Дзюблюк о.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки. – к.: Поліграфкнига, 2000. – 512с. - [розділ 3, стор. 231 - 332].
Схема структурної організації банківської системи має наступний вигляд:
С
Банківська система відіграє ключову роль в організації грошово-кредитних відносин суспільства, рівень розвитку яких в кінцевому підсумку визначає не лише масштаби діяльності самої системи, а й її структуризацію.
Характер операцій, які здійснюються банками, та відносин, у яки вони вступають з іншими економічними агентами у процесі розширеного відтворення, є передусім грошовим та грошово-кредитним – організація розрахунків, залучення коштів на вклади, видача позик, що утворює свого роду кістяк банківської діяльності та визначає провідне місце банківської системи у механізмі організації грошово-кредитних відносин.
При цьому вся складність та багатогранність даного механізму в масштабах усього суспільства зумовлює об’єктивну потребу розподілу функціонального призначення діяльності банків з огляду на рівень реалізації грошово-кредитних відносин у практиці життєдіяльності усіх суб’єктів ринку, котрі тією чи іншою мірою пов’язані з банківськими інститутами – макроекономічний рівень чи мікроекономічний рівень.
На макрорівні виникає потреба в загальній організації та регулюванні грошово-кредитних відносин, що дістає безпосереднє вираження у встановленні певних «правил гри», контролем за їх дотриманням та регулятивному впливі за допомогою визначеного набору інструментів на діяльність основних суб’єктів указаних відносин. Ці завдання покладаються на центральний банк країни, який, будучи уповноваженим державою органом, реалізує монетарну політику та регулює кредитну діяльність усіх інших банківських установ, визначаючи тим самим стан грошової сфери економіки загалом. регулюючи за допомогою набору ринкових та адміністративних важелів грошові та кредитні потоки в країні, центральний банк може тим самим ефективно впливати на господарську активність, контролювати діяльність банківських установ та забезпечувати стабільність грошового обігу в країні.
На мікрорівні організація грошово-кредитних відносин належить вже до сфери компетенції комерційних банків. кожен з яких відповідно до норм, встановлених центральним банком, здійснює належне кредитно-розрахункове та інше банківське обслуговування суб’єктів ринку у виробничий та невиробничий сферах економіки. Грошово-кредитне посередництво комерційних банків у русі грошових потоків, які впливають на всі стадії процесу розширеного відтворення, складає економічну основу банківських операцій з акумуляції й розміщення грошових ресурсів, що у кожному окремому випадку виражає зміст грошово-кредитних відносин з індивідуальними вкладниками або позичальниками. Загальна ж сукупність цих відносин у поєднанні з регулятивним впливом центрального банку формує грошово-кредитні відносини суспільства в цілому.
Таким чином, «розподіл обов’язків усередині банківської системи, в кінцевому підсумку визначається на особливостях її взаємодії з національною економікою загалом (див. схему):