55. Як розрахувати економічний ефект вітчизняного учасника спільного підприємства?

Економічна ефективність вітчизняного учасника спільного підприємства оцінюється на основі розрахунку показників прибутку, рентабельності, строку окупності витрат, зв'язаних з його створенням та функціонуванням.

Кінцевим позитивним результатом діяльності будь-якого підприємства є прибуток. Прибуток визначається як перевищення доходів над його витратами.

Прибуток вітчизняного учасника у певному році (Пукр.уч.) розраховується за формулою:

Пукр.уч. = Пч. * α

де Пч – чистий прибуток спільного підприємства, який підлягай розподілу між учасниками. Визначається як залишок прибутку після відрахувань податку держбюджету і сум відрахувань, передбачених чинним законодавством;

α - частка українського учасника у статутному фонді СП.

Рентабельність капітальних вкладень українського учасника СП розраховується:

Дукр = Пукр.уч./ Кукр.уч.

Кукр.уч. – капіталовкладення українського засновника у статутному фонді СП.

Отже, для визначення ефекту і ефективності, тобто абсолютного ефекту і рентабельності українського засновника спільного підприємства важливим є розрахунок чистого прибутку спільного підприємства, який підлягає розподілу між його засновниками в залежності від дольової участі у статутному фонді.

56. Як розрахувати рентабельність учасника спільного підприємства?

Економічна ефективність вітчизняного учасника спільного підприємства оцінюється на основі розрахунку показників прибутку, рентабельності, строку окупності витрат, зв'язаних з його створенням та функціонуванням.

Рентабельність капітальних вкладень українського учасника СП розраховується:

Дукр = Пукр.уч./ Кукр.уч.

де Пукр.уч – прибуток вітчизняного учасника у певному році

Кукр.уч. – капіталовкладення українського засновника у статутному фонді СП.

57. Шляхи підвищення ефективності виробничої діяльності.

Ефективність виробництва визначають і оцінюють за спільним для всіх принципом і критерієм – співставленням результатів виробництва і затрат.

Підвищення ефективності виробництва забезпечується за рахунок таких факторів:

- прискорення впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, підвищення технічного рівня виробництва і продукції, комплексної механізації і автоматизації виробництва, технічного пере­озброєння і реконструкції діючих потужностей, впровадження прогресивних технологічних процесів і нових видів матеріалів та енергії;

- підвищення рівня організації виробництва шляхом розвитку його спеціалізації, кооперування і концентрації;

- підвищення рівня організації управління і ступеню обґрунтованості та збалансованості програм усіх рівнів, зміцнення договірної дисципліни, розвитку економічних стимулів, створення автоматизованих систем управління, скорочення управлінського персоналу;

- підвищення рівня організації праці, дальшої організації прогресивних форм організації та оплати праці, удосконалення нормування та оплати праці, систем матеріального заохочення, зміцнення виробничої дисципліни, підвищення кваліфікації кадрів;

- поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей, скорочення простоїв обладнання, підвищення коефіцієнту змінності його роботи;

- прискорення освоєння і введення об'єктів в експлуатацію, скорочення строків будівництва;

- зниження трудо-, матеріало- та енергоємності виробництва, комплексної переробки, вихідної сировини, зниження втрат матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів, зменшення відходів, повного використання вторинних ресурсів, удосконалення нормування витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, скорочення понаднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, прискорення оборотності оборотних коштів;

- раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, створення необхідних санітарно – гігієнічних умов праці та побуту;

- розширення взаємовигідних зовнішньоекономічних зв'язків.