1) Собівартість.

2) Операційний важіль.

3) фактична калькуляція.

4) Запас міцності.

341

Бюджетний баланс – це:

1) проформа фінансової звітності, яка містить інформацію про майбутній стан підприємства, який очікується в результаті запланованих операцій.

2) плановий документ, в якому наведені постійні зміни, пов’язані із збутом продукції в бюджетному періоді.

3) плановий документ, який відображає майбутні платежі та надходження коштів.

4) проформа фінансової звітності, складена до початку звітного періоду, яка відображає передбачуваний фінансовий результат діяльності.

342

Метод управлінського обліку – це:

1) інформаційне забезпечення управління підприємством.

2) сукупність різноманітних прийомів і способів, за допомогою яких вивчають об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства.

3) обґрунтування методу обліку і калькулювання витрат.

4) формування інформаційного забезпечення для ефективного управління підприємством.

343

Виробництва, створені для обслуговування основного виробництва, -- це:

1) технологічні.

2) добувні.

3) допоміжні.

4) основні.

344

Платіжний календар – це:

1) консолідований бюджет.

2) особлива форма бюджету, що розробляється за окремими видами руху грошових коштів і по підприємству в цілому.

3) бюджет капітальних інвестицій.

4) бюджет продажу та фінансових результатів.

345

Консолідований (зведений) бюджет – це:

1) інтегровані індивідуальні бюджети, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат та інших фінансових операцій у наступному періоді.

2) оперативний фінансовий план на довгостроковий період.

3) оперативний фінансовий план на короткостроковий період.

4) інтегрований індивідуальний бюджет, що характеризує бюджет капітальних інвестицій.

346

Розрахунок трансфертної ціни здійснюється за наступною формулою:

1) постійні витрати + альтернативні.

2) дійсні витрати + альтернативні.

3) відношення дійсних витрат до альтернативних.

4) відношення постійних витрат до альтернативних.

347

Базова структура управлінського обліку залежить від:

1) поставленої мети.

2) наявності ресурсів і технології виробництва.

3) методу контролю та аналізу.

4) способу розподілу ресурсів.

348

Фактична собівартість внутрішнього остаточного браку відображається:

1) за дебетом рахунку «Виробництво».

2) за дебетом рахунку «Собівартість реалізації».

3) за дебетом рахунку «Інші витрати».

4) за дебетом рахунку «Брак у виробництві».

349

Розподілена частина постійних загально виробничих витрат відображено на рахунках:

1) «Загально виробничі витрати».

2) «Виробництво».

3) «Фінансові результати».

4) «Собівартість реалізації».

350

Для узагальнення інформації про витрати підприємства передбаченй рахунок:

1)«Фінансові результати».

2)«Виробництво».

3)«Собівартість реалізованої продукції».

4)«Інші витрати».

351

Створення інформаційного обслуговування рішень довгострокових проблем – це:

1) вибір стратегії, що забезпечить встановлення довгострокових конкурентних переваг підприємства

2) принцип безперервності діяльності підприємства.

3) механізм господарювання.

4) організаційно-правова форма діяльності підприємства.

352

Характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства – це:

1) метод аналізу витрат підприємства.

2) показник, що характеризує додаткові вигоди і втрати.

3) математичний опис взаємозв’язку між витратами та їх факторами.

4) поведінка витрат.

353

Переваги трансфертного ціноутворення на основі витрат – це:

1) нерелевантність постійних витрат для прийняття рішень.

2) сприяння автономії підрозділів.

3) конкуренція із зовнішніми постачальниками.

4) практичний підхід у конфліктних ситуаціях.

354

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється:

1) згідно методу обліку витрат.

2) згідно наказу про облікову політику підприємства.

3) відображенням на рахунках процесу виробництва.

4) згідно П(С)БО 16 «Витрати».

355

Розрахунок нормативної собівартості на основі чинних норм витрат – це:

1) нормативна калькуляція.

2) планова калькуляція.

3) кошторисна калькуляція.

4) калькулювання собівартості продукції.

356

Виробничі витрати, які безпосередньо пов’язані із виробництвом конкретної продукції – це:

1) витрати нормальної потужності.

2) витрати на продукт.

3) основні витрати.

4) витрати періоду.

357

Бюджет виробництва – це:

1) бюджет прямих і накладних витрат.

2) економічні та виробничі умови.

3) план випуску продукції в натуральних одиницях на бюджетний період.

4) довгострокові тенденції продажу різних видів товарної продукції.

358

Координування дій – це:

1) засіб формування комунікаційного середовища.

2) виявлення та збалансування всіх факторів діяльності кожного структурного підрозділу для досягнення визначеної мети.

3) ефективна організація бюджетного процесу.

4) метод Дельфі.

359

Операційні бюджети – це:

1) сукупність бюджетів, які відображають доходи і витрати підприємства.

2) складові зведеного бюджету.

3) плани підприємства стосовно модернізації.

4) звітність центрів витрат.

360

Облік відповідальності центрів відповідальності здійснюється:

1) через підготовку зведеного бюджету.

2) оцінкою можливостей підприємства та економічних умов, в тому числі рівня конкуренції.

3) через бюджетний звіт про фінансові результати.

4) через звіти, в яких менеджери інформують про відхилення від кошторисів.

361

Підрозділ, який відповідає за складання бюджету виробництва – це:

1) відділ постачання.

2) виробничий відділ.

3) фінансовий відділ.

4) відділ маркетингу.

362

Ефективна організація бюджетного процесу залежить від роботи:

1) бюджетного комітету.

2) менеджерів регіональних відділів продажу.

3) планово-економічних відділів.

4) фінансового відділу.

363

Показник результативності для інвестиційного центру – це:

1)трансфертна ціна (ТЦ).

2) цільове калькулювання.

3) показник прибутковості інвестицій (ROI).

4) система «точно в строк»(SIT).

364

Центри прибутку -- це:

1) підрозділи підприємства, які оцінюють економічну діяльність.

2) підрозділи підприємства, менеджери яких відповідають і за надходження, і за витрати.

3) центри відповідальності, які відповідають за дохід підприємства.

4) центри відповідальності стратегічно-орієнтованої системи.

365

Система попроцесної калькуляції – це:

1) система позамовного виробництва.

2) широка різноманітність калькулювання.

3) списання нерозподілених накладних витрат до рахунка «Собівартість реалізації».

4) акумулюванням витрат за процесами або за підрозділами.

366

Метод АВС – це:

1) витрати, що акумулюються за процесами або за підрозділами.

2) калькулювання собівартості продукції за видами діяльності.

3) різні витрати для різних цілей.

4) скорочення витрат, порівняння з власними витратами.

367

Ступенева система обліку витрат – це:

1) варіант розвиненої системи «Директ - Костингу».

2) система попроцесної калькуляції.

3) калькулювання собівартості продукції за видами діяльності.

4) варіант системи «Стандарт - Кост»

368

Модель аналізу «витрати – обсяг діяльності - прибуток» – це:

1) математичний підхід залежності прибутку від величини витрат і обсягу діяльності.

2) аналітичний підхід до вивчення взаємозв’язку між витратами та доходами за різних рівнів діяльності підприємства.

3) економічна модель розрахунку прибутковості підприємства.

4) метод рівняння заснований на загальному підході розрахунку фінансового результату.

369

Рівень поточної діяльності підприємства, що перевищує точку беззбитковості – це:

1) операційний важіль.

2) маржинальний дохід.

3) метод АВС.

4) запас міцності.

370

Обсяг діяльності за якого виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) дорівнює сукупним витратам підприємства, – це:

1) операційний прибуток.

2) запас міцності.

3) точка беззбитковості.

4) операційний важіль.

371

Механізм управління прибутком в умовах зміни обсягу реалізації продукції на основі оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат – це:

1) операційний прибуток.

2) операційний важіль.

3) запас міцності.

4) маржинальний дохід.

372

Запас міцності застосовується для визначення:

1) операційного прибутку.

2) маржинального доходу.

3) точки беззбитковості.

4) ефекту операційного важеля.

373

Поріг рентабельності – це:

1) операційний важіль.

2) виробничий леверидж.

3) коефіцієнт запасу.

4) точка беззбитковості.

374

Додаткові витрати, що виникають при виготовленні додаткової одиниці продукції, – це:

1) маржинальні витрати.

2) витрати, що підлягають контролю.

3) релевантні витрати.

4) альтернативні витрати.

375

Альтернативні витрати – це:

1) витрати, розмір яких змінюється пропорційно зміні ступеня витрат, величина яких залишається незмінною при зміні ступеня завантаженості виробничих потужностей.

2) завантаження виробничих потужностей.

3) майбутня втрачена вигода від прийняття конкретного рішення.

4) співвідношення змінних і постійних витрат.

376

Фактор витрат – це:

1) показник, який викликає зміни у складі та характері витрат, і відповідає тому чи іншому виду діяльності.