58. Значення законодавчих актів у здійсненні прикордонного співробітництва.

Важливою передумовою й одночасно необхідною основою налагодження поглибленого економічного співробітництва із зару­біжними партнерами є розвиток правової бази для такого спів­робітництва.

Практика прикордонного співробітництва в різні часи, в різних умовах з достатньою очевидністю довела, що існуючий господарський механізм, в основі функціонування якого є система прийнятих законодавчих актів, є основною перешкодою на шляху вирішення багатьох соціально-економічних завдань, у тому числі у справі розвитку і реалізації прикордонного співробітництва.

Зовнішньоекономічна діяльність України з кінця 40-х і початку 50-х, аж до кінця 80-х років формувалася і здійснювалась у складі колишнього СРСР. В цей час в умовах жорсткої монополії держави на зовнішньоекономічну діяльність, Україна, як і інші республіки, що входили до складу СРСР, не мали юридичних прав і умов для самостійного здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Будь-яка правова база на проведення господарських, ділових операцій комерційного характеру із зарубіжними партнерами була відсутня. Прикордонне співробіт­ництво не визнавалось як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, як форма міжнародних відносин держави, а отже відпадала потреба у відповідних нормативно-правових актах діяльності і функціону­вання цих процесів.

Отже, прикордонне співробітництво в цей період могло здій­снюватися у тих формах взаємодії із зарубіжними партнерами, які не вимагали відповідних правових, законодавчих актів і які не вимагали валютних розрахунків.

У другій половині 80-их років минулого сторіччя (1986 р.) на рівні держави (СРСР) приймається ряд законодавчих актів з приводу удосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю, було дещо розширено права і обов'язки галузевих міністерств, відомств, об'єднань і підприємств у справі зовнішньоекономічної діяльності, посилена матеріальна зацікавленість у розвитку економічного та науково-технічного співробітництва. Однак цими заходами не було подолано проблеми монополії держави на зовнішньоекономічні зв'язки.

Україна з часу набуття незалежності стала на шлях прискоре­ного здійснення трансформаційних процесів переходу до ринкової економіки. В числі комплексу невідкладних заходів стратегії розвитку економіки України є її ефективне включення у світове господарство, лібералізація зовнішньоекономічних відносин. Саме тому одним із перших законів України в 1991 році був Закон «Про зовнішньої економічну діяльність». Механізм зовнішньоекономічних зв'язків в українській економіці передбачає сукупність конкретних форм зв'язків, а також систему правових, організаційно-фінансових ва­желів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподарських структур зі світовими як на макро-, так і на мікрорівнях з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян.

Формування законодавчого забезпечення в Західній Європі почало набувати конкретного змісту з прийняттям у 1966 році консультативною Асамблеєю Ради Європи рекомендацій про європейську співпрацю між місцевими органами, в якій містилась рекомендація Комітету Міністрів розробити проект конвенції з цього питання.

В результаті в травні 1980 року у Мадриді під час Конференції європейських міністрів, відповідальних за місцеве самоврядування, була підписана «Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами і властями».

Починаючи з шістдесятих років, Постійна Конференція місцевих та регіональних органів влади Європи та Парламентська Асамблея Ради Європи прийняли велику кількість резолюцій та рекомендацій з питань транскордонного співробітництва та співробітництва між місцевими органами влади на європейському рівні.

Велика увага, яку приділяє Рада Європи питанням прикордонного співробітництва, пов'язана з розумінням того, що сьогодні прикордонне співробітництво розглядається як суттєва складова частина стабільності та безпеки у рамках розвитку загальноєвропейського співробітництва. Ефективна роль та закономірний успіх прикордонного співробітництва залежить від взаємної поваги та реалізації основних положень європейських структур з багатостороннього співробітництва.