4. . Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1.Фармакологія	Класифікувати основні речовини, що використовуються для місцевої анестезії, вміти розраховувати дози хіміотерапевтичних речовин, вміти виписувати рецепти на основні препарати.
2. Пропедевтика внутрішніх хвороб	Збирати анамнез, проводити огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію.
3. Патофізіологія	За результатами обстеження орієнтуватись в порушенні ланок нормального функціонування організму.
4. Рентгенологія	Читати рентгенологічні знімки.
5. Нормальна та топографічна анатомії	Знати топографо-анатомічні особливості будови тіла.

5. Поради студенту.

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований (тестовий) контроль початкового рівня підготовки студентів.

Після вивчення даної теми студенти повинні мати уявлення про загальне знеболювання і його види. Знати класичну картину та методи проведення місцевої анестезії, покази та протипокази. Навчити студентів діагностувати ускладнення під час та після проведення місцевої анестезії, вмінню надавати допомогу при них.

5.1. Зміст теми.

Анестезі́я (грец. αν — не та грец. αισθησις — відчуття) — повна втрата чутливості в зв'язку з втратою провідності чутливих нервів.

Анестезіологія ­­­­­– наука, що вивчає способи усунення больових відчуттів та методи захисту організму хворого від надмірного впливу операційної травми. Іншими словами - це система захисту організму людини від операційної травми. Вона передбачає ряд заходів, які починаються до операції, продовжуються під час неї і закінчуються в післяопераційному періоді.

Місцева анестезія має велику питому вагу в клінічній практиці. Це пов'язано з простотою виконання, відносною безпечністю, відсутністю потреби в спеціальній складній апаратурі. Найпоширеніші в клінічній практиці місцева інфільтраційна, по­верхнева (термінальна) і різні види провідникової анестезії. Фармакологічні препарати, що використовуються для місцевого знеболювання, належать до групи місцевих анестетичних речовин.

Етапи розвитку МІСЦЕВОЇ анестезії:

З метою знеболювання кінцівок Амбруаз Паре ще в XVI в. перед операцією робив тугу перев'язку її; Ларрей -у XIX в. при ампутації кінцівки застосовував холод, домагаючись повної анестезії при температурі -19 С.

- в І880 р. Анреп опублікував результати вивчення фармакологічної дії кокаїну,

- у 1885 р. вперше метод провідникової анестезії на собі, а потім на хворих застосував А.И.Лукашевич. Оберст, вводячи розчин кокаїну в основу пальця домігся анестезії всього пальця.

- 1889 році Реклю для знеболювання рекомендував вводити 0,5-1% розчин кокаїну в шкіру по ходу гаданого розтину.

- 1891 р. Шлейх , широко інфільтруючи 2% розчином кокаїну операційне поле, проводив безболісно навіть такі значні по тому часу операції, як пластику кили.

- 1899 р. А. Біром запропонований метод спинномозкової анестезії.

- в 1905 р. Эйнгорн синтезував унікальний препарат для місцевої анестезії – новокаїн (в інфільтраційній анестезії застосовував 0,5% і 1% розчини новокаїну з додаванням невеличкої кількості адреналіну).

- у 1908 р. А.Бір запропонував метод внутрішньовенної анестезії під джгутом.

- у 1909 р В.А.Оппелем була запропонована внутрішньовенна анестезія під джгутом.

- подальшою розробкою методів інфільтраційної анестезії займався А.В.Вишневський і його школа.

- метод провідникової анестезії запропонували: Куленкампф, що здійснив анестезію plexus brachialis; Капис- закриту анестезію n.splanchnicus із боку спини; Браун- анестезію черевного нерва; В.Ф.Войно-Ясенецкий- анестезію нижніх і верхніх кінцівок.