- •Курс лекцій
- •Для студентів спеціальності 7.092103 "Міське будівництво та господарство"
- •Зміст дисципліни
- •Лекція №1 Вступ. Роль і місце реконструктивних та будівельно-ремонтних робіт в збільшенні потужності і продовженні терміну експлуатації основних фондів.
- •Ефективність та перспективи розвитку реконструкції промислових об'єктів
- •Механічні властивості загальновживаних волокон
- •Порівняння металевих і композитних матеріалів підсилення
- •Лекція №2 правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд
- •Загальні положення
- •Організація та виконання обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будівель (споруд)
- •Лекція №3 основні положення 3 діагностики технічного стану будівельних конструкцій та основ будівель (споруд)
- •Терміни та визначення
- •Порядок визначення термінів перших планових обстежень та паспортизації технічного стану будівель (споруд)
- •Коефіцієнт екологічної небезпеки
- •Ведення, зберігання та використання паспорта технічного стану будівлі (споруди)
- •Лекція №4 особливості обстеження деяких частин будівель (споруд) та їх конструкцій основи та фундаменти
- •Класифікаційні ознаки технічного стану основ та фундаментів
- •Бетонні та залізобетонні конструкції
- •Огороджуючі конструкції із навісних панелей
- •Кам’яні та армокам’яні конструкції
- •Класифікація технічних станів кам’яних
- •Лекція №5 особливості обстеження деяких частин будівель (споруд) та їх конструкцій металеві конструкції
- •Дерев’яні конструкції
- •Обсяги розкриття при детальному обстеженні перекриттів
- •Покрівлі та гідроізоляція
- •Конструкції, що зазнають впливу агресивних середовищ
- •Геодезичні обстеження будівель, споруд та конструкцій
- •Лекція №6 Загальні положення з реконструкції і посилення конструктивних елементів будівель і споруд.
- •Лекція №7 Оцінка несучої здатності конструкцій, що посилюються. Систематизація. Коротка характеристика, область застосування і вибір способів посилення конструктивних елементів будівель і споруд.
- •Систематизація, коротка характеристика, область застосування і вибір способів посилення
- •Коротка характеристика і область застосування різних способів посилення.
- •Вибір способів посилення
Дерев’яні конструкції
Найбільш характерними та розповсюдженими видами дефектів та пошкоджень дерев’яних конструкцій є:
вологий стан (або періодичне зволоження) деревини, що перевищує допустиме значення (див. рис. 4.9) за СНиП 11-25-80;
зміна природного забарвлення деревини;
недопустимі деформації конструкцій та їх елементів;
ураження деревини біошкідниками, домовими грибами (справжнім. плівковим, білим) та жуками-деревоточцями (вусатим, чорним, мебльовим, точильником та ін.), морськими біошкідниками (корабельним черв’яком);
корозія металевих деталей;
тріщини та розшарування клеєних дерев’яних конструкцій;
руйнування від дії хімічних агресивних середовищ (зростання кристалів солі усередині деревини, через дії кислот та лугів, що утворюються внаслідок діі вологи та солі).
Дефекти та пошкодження дерев’яних конструкцій визначаються такими способами:
огляд з необхідним розкриттям для виявлення фактичного стану дерев’яних конструкцій;
обмір дерев’яних конструкцій;
вимір основних параметрів деформацій несучих дерев’яних конструкцій (прогинів, відносних зміщень вузлів, викривлення стиснутих елементів, кутів нахилу перерізів, зміщення піддатливих з’єднань, тріщин, сколювання. зминання та ін.);
зазори та нещільності в сполученнях, зношення настилів;
вивчення температурно-вологісних або особливих умов експлуатації дерев’яних конструкцій;
вибірка з дерев’яних конструкцій зразків для лабораторного дослідження фізико-механічних властивостей деревини, її вологості, міцності клейових з’єднань. визначення виду шкідника, що уразив деревину, якості антисептування.
Рис.4.9. Загнивання дерев’яних конструкцій внаслідок замокання покрівлі
Для визначення виду ураження та активності процесу руйнування зразків деревини необхідно провести аналіз в мікробіологічній лабораторії. Зразки вибирають з найбільш уражених ділянок. В одному зразку повинна бути представлена як здорова, так і уражена деревина (на межі переходу). При наявності зовнішніх грибкових утворень зразок береться разом з ним. Розмір зразків рекомендується приймати 15x10x5 см (для дощок - 15x5x2 см).
Для встановлення причин гниття та руйнування деревини проводять також виміри вологості деревини в місцях взяття проб, повітрообміну, вологості та температури повітря в приміщенні.
По кожній будівлі (споруді) слід відбирати не менше трьох зразків із трьох окремих ділянок розкриття.
За результатами аналізу зразків дається характеристика та ступінь ураження деревини:
має місце часткове ураження грибом;
механічна міцність не втрачена;
механічна міцність частково втрачена;
механічна міцність значно втрачена;
ознак дереворуйнуючих жуків не виявлено;
виявлено шкідника (приводиться вид жука) і до якого ступеня небезпеки він відноситься (слабкий або сильний руйнівник).
Оцінку міцності деревини в місцях руйнувань допускається визначати за кількістю річних шарів на ділянці товщиною 1 см, відсутністю грибів, що знижують міцність та іншими методами. Вологість деревини може встановлюватись електронним вологоміром.
Зразки для механічних лабораторних випробувань слід, як правило, відбирати з елементів, в яких відбулось руйнування або з несучих елементів. Кількість зразків для механічних випробувань приймають не менше шести.
Для детального обстеження елементів перекриттів необхідно виконувати їх розкриття в обсязі, вказаному в таблиці 10.
Таблиця 10
