Гранична температура нагрівання електрообладнання

Температурний клас	Гранична температура нагрівання електрообладнання, 0С при вибухозахисті
	вибухонепроникна оболонка, заповнення або продування оболонки захисним газом з надлишковим тиском, іскробезпечне електричне коло, захист видів “е”, “m” і “n” та спеціальний	заповнення оболонки
		квар- цом	мас-ти-лом
Т1	450	450	115
Т2	300	300	115
Т3	200	200	115
Т4	135	135	100
Т5	100	100	100
Т6	85	85	80

У приміщеннях класів 21 і 22 максимальна температура поверхні елек-трообладнання повинна відповідати значенням, установленим державними стандартами й бути не менше ніж на +75^оС нижче температури самозайман-ня.

7.3.3. Під час вводу в експлуатацію ЕУ у вибухонебезпечних зонах має бути представ­лена технічна документація в обсязі, передбаченому ПТЕ.

7.3.4. До обслуговування вибухозахищеного електро­обладнання допу-скається особовий склад, який пройшов перевірку знань ПВЕ, ПТЕ, Правил будови ЕУ, Правил безпечної експлуатації ЕУ споживачів і цих Правил, а також знань інструкцій заводів-виробників із ремонту, монтажу й експлуата-ції цього обладнання, службових (посадових) інструкцій і інструкцій з охо-рони праці.

7.3.5. Енергетик військової частини та відповідальний за електрогоспо-дарство, залежно від кордонів розподілу між ВЕУ та ЕУ військового містеч-ка, зобов’язані забезпечити інструктаж особового складу електротехнічних спеціальностей з питань вибухобезпеки, відпо­відно до спеціальних інструк-цій, які враховують специфіку робіт та узгоджені з органами державного наг-ляду за охороною праці Міністерства оборони України.

7.3.6. Програми підготовки особового складу, який виконує роботи, до яких висуваються додаткові вимоги, уз­годжуються з органами державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України.

7.3.7. У разі проведення будь-якого виду робіт в ЕУ вибухонебезпеч-них зон мають вико­нуватися вимоги відповідних розділів Правил.

7.3.8. На вибухозахищене електрообладнання заводяться паспорти ін-дивідуальної експлуатації, в яких указуються паспортні дані, обсяги ремон-тів, результати профілактичних випробувань і замі­ри параметрів вибухо-захисту (ширина й довжина щіли­ни, значення надмірного тиску та інші), фік-суються аварії й дефекти, що мали місце в процесі експлуатації. Експлуа-таційний паспорт затверджує командир військової частини.

7.3.9. Електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів, теплові розчіплювачі (реле) магнітних пус­качів і автоматичних вимикачів та захисні вимикаючі пристрої мають перевірятися на спрацювання під час введення обладнання в експлуатацію і періодично – в терміни, встановлені ПТЕ, а та-кож – у випадках їх неправильної дії або відмови.

7.3.10. Плавкі вставки запобіжників перевіряються під час планових ре-монтів на відповідність їх номіналь­ним параметрам захищеного електро-обладнання.

Експлуатація плавких вставок із тріщинами, витікан­ням наповнювача та іншими дефектами забороняється.

Результати перевірки номінальних параметрів і відо­мості про заміну плавких вставок записуються в Опера­тивний журнал військової електроуста-новки та в паспорт індивідуальної експлуатації.

7.3.11. В ЕУ напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю під час КР і міжремонтних випробувань, але не менше одного разу у два роки, вимі-рюється повний опір петлі фаза-нуль електроприймачів, що належать до да-ної ЕУ і приєднані до кожної збірки, шафи тощо. У цьому разі, із метою за-безпечення автоматичного відключення аварійної ділянки повний опір петлі має бути таким, щоб під час замикання на корпус або на нульовий за­хисний провідник виникав струм КЗ, який перевищував би не менше, ніж у чотири рази нормальний струм плав­кої вставки найближчого запобіжника та не мен- ше, ніж у шість разів – струм розчіплювача автоматичного вими­кача, що має зворотньозалежну від струму характерис­тику.

У випадках захисту мереж автоматичними вимикача­ми, що мають тіль-ки електромагнітний розчіплювач (відсічку), провідність вказаних провідни-ків має забез­печувати струм не нижче вставки струму миттєвого спрацюван-ня, помноженого на коефіцієнт, що враховує роз­кид (за заводськими дани-ми), і на коефіцієнт запасу 1,1.

У разі відсутності заводських даних для автоматичних вимикачів із но-мінальним струмом до 100 А кратність струму КЗ відносно вставки прийма-ється не мен­ше ніж 1,4, а для автоматичних вимикачів із номіналь­ним стру-мом понад 100 А – не менше 1,25.

В діючих ЕУ, де відсутня спеціальна третя або четверта жила кабелю (проводу), опір петлі фаза-нуль вимірюється не менше одного разу у два ро-ки.

Після випадків відмови в роботі засобів захисту ЕУ виконуються по-запланові вимірю­вання.

7.3.12. У ЕУ напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю в процесі експлуатації періодич­но, не менше одного разу на місяць, перевіряється зву-кова сигналізація пристрою ПКІ і цілісність пробивного запобіжника. Стан пробив­них запобіжників перевіряється також у разі підозри про їх спрацю-вання.

В мережах постійного струму в процесі експлуатації періодично, але не менше одного разу на місяць, перевіряється звукова сигналізація ПКІ мережі.

7.3.13. Огляд, перевірка й випробування заземлюючого пристрою про-водиться в терміни, визначені ПТЕ.

Якщо під час вимірювання перехідного опору заземлюючого пристрою значення опору пере­вищує проектне, то проводиться ревізія заземлюючого пристрою і вживаються заходи для приведення його у відповідність із проек-том.

7.3.14. Вимір опору заземлюючого пристрою, а в мережах до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю, крім того – опір петлі фаза-нуль також прово-диться у разі підключення іншого електрообладнання.

7.3.15. Для усунення іскріння від статичних зарядів, у приміщеннях усіх класів та на зовнішніх установках заземленню підлягають металеві єм-ності для збереження легкозаймистих рідин, порошкоподібних або волокнис-тих продуктів. Крім того, заземлюються апарати, що містять зазначені мате-ріали, трубопроводи для їх подачі, фільтри для їх очищення та подібні еле-менти, у яких можливе тертя непровідних матеріалів об металеві оболонки. Для цього ж, передачі від електродвигунів до механізмів повинні бути тільки ремінними (клиновидними). У разі використання ремінних передач вжива-ються заходи щодо безпечного зняття з них статичних зарядів (змазування ременів спеціальними пастами тощо).

7.3.16. Вмикати в роботу вибухозахищене електро­обладнання дозволя-ється тільки в порядку, викладено­му в інструкціях заводів-виробників.

7.3.17. Усі електричні машини, апарати, а також інше електрообладнан-ня й електропроводки у вибухоне­безпечних зонах, періодично підлягають зовнішньому огляду, терміни проведення оглядів залежать від місце­вих умов, але не рідше одного разу у три місяці.

Огляд, залежно від кордонів розподілу між ВЕУ та ЕУ військового міс-течка, проводить енергетик військової частини або відповідальний за елек-трогосподарство.

Результати огляду фіксуються в Оперативному журналі військової електроустановки.

Обсяги оглядів регламентуються ПТЕ.

7.3.18. Позачергові огляди ЕУ провадяться після її автоматичного від-ключення засобами захисту. При цьому вживаються заходи проти самочин-ного вмикання установки або вмикання її сторонньою особою.

7.3.19. У вибухонебезпечних зонах забороняється:

ремонтувати електрообладнання й мережі, що пе­ребувають під напру-гою;

експлуатувати електрообладнання в разі несправ­ності захисних зазем-лень або контактних з’єднань, пошкодження ізоляційних деталей й прокла-док блокування включення з видом вибухозахисту “заповнення або проду-вання оболонки захисним газом з надлишковим тиском”, блокувань кришок апаратів, відсутності кріпильних елементів та витіканні мастила з оболонки тощо;

розкривати оболонку вибухозахищеного електро­обладнання, струмо-відні частини якого перебувають під напругою;

вмикати ЕУ, що автоматично відклю­чилася, без з’ясування й усунення причини її відклю­чення;

навантажувати вибухозахищене електрообладнання й кабелі (проводи) понад регламентованих норм або до­пускати режими їх роботи, не передбаче-ні норматив­но-технічною документацією;

змінювати встановлену інструкцією заводу-виробни­ка комплектність іскробезпечних приладів (пристроїв), змінювати марку і збільшувати довжи-ну проводів і ка­белів, якщо ємність або індуктивність у разі цієї заміни бу-дуть перевищувати максимально допустимі значення цих величин для даного кола;

залишати відчиненими двері приміщень і тамбурів, що відокремлюють вибухонебезпечні зони (приміщення) від інших вибухонебезпечних зон (при-міщень) або невибухонебезпечних приміщень;

заміняти у вибухозахищених світильниках елект­ричні лампи, що вий-шли з ладу, іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розра­ховані світильники, фарбувати та наносити матове по­криття на світ-лопропускні елементи (ковпаки);

вмикати ЕУ без апаратів, що вими­кають електричне коло (яке захища-ється), у разі ненормаль­них режимів;

замінювати захист електрообладнання (теплові розчіплювачі магнітних пускачів і автоматів, запобіжники, електромагнітні розчіплювачі автоматич-них вимикачів, захисні вимикаючі пристрої) іншими видами захистів або захистами з іншими номінальними параметрами, на які дане електрооблад-нання не розраховане;

залишати в роботі електрообладнання з висотою шару мастила і квар-цового піску, нижчою від встанов­леної;

залишати в роботі електрообладнання з видом ви­бухозахисту “запов-нення або продування оболонки захисним газом з надлишковим тиском” із тиском, в точках контролю цього тиску, нижчим від зазначеного в інструкції з монтажу й експлуатації;

застосовувати неброньований кабель і встановлювати з’єднувальні муфти. Отвори у стінах та підлозі, для вводу кабелів і труб, повинні бути щільно забиті негорючим матеріалом;

експлуатувати кабелі із зовнішніми пошкодження­ми оболонки і стале-вих труб електропроводок.

7.3.20. Забороняється на вибухозахищеному електро­обладнанні зафар-бовувати паспортні таблички. Необхід­но періодично оновлювати фарбування знаків вибухо­захисту і попереджувальних написів.

Колір їх забарвлення має відрізнятися від кольору забарвлення електро-обладнання.

7.3.21. Періодичність профілактичних випробувань вибухозахищеного електрообладнання встановлюється, залежно від кордонів розподілу між ВЕУ та ЕУ військового містечка, енергетиком військової частини або відпо-відальним за електрогосподарство з урахуванням місцевих умов і проводить-ся не рідше, ніж вказано у відповідних розділах ПТЕ.

Випробування проводяться відповідно до вимог і норм, вказаних у Правилах і в інструк­ціях заводів-виробників.

7.3.22. Електричні випробування у вибухонебезпеч­них зонах дозво-ляється проводити тільки приладами у вибухозахищеному виконанні, приз-наченими для відповідних ви­бухонебезпечних середовищ, а також прилада-ми, на які є висновки організації, що проводить випробування.

Дозволяється проводити випробування безпосередньо у вибухонебез-печних зонах приладами загального при­значення у разі відсутності вибухо-небезпечних сумішей або вмісту їх у межах встановлених норм і унемож-ливленні утворення вибухонебезпечних сумішей під час проведен­ня випро-бувань та за наявності письмового дозволу на вогневі роботи.

Без письмового дозволу на вогневі роботи дозволяється проводити вип-робування вибухозахищеного елект­рообладнання приладами загаль­ного призначення (за винятком електрообладнання з видами вибу­хозахисту “іск-робезпечне електричне коло”, “підвищена надійність проти вибуху” та “е”), встановленими в розподільчих при­строях, які розташовані в приміщеннях без підвищеної небезпеки, за умови, що всі вузли електрообладнання, які ут-ворюють вибухозахист, зібрані.

7.3.23. На ЕУ, розташовану у вибухо­небезпечних зонах класів 21 й 22, поширюються також вимоги, викладені в пунктах 7.3.24 – 7.3.29 Правил.

7.3.24. Розподільчі пристрої, ПС, трансформа­торні пункти та інші при- міщення ЕУ слід очищати від пилу й волокон у терміни, обумов­лені місце-вими умовами, але не менше двох разів на рік.

7.3.25. Внутрішні й зовнішні поверхні електрооблад­нання та електро-проводок необхідно очищати від пилу і воло­кон із регулярністю, залежною від місцевих умов. Особ­ливу увагу належить звертати на запобігання накопи-­ченню пилу й волокон на поверхнях, що нагріваються.

7.3.26. Очищувати електрообладнання й електропро­водки від пилу й волокон належить шляхом відсмокту­вання. У разі наявності пересувної пило-відсмоктувальної установки, складеної з вибухозахищеного вентилятора й фільтра на напірній стороні вентилятора, допускається проводити очищення, з допомогою шланга з гумовим наконечником, стисненим повітрям.

Усмоктувальна сторона вентилятора повинна виконуватися у вигляді схо-вища, котре кріпиться під обладнанням, що очищається.

7.3.27. Пил і волокна всередині електрообладнання прибираються в терміни, вказані у місцевих інструкці­ях, але не менше:

два рази на рік – для електричних машин із ча­стинами, що нормально іскрять (машини постійного струму, колекторні тощо);

один раз у 3 місяці – для електрообладнання, встановленого на механіз-мах, що зазнають у процесі експлуатації трясіння, вібрації тощо;

один раз на рік – для іншого електрообладнання.

7.3.28. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, ре­флектори, металеві частини та інші) і лампи всіх видів освітлення очищаються в терміни, обу-мовлені місцеви­ми інструкціями, але не менше:

чотири рази на місяць – у приміщеннях із знач­ними виробничими виді-леннями пилу або волокон;

два рази на місяць – у приміщеннях із незначни­ми виробничими виді-леннями пилу або волокон;

два рази на рік – у разі зовнішнього установлен­ня.

7.3.29. Систему припливно-витяжної вентиляції необхідно вмикати ра-ніше ніж електрообладнання, а вимикати – після його відключення. Вона по-винна мати блокування, яке не допускає вмикання електрообладнання в разі, якщо вентилятор зупинено.

7.3.30. Для кожного вибухонебезпечного об’єкта, залежно від кордонів розподілу між ВЕУ та ЕУ військового містечка, енергетиком військової час-тини або відповідальним за електрогосподарство, повинен бути розроблений план ліквідації аварій, у яко­му, із врахуванням специфічних умов, передбача-ються оперативні дії особового складу щодо ліквідації аварійних ситуацій, а в разі аварії – із локалізації і мак­симального зниження її наслідків.

7.3.31. До ремонту вибухозахищеного електрооблад­нання допускається особовий склад, який пройшов, одночасно з перевіркою знань ПТЕ і Правил, перевірку знань інструкцій заводів-виробників, державних стандартів на ви-бухозахищене електрообладнання, РД 16.407-87 “Ремонт взрывозащищенно-го й рудничного электрооборудования”, затверджених Державним комітетом СРСР по гіртехнологічному нагляду та Міністерством електротехнічної про-мисловості СРСР в 1987 році, про що робиться відповідний запис в посвід-ченні.

7.3.32. Розбирання й збирання електрообладнання проводиться в тій послідовності, яка вказана в завод­ській інструкції з монтажу та експлуатації цього облад­нання.

Кабелі живлення, від’єднані на час зняття електрод­вигунів для ремон-ту, необхідно захищати від механічних пошкод­жень. Під час розбирання ви-бухонепроникних оболонок електрообладнання не допускається наявність вогню, забороняється палити та слід використовувати інстру­мент, що вик-лючає утворення іскор.

7.3.33. У вибухонебезпечних зонах застосовуються стаціонарні та переносні світильники рівень вибухозахисту або ступінь захисту яких відпо-відає таблиці 8 або являється більш високою.

Таблиця 8