Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести зріз.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
241.15 Кб
Скачать

2) Метод візуального пристосування.

3) вивчення функцій витрат шляхом аналізу організаційно – технологічний процесів.

4) результати спостережень з метою визначення рішень, які найточніше відповідають розміру змінної та постійної складових сукупних витрат.

396

Метод оцінки на основі аналізу рахунків – це:

1) оцінка витрат на основі вивчення і використання даних бухгалтерських рахунків.

2) математичний опис взаємозв’язку витрат і доходів.

3) метод оцінки витрат, зорієнтований на майбутні операції і не потребує вивчення минулої діяльності.

4) Метод аналізу діапазону обсягів діяльності.

397

Прирістні витрати – це:

1) додаткові витрати на виробництво однієї одиниці продукції.

2) витрати, які змінюються ступнево при зміні обсягу діяльності.

3) витрати на виробництво партії додаткових одиниць продукції.

4) витрати змішаного типу.

398

Цільова собівартість – це:

1) різниця між ціною продажу, необхідною для заволодіння визначеною частиною ринку, та бажаним прибутком на одиницю продукту.

2) відмова від виробництва продукції великими партіями.

3) скорочення витрат на деталі і продукти на заздалегідь визначену величину.

4) ліквідація будь-яких зайвих витрат і ефективне використання виробничого потенціалу підприємства

399

Бюджет собівартості виготовленої за період продукції – це:

1) нагромадження інформації для складання бюджетного звіту.

2) дані для застосування формування бюджету собівартості реалізації продукції та визначення вартості залишків товарної продукції в балансі.

3) відображення обсягу усіх витрат, пов’язаних з виготовленням продукції, за виключенням прямих витрат.

4) підсумок, виходячи з бюджету виробництва, даних про продуктивність праці і ставок оплати праці основного виробничого персоналу.

400

Кількісне значення зміни величини прибутку – це:

1) функція витрат.

2) метод АВС.

3) показник прибутковості інвестицій.

4) коефіцієнт операційного важеля.

Розділ 5. Організація і методика економічного аналізу:

401

Термін аналіз означає:

1) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання

його внутрішньої природи;

2) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

3) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального;

4) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового.

402

Основними функціями економічного аналізу є:

1) спостереження, вимірювання, реєстрація;

2) вивчення причинно-наслідкових зв’язків економічних явищ і процесів;

3) оціночна та пошукова.

4) оціночна, діагностична, пошукова;

403

Оціночна функція економічного аналізу визначає:

1)процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання

його внутрішньої природи

2) відповідність стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування;

3) причинно-наслідкові зміни економічної системи та вимірювання впливу факторів на

цю зміну;

4) виявляє невикористані резерви та обґрунтовує механізм їх мобілізації.

404

Діагностична функція економічного аналізу полягає у:

1) відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування;

2)встановленні причинно-наслідкових змін економічної системи та вимірювання

впливу факторів на цю зміну;

3) об’єднанні однорідних явищ у визначені групи;

4) виявленні невикористаних резервів та обґрунтуванні механізму їх мобілізації.

405

Пошукова функція економічного аналізу:

1) виявляє невикористані резерви та обґрунтовує механізм їх мобілізації;

2) встановлює причинно-наслідкові зміни економічної системи та вимірює вплив

факторів на цю зміну;

3) вивчає відповідність стану економічної системи її цільовим параметрам

функціонування;

4) представляє собою спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального.

406

Предметом вивчення економічного аналізу є:

1) всі види діяльності суб’єктів господарювання;

2) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів;

3) фінансові результати;

4) ресурси всіх видів.

407

Який вид економічного аналізу передбачає вивчення результатів

господарської діяльності з метою визначення їх можливих значень у

майбутньому:

1) поточний;

2) оперативний;

3) перспективний;

4) внутрішній.

408

Який вид економічного аналізу наближений по часу до моменту здійснення господарської операції:

1) перспективний;

2) оперативний;

3) поточний;

4) локальний.

409

Який вид економічного аналізу проводиться для повного вивчення результатів діяльності на основі фінансової та статистичної звітності та комплексного виявлення невикористаних резервів;

1) поточний;

2) перспективний;

3) оперативний;

4) тематичний.

410

Недоліком оперативного аналізу є:

1)виявлені резерви означають назавжди втрачені можливості росту ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулого періоду;

2) відірваність по часу від моменту здійснення господарської операції;

3) незадовільний фінансовий стан.

4)відносна неточність, пов’язана з наближеністю в розрахунках;

411

Недоліком поточного аналізу є те, що:

1) виявлені резерви означають назавжди втрачені можливості росту ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулого періоду;

2) відносна неточність, пов’язана з наближеністю в розрахунках

3) оперування переважно натуральними показниками;

4) погані фінансові результати.

412

Який з видів аналізу передбачає аналіз вартості на основі споживчих якостей:

1) оперативний аналіз;

2) функціонально-вартісний аналіз;

3) поточний аналіз;

4) перспективний аналіз.

413

Під синтезом економічних явищ розуміють:

1) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

2) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи;

3) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального;

4) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового.

414

Індукція – це:

1) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

2) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків;

3) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового, від наслідків до причин;

4) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи.

415

Дедукція – це:

1) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

2) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи;

3) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового, від наслідків до причин;

4) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків.

416

Абстрагування – це:

1) процес пізнання з використанням об’єктів, які заміщують оригінал і служать джерелами інформації про нього;

2) виділення однієї або декількох сторін предмету, які цікавлять дослідника, з одночасним відкиданням інших властивостей і зв’язків цього ж предмету;

3) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

4) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків.

417

Моделювання – це:

1) процес пізнання з використанням об’єктів, які заміщують оригінал і служать джерелами інформації про нього;

2) виділення однієї або декількох сторін предмету, які цікавлять дослідника, з одночасним відкиданням інших властивостей і зв’язків цього ж предмету;

3) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

4) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків.

418

Відносна величина виконання плану визначається як:

1) ділення значення показника за поточний період на відповідне значення за минулий період;

2) співвідношення між плановим та фактичним рівнем показника;

3) співвідношення між фактичним та плановим рівнем показника;

4) добуток значень показника за минулий та звітний період.

419

Відносна величина динаміки визначається як:

1) співвідношення між фактичним та плановим рівнем показника;

2) співвідношення між плановим та фактичним рівнем показника;

3) добуток значень показника за минулий та звітний період.

4) ділення значення показника за поточний період на відповідне значення за минулий період;

420

Показники темп росту та темп приросту відображають:

1) динаміку явища;

2) ступінь виконання плану;

3) фінансовий стан;

4) фінансові результати.

421

Показник структури – це:

1) співвідношення між фактичним та плановим рівнем показника;

2) частка до цілого;

3) співвідношення між плановим та фактичним рівнем показника;

4) добуток значень показника за минулий та звітний період.

422

Фактори в економічному аналізі – це:

1) невикористані можливості економії затрат певного фактору;

2) діючі сили, які призводять до позитивних чи негативних змін у стані об’єкту та показниках, які відображають цей стан;

3) показники динаміки;

4) форми звітності.

423

Резерви в економічному аналізі – це:

1) невикористані можливості економії затрат певного фактору;

2) діючі сили, які призводять до позитивних чи негативних змін у стані об’єкту та показниках, які відображають цей стан;

3) показники динаміки;

4) форми звітності.

424

Як називаються фактори, пов’язані з якісним приростом результативного показника:

1) комплексні;

2) інтенсивні;

3) екстенсивні;

4) прості.

425

Як називаються фактори, пов’язані з кількісним приростом результативного показника:

1) комплексні;

2) інтенсивні;

3) прості.

4) екстенсивні;

426

Як називається факторна модель, в якій результативний показник представлений сумою декількох факторів:

1) мультиплікативна;

2) адитивна;

3) кратна;

4) змішана.

427

Як називається факторна модель, в якій результативний показник представлений добутком декількох факторів

1) мультиплікативна;

2) адитивна;

3) кратна;

4) змішана.

428

Як називається факторна модель, в якій результативний показник отримують діленням одного показника на інший

1) змішана;

2) мультиплікативна;

3) кратна;

4) адитивна.

429

Метод елімінування в економічному аналізі означає:

1) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового, від наслідків до причин;

2) виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника;

3) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи;

4) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків.

430

Які способи елімінування застосовуються в економічній практиці:

1) ланцюгових підстановок, абсолютних відхилень, відносних відхилень, індексний метод;

2) метод сум, метод суми місць, метод відстаней;

3) інтегральний метод;

4) метод пропорційного ділення та часткової участі.

431

До методів комплексної економічної оцінки відносять:

1) метод сум, метод суми місць, метод відстаней;

2) ланцюгових підстановок, абсолютних відхилень, відносних відхилень, індексний метод;

3) інтегральний метод;

4) метод пропорційного ділення та часткової участі.

432

Аналіз фінансового стану підприємства включає:

1) аналіз фінансових результатів;

2) вертикальний та горизонтальний аналіз балансу, аналіз фінансової стійкості та платоспроможності;

3) аналіз ефективності використання матеріальних та трудових ресурсів;

4) аналіз виробництва продукції.

433

Горизонтальний аналіз балансу передбачає:

1) визначення валюти балансу;

2) розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу;

3) визначення співвідношення між окремими групами активів і пасивів.

4) визначення абсолютних і відносних змін статей балансу за звітний період;

434

Вертикальний аналіз балансу передбачає:

1) визначення абсолютних і відносних змін статей балансу за звітний період;

2) розрахунок частки окремих статей у загальній валюті балансу;

3) визначення валюти балансу;

4) визначення співвідношення між окремими групами активів і пасивів.

435

Коефіцієнт фінансової незалежності відображає:

1) питому вагу власних джерел в загальній сумі джерел фінансування;

2) питому вагу зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування;

3) частину власних коштів, які вкладено в господарський оборот;

4) яка частина активів фінансується за рахунок довгострокових джерел.

436

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу відображає:

1) питому вагу власних джерел в загальній сумі джерел фінансування;

2) частину власних коштів, які вкладено в господарський оборот;

3) яка частина активів фінансується за рахунок довгострокових джерел.