4. Медичний контроль.

Приступаючи до занять оздоровчою ходьбою, потрібно перш за все вирішити наступні організаційні питання:

• отримати дозвіл на заняття у лікаря;

• визначити час занять;

• підібрати необхідний одяг і взуття;

• вибрати і виміряти протяжність траси;

• навчитися визначати швидкість ходьби;

• засвоїти методи самоконтролю;

• розучити спеціальні вправи;

Кількість медичних протипоказань для занять оздоровчою ходьбою дуже невелика. Але, незважаючи на це, підміняти поверхневою самооцінкою кваліфікований огляд не рекомендується.

Первинний медичний контроль дуже важливий, оскільки фіксує початковий рівень показників функціонального стану на початок занять, щоб потім поетапно стежити за їх змінами під час проходження регулярних поточних оглядів.

Краще всього звернутися у спеціалізований фізкультурно-спортивний диспансер, або у поліклініку за місцем проживання.

5. Екіпіровка для занять оздоровчою ходьбою.

Головне в екіпіровці для оздоровчої ходьби - взуття, як повсякденне, так і спортивне. Взуття повинне служити як би ресорою при ходьбі.

Взуття повинне мати міцний задник і потовщену підошву під п'ятою. При плоскій підошві нога як би провалюється при опусканні стопи п'ятою на ґрунт. Таке провалювання може привести ще незміцнілі ноги новачка до перерозгинання в колінному суглобі, а це позначиться на стилі ходьби і на її швидкості, а в окремих випадках може навіть привести до травми.

Бажана деталь взуття - супінатор, тобто спеціальне прокладення, що підтримує зведення стопи. Його наявність дуже корисна, оскільки при тривалій ходьбі стопа відчуває значне навантаження і починає уплощатися. Лікарі встановили, що у спортсменів-професіоналів при тривалих тренуваннях на жорсткому ґрунті внутрішнє повздовжнє зведення стопи може опуститися на 6 - 8 мм, а відновлюється воно тільки через 48 годин.

При заняттях оздоровчою ходьбою неприйнятне будь-яке взуття з гострими носками, оскільки пальці ноги, окрім великого, будуть позбавлені можливості повноцінно відштовхуватися від поверхні землі. Абсолютно не годиться для швидкої ходьби і взуття з відкритою п'ятою - босоніжки, сабо і тому подібне

Не бажано займатися також у взутті, яке має високий підйом з шнуруванням, оскільки при ходьбі утруднюється робота гомілковостопних суглобів і натираються ноги в кісточках.

Для оздоровчої ходьби можна з успіхом використовувати багато літніх видів взуття з м'якою литою підошвою. Деякі з них робляться з супінатором.

При заняттях оздоровчою ходьбою не прийнятне жіноче взуття на каблуках, оскільки вони не дають можливості повністю розгинати суглоби ніг при збільшенні швидкості ходьби.

Спеціальне взуття для оздоровчої ходьби рекомендується носити з шкарпетками з натуральних матеріалів (бавовна, шерсть), які добре вбирають піт і оберігають від розтертої шкіри.

Одяг для ходьби прийнятний як повсякденний, так і спеціальний спортивний. Він має, передусім, забезпечувати свободу рухів, оскільки збільшення швидкості ходьби пов'язане із збільшенням амплітуди руху багатьох ланок тіла. У вітряну або дощову погоду добре використовувати вітрозахисний і водовідштовхувальний костюми.