрати, зумовлені простоєм у виробництві, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів тощо.

Факт пожежі підтверджується актом, що підписується членами комісії в складі не менше трьох чоловік, включаючи представника органа державного пожежного нагляду, представника адміністрації підприємства (установи, організації), де була подія, потерпілого.

Усі пожежі, незалежно від місця їхнього виникнення і наслідків, підлягають обліку.

Пожежі горючих речовин і матеріалів підрозділяються на класи: А - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір); В - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які плавляться; С - пожежі газів; D - пожежі металів і їх сплавів; Е - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.

Класифікація приміщень (виробництв) за вибухопожежною і пожежною небезпекою

Виробництва і склади залежно від схильності до загоряння матеріалів та речовин, що застосовуються або зберігаються у них, поділяються за вибухопожежною і пожежною небезпекою на категорії: А, Б, В, Г, Д.

Категорії приміщень щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки приймаються відповідно до ДНАПБ Б.03.002–2007. Дані з цього нормативного документа наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Категорії приміщень щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки

Категорія приміщення	Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) у приміщенні
1	2
А вибухо-пожежо-небезпечна	Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28оС у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5кПа. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа.
Б вибухо-пожежо-небезпечна	Горючі пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28оС, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5кПа.
В пожежо-небезпечна	Горючі рідини, тверді горючі речовини і матеріали (у тому числі пил та волокна), речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою тільки горіти, за умови, що приміщення, у яких вони є в наявності або обертаються, не відносяться до категорій А чи Б.
Г	Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистої теплоти, іскор і полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо.
Д	Негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, у яких знаходяться горючі рідини в системах змащення, охолодження і гідроприводу устаткування, у яких не більш 60 кг в одиниці устаткування при тиску не понад 0,2МПа, кабельні електропроводки до устаткування, окремі предмети меблів на місцях.