- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни затверджую
- •План лекції:
- •1. Філософія права як наука та навчальна дисципліна.
- •2. Предмет, принципи та структура філософії права.
- •3. Філософія, мораль і право.
- •4. Функції філософії права.
- •Розділ II. (т. 2-4) Історія виникнення і розвитку філософії права
- •План лекції:
- •1.Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності.
- •2. Особливості філософсько-правової думки в епоху середньовіччя.
- •3. Філософсько-правова думка епохи Відродження та Реформації.
- •4. Філософія права Нового часу та епохи Просвітництва.
- •Т. 3. ФілософСько-правОві вчення у західній європі кінця XVII- середини XIX століття
- •План лекції:
- •1. Філософія права і. Канта, її зв'язок з антропологією та етикою, її значення для сучасних філософсько-правових дискусій.
- •2. Філософія права г. Гегеля.
- •3. Історична школа та марксизм.
- •Т. 4. Сучасні теорії філософії права.
- •План лекції:
- •1. Загальна характеристика філософії права XX століття.
- •2. Позитивізм та його трансформація у неопозитивізм.
- •3. Концепції відродженого природного права XX століття.
- •4. Сучасні концепції природного права інтерсуб'єктивного напрямку.
- •Т. 5. Вітчизняна філософсько-правова думка.
- •План лекції:
- •1. Філософія права в Україні: виникнення, світоглядно-методологічні підстави, основні ідеї.
- •2.Основні ідеї російських філософів права.
- •Розділ III. Основні проблеми теорії філософії права т.6. Проблеми онтології права
- •План лекції:
- •1. Онтологічна природа права. Правова реальність.
- •2. Природне і позитивне право як основні структурні елементи правової реальності, їх зміст і співвідношення.
- •3. Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.
- •Т.7. Антропологічні основи права
- •План лекції:
- •1.Природа людини і право. Антропологічні основи права.
- •2.Філософський зміст і обґрунтування прав людини.
- •3.Особистість і право. Гуманістична природа права.
- •Т. 8. Правова Аксіологія.
- •План лекції:
- •1. Цінності у праві та право як цінність.
- •2. Свобода як цінність. Право як форма свободи.
- •3. Справедливість як основна правова цінність.
- •2.Філософські проблеми права і влади в суспільстві, що трансформується.
Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни затверджую
Завідувач кафедри
філософії та політології
_____________ Л.С. Воробйова
“____” __________ 20__ р.
ОПОРНИЙ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
З КУРСУ
“ФІЛОСОФІЯ ПРАВА”
для підготовки бакалаврів
з усіх напрямів та спеціальностей
денної форми навчання
статус дисципліни – нормативна
Ірпінь 2011
ЗМ 1 (т. 1) ФІлософія права як наука
Т.1: ФілософІЯ правА: ЇЇ ПРЕДМЕТ і місце серед філософських та юридичних наук
Мета: ознайомити студентів із предметом філософії права. Пояснити проблему розрізнення і співвідношення права і закону. Показати яке місце займає філософія права в системі наук. Досягнути розуміння студентами специфіки філософського осмислення сутності права.
Основні поняття: філософія, філософія права, юриспруденція, теорія, право, позитивне право, природне право, закон, метод, світогляд, мораль, норма права, концепція.
План лекції:
Філософія права як наука та навчальна дисципліна.
Предмет, принципи та структура філософії права.
Філософія, мораль і право.
Функції філософії права.
1. Філософія права як наука та навчальна дисципліна.
В історії філософсько-правової думки існували різні підходи до визначення філософії права та її предмета. Таке різноманіття підходів до предмета філософії права цілком закономірно, адже його визначення припускає виявлення ставлення дослідника як до філософії, так і до права. Можна припустити, що підходів до предмета філософії права стільки, скільки існує філософських систем, а виявлення предмета філософії права неможливо без чіткого визначення позиції дослідника до самого феномена права, тобто того, що, власне, і має бути досліджено.
Якщо загальна філософія є вченням про граничні підстави людського буття, то, відповідно, філософія права може бути визначена як вчення про граничні підстави права як одного із способів людського буття.
Існує кілька обґрунтувань необхідності існування філософії права, серед яких ми розглянемо лише два: історичне й актуальне. Історичне обґрунтування необхідності існування філософії права здійснюється на тому неспростовному факті, що ці проблеми завжди хвилювали людство протягом всього його існування.
У свою чергу актуальне обґрунтування філософії права базується на виявленні такого аспекту, такої сторони права, пізнання якої можливо тільки за допомогою філософського підходу. Очевидно, це обумовлено езотеричною (тобто схованою, таємницею) сутністю самого феномена права. Право, безсумнівно, є одним з найбільш важкодоступних об'єктів пізнання і не прагне відкривати досліднику свої таємниці.
Подібно до того, як у людини ми розрізняємо фізичне тіло і душу (дух), так у всіх культурних (тобто людських) феноменах ми виявляємо предметну форму і духовно-ідеальну сутність. У праві ми також знаходимо предметну і духовну сторони, за якими історично закріпилися назви "позитивне право" і "природне право".
Під позитивним правом мається на увазі чинна система правових норм, відносин і судових рішень, під природним правом, як правило, — ідеальні першооснови права. Поняття "природне право" виражає глибинну сутність права, а його "ідеальність" виявляється в тому, що воно, по-перше, існує у свідомості (правосвідомості) як його установка (хоч і виявляється у формах поведінки), а по-друге, є ідеалом, тобто очищеною від випадків формою належного у відносинах між людьми.
Звідси можна зробити висновок, що право як сфера людської діяльності тісно пов'язано з філософією. Такі фундаментальні проблеми права, як справедливість, свобода і рівність, провина і відповідальність та інші, є водночас найважливішими філософськими проблемами, а вирішення їх заглиблюється своїми коренями в розв'язання основних філософських питань про сутність людини і сенс її життя, в онтологічну структуру світу та способи його пізнання.
Значення філософії права в підготовці майбутніх юристів. Цілком очевидно, що вміння усвідомити високий гуманістичний зміст своєї діяльності, філософськи обґрунтувати свою теоретичну позицію і прийняти практичне рішення є ознакою високого професіоналізму і громадянської чесності юриста. Таке обґрунтування, особливо у сфері практичних рішень, не завжди усвідомлюється, однак воно значною мірою визначається домінуючими установками світогляду юристів, на формування якого покликана впливати філософія права. Спроби вирішувати фундаментальні теоретичні проблеми юриспруденції без філософського обґрунтування призводять, як правило, до релятивізму або догматизації.
Що стосується побоювань з приводу відносної широти сфери філософського осмислення права, то їх можна зняти за допомогою чіткої фіксації інтересів філософії права, уточнення її предмета і методу, визначення її місця у системі філософських і юридичних наук. При цьому визначення предметної сфери і статусу філософії права мають здійснюватися за допомогою зіставлення її з теорією права, яка за сферою інтересів є найбільш близькою їй дисципліною.