28.Мета створення спільних підприємств:

• доступ до нових технологій або нових технологічних знань;

• розвиток експортних галузей для збільшення валютних надходжень;

• залучення іноземного капіталу;

• придбання досвіду управлінням комерційними підприємствами;

• модернізація        промислового виробництва;

• підвищення продуктивності праці і кваліфікації робочої сили;

• проникнення на нові іноземні ринки і знаходження на них своєї ніші;

• диверсифікація сфери діяльності;

• оволодіння новими сферами виробничо-комерційної діяльності

• можливість уникнути циклічної нестабільності в економіці

Кожна з країн-засновників спільного підприємства переслідує, має на меті реалізувати, певні свої інтереси. Україна, беручи участі у створенні СП, має наступні інтереси, мету:

• залучення до економіки нашої держави передової зарубіжної техніки, технології та управлінського досвіду;

• більш повне насичення внутрішнього ринку якісною продук­цією, імпортозаміщення, скорочення нераціонального імпорту;

• залучення до виробничої та невиробничої сфер додаткових матеріальних і фінансових ресурсів;

• розвиток та зміцнення експортної бази країни.

Інтереси іноземного інвестора, партнера у створенні СП також не однозначні. Взагалі, де б не діяв капітал, скрізь його основним спонукаючим мотивом є отримання прибутку. Цю мету переслідує іноземний інвестор при створенні СП. Причому прагне отримати якомога більше прибутку за рахунок участі в експлуатації природних ресурсів, використання дешевої робочої сили в країні, в яку він вкорінюється

29.Динаміка розвитку спільних підприємств в Україні і Закарпатті.

Розвиток спільного підприємництва на території України бере свій початок із часів так званої перебудови, коли в останні роки існування СРСР відбувалася дезінтеграція монолітної колись адміністративно-командної економічної системи.

Українська держава здійснює регулювання порядку створення, діяльності та ліквідації СП відповідно до численних законів, які стосуються проблематики інвестицій, передусім іноземних, взагалі зовнішньоекономічної діяльності, діяльності підприємств та господарських товариств. Особливістю вітчизняної нормативно-правової системи як у цьому аспекті, так і взагалі в господарському праві, є велике значення підзаконних, відомчих актів. ("Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування" та ін.). Час від часу приймаються документи тимчасової дії, які мають статус програм (Державна програма заохочення іноземних інвестицій в Україні від 1993 р. та ін.).

Після колапсу СРСР та сталих господарських зв'язків між підприємствами колишніх республік, а також перетворення міжреспубліканських контактів на міжнародні актуальним завданням став розвиток кооперації виробництва на пострадянському просторі, зокрема у формі створення СП.

Найбільшу кількість СП було створено між Україною та Росією: станом на 2000 р. тільки на території нашої держави було зареєстровано 550 таких структур.

Особливістю процесу створення українських СП є їх орієнтація на виробництво товарів, якими національний та світовий ринки є відносно насиченими (деякі підгалузі сфери послуг, виробництво комп'ютерної техніки).

Міжнародне співробітництво у формі СП з участю українських суб'єктів господарювання відбувається не тільки на території нашої держави, а й за її межами, щоправда, в значно менших обсягах. Наприклад, на території Білорусі в 2000 р. було зареєстровано 12 СП з участю вітчизняного капіталу. Найбільшим з них є білорусько-українське СП ЗАТ "Таврія-Мінськ" з виробництва легкових автомобілів "Таврія" для інвалідів.

На сьогодні поняття і статус спільного підприємства визначається Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Згідно з Державним класифікатором "Класифікація організаційно-правових форм господарювання", затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, чинним законодавством не передбачається створення та державна реєстрація нових підприємств з організаційно-правовою формою "спільне підприємство".

Найбільше спільних підприємств функціонує у промисловості - 1828, або 1/4 від їх загальної кількості, у торгівлі й громадському харчуванні - 3076 (42,8%) і будівництві - 584 (8,1%). Відносно низького залишається питома вага спільних підприємств, що функціонують у сільському господарстві, хоча поте­нційні можливості даної галузі оцінюються як досить високі.

Розвиток спільних підприємств отримав неабиякий розмах на теренах Закарпаття, особливо завдяки існуванню спеціальних режимів інвестиційної діяльності (спеціальна економічна зона “Закарпаття” та територія пріоритетного розвитку). Внаслідок прийняття законів України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” і “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття” (1999 і 2001рр.), область стала зоною уваги таких відомих транснаціональних компаній: “Шкода”, “Фольксваген”, “Ікеа”, “Ауді”, “Філіпс”, “Фішер”, “Хюлетт Пакард”, “ТДК”, “Флекстронікс”, “Леоні”, “Делі”, “Ядзакі”, “Джейбіл”, “ЛеГО”, “Гроклін”, “Генкель”, “ВЕТ Автоматів” тощо. В процесі створення різнопрофільних спільних підприємств, інвестиції надходять із різних куточків світу: Швеції, Австрії, Німеччини, Чехії, Японії, США, а також із сусідніх країн: Угорщини, Словаччини, Польщі, Росії.Динамічно зростала кількість СП і в Закарпатській області, зокрема, в 1988р 1 підприємство, у 1990 – 5 СП, 1991 - 20, 1993 - 522, а в 1997 - 1035 СП. В 1990 р. на діючих СП було трудовлаштовано 345 чоловік, в 1997 – 8804 чоловік.