- •Курс лекцій
- •Для студентів спеціальності 7.092103 "Міське будівництво та господарство"
- •Зміст дисципліни
- •Лекція №1 Вступ. Роль і місце реконструктивних та будівельно-ремонтних робіт в збільшенні потужності і продовженні терміну експлуатації основних фондів.
- •Ефективність та перспективи розвитку реконструкції промислових об'єктів
- •Механічні властивості загальновживаних волокон
- •Порівняння металевих і композитних матеріалів підсилення
- •Лекція №2 правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд
- •Загальні положення
- •Організація та виконання обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будівель (споруд)
- •Лекція №3 основні положення 3 діагностики технічного стану будівельних конструкцій та основ будівель (споруд)
- •Терміни та визначення
- •Порядок визначення термінів перших планових обстежень та паспортизації технічного стану будівель (споруд)
- •Коефіцієнт екологічної небезпеки
- •Ведення, зберігання та використання паспорта технічного стану будівлі (споруди)
- •Лекція №4 особливості обстеження деяких частин будівель (споруд) та їх конструкцій основи та фундаменти
- •Класифікаційні ознаки технічного стану основ та фундаментів
- •Бетонні та залізобетонні конструкції
- •Огороджуючі конструкції із навісних панелей
- •Кам’яні та армокам’яні конструкції
- •Класифікація технічних станів кам’яних
- •Лекція №5 особливості обстеження деяких частин будівель (споруд) та їх конструкцій металеві конструкції
- •Дерев’яні конструкції
- •Обсяги розкриття при детальному обстеженні перекриттів
- •Покрівлі та гідроізоляція
- •Конструкції, що зазнають впливу агресивних середовищ
- •Геодезичні обстеження будівель, споруд та конструкцій
- •Лекція №6 Загальні положення з реконструкції і посилення конструктивних елементів будівель і споруд.
- •Лекція №7 Оцінка несучої здатності конструкцій, що посилюються. Систематизація. Коротка характеристика, область застосування і вибір способів посилення конструктивних елементів будівель і споруд.
- •Систематизація, коротка характеристика, область застосування і вибір способів посилення
- •Коротка характеристика і область застосування різних способів посилення.
- •Вибір способів посилення
Коефіцієнт екологічної небезпеки
Групи відповідальності за екологічною небезпекою
|
Ступінь небезпеки
|
Коефіцієнт, що характеризує екологічну небезпеку виробництва, Кек
|
1
|
Дуже небезпечні виробництва
|
0.8
|
2
|
Небезпечні виробництва
|
0.9
|
3
|
Безпечні виробництва
|
1.0
|
В залежності від агресивності виробничого середовища, в якому експлуатуються будівельні конструкції, будівлі (споруди) поділяються на чотири групи за агресивністю виробничого середовища (згідно зі СНиП 2.03.11-85): середовище сильноагресивне, середовище середньоагресивне, середовище слабкоагресивне, середовище неагресивне.
Слід приймати такі значення коефіцієнтів впливу агресивності виробничого середовища в залежності від групи за агресивністю виробничого середовища (таблиця 3).
Строки планових обстежень будівель (споруд) рекомендується призначати в залежності від коефіцієнта безпеки за формулою:
Т = Тб х Кб , років
Величина Тб є терміном до першого планового обстеження для будівель (споруд), що знаходяться в середніх для даної галузі умовах експлуатації.
3 урахуванням досвіду експлуатації величина Тб може коригуватися в залежності від конструктивних особливостей будівлі (споруди) та характеристик його основи, наявності в конструкціях та основах будівель (споруд) контрольно-вимірювальної апаратури, інших факторів, які суттєво впливають на параметри надійності та довговічності будівель (споруд).
Таблиця 3.
Коефіцієнт впливу агресивності виробничого середовища
Група за агресивністю виробничого середовища
|
Ступінь агресивності виробничого середовища
|
Коефіцієнт впливу агресивності виробничого середовища, Кдг
|
1 2 3 4
|
Середовище сильноагресивне Середовище середньоагресивне Середовище слабкоагресивне Середовище неагресивне
|
0.7 0,8 0,9 1,0
|
ПО РЯДОК
Ведення, зберігання та використання паспорта технічного стану будівлі (споруди)
Головним завданням паспортизації будівель (споруд) є продовження терміну їх нормальної експлуатації.
Паспортизації підлягають будівлі (споруди) усіх державних відомств та окремих підприємств незалежно від форми власності.
Результатом паспортизації буде створення єдиної системи обліку та моніторингового контролю за станом об’єктів з метою своєчасного виявлення передаварійних та аварійних ситуацій, а також припинення експлуатації аварійно небезпечних будівель (споруд).
Форму паспорта (Додаток І) технічного стану будівлі (споруди) заповнює її власник (керівник організації) на основі даних повного обстеження та визначення технічного стану будівлі (споруди) за участю представника спеціалізованої організації. що проводила обстеження.
Обстеження здійснюється спеціалізованою організацією на договірних засадах на кошти власника об’єкта або інші.
Достовірність даних, що занесені до паспорта, підтверджується підписами власника об’єкта (керівника організації) та представника спеціалізованої організації, що проводила обстеження, та представника територіального органу Держкомнаглядохоронпраці.
До складу паспорта входять п’ять обов’язкових додатків та десять рекомендаційних-додатків.
Паспорт з додатками шнурується та скріплюється печаткою організації об’єкта.
Паспорт складається у двох екземплярах: один з них зберігається у власника будівлі (споруди), а другий - в організації, що проводила паспортизацію.
Якщо обстеження визначило, що стан об’єкта або його окремих конструкцій відповідає ІІ або ІV категорії технічного стану. копія паспорта в 10-ти денний термін надсилається власником об’єкта до організації, яка формує та веде реєстр аварійнонебезпечних будівель та споруд - Науково-дослідного інституту будівельного виробництва, рекомендованим листом з повідомленням про одержання.
Зміни технічного стану об’єкта, що зафіксовані наступними за паспортизацією обстеженнями, заносять до паспорта у вигляді доповнень із зазначенням дати обстеження та засвідчують підписами власника об’єкта, особи, що відповідає за обстеження (результатом якого були виявлені ці зміни), та представником територіального органу Держкомнаглядохоронпраці.
Власник об’єкта (керівник організації) зобов’язаний внести доповнення до паспорта не пізніше одного місяця після закінчення обстеження.
Якщо обстеження визначило, що об’єкт належить до ІІІ або ІУ категорії технічного стану, копії доповнень в місячний термін надсилаються власником об’єкта до організації, що проводила паспортизацію, та до реєстра аварійнонебезпечних об’єктів рекомендованим листом з повідомленням про одержання.
Періодичність наступних після паспортизації обстежень визначається "Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд" або необхідністю позапланового обстеження у зв’язку з надзвичайною ситуацією, що призвела до зміни технічного стану об’єкта.
Паспорти для нових будівель (споруд), а також для об’єктів після їх реконструкції або капітального ремонту складаються безпосередньо після прийняття об’єкта державною або технічною комісією.
Паспорт є документом, що засвідчує технічний стан будівлі (споруди) та використовується для підтвердження факту експлуатаційної придатності (непридатності) об’єкта.
