4. Структурні елементи курсової роботи та характер їх виконання

Написання та захист курсової роботи з дисципліни „Організація готельного господарства” передує дипломному дослідженню та його захисту, а також написанню таких наукових текстів як тези наукової доповіді, наукова стаття. Тому особливої уваги потребує вміння ґрунтовно висловлювати думку дослідження та дотримуватися відповідності побудови відповідної форми наукової праці.

Форма наукової праці має певний консерватизм оскільки у стилістиці наукової мови не відбувається істотних змін. І форма наукової праці не залежить від його виду, а тому і курсова робота, і дипломна мають єдину мову і розрізняються лише обсягом виконуваної наукової праці. А тому при написанні дослідження необхідно дотримуватися необхідних вимог – наявності структурних елементів роботи, які утворюють так званий понятійний апарат наукового дослідження. До його переліку входять: актуальність дослідження, його ціль, проблема, об'єкт, предмет, гіпотеза, задачі, методика, новизна, практична значимість.

Важливе місце займає у роботі такий елемент як актуальність теми дослідження, адже саме скорочений варіант викладається на першій сторінці реферату курсової роботи, з актуальності починається вступ курсового дослідження. Приділення такої уваги актуальності теми дослідження зумовлено тим що саме актуальність свідчить про ступінь її важливості в даний момент і в даній ситуації для рішення дані проблеми, питання або задачі. А це вже дає можливість судити про конструктивність чи диструктивність студентського дослідження і відповідно розуміння вивченого та ув’язаного з ним курсів дисциплін.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним адже об’єм актуальності повинен складати для дипломної роботи у межах однієї-двох сторінок, то для курсової роботи досить пів сторінки, або сторінку друкованого тексту. Довести конструктивність власного дослідження студент може обираючи можливість продемонструвати те головне з чого випливає необхідність рішення даної проблеми, а отже необхідність вивчення та розкриття обраної теми через два основні напрями її характеристики.

Перший пов'язаний з невивченістю обраної теми. У даному випадку дослідження актуальне саме тому, що визначені аспекти теми вивчені не повною мірою і проведеним дослідженням спрямовано на подолання цього пробілу. Другий напрямок характеристики актуальності зумовлено можливістю рішення визначеної практичної задачі на основі отриманих у дослідженні даних. Один з цих напрямків або те й інше разом звичайно фігурують при характеристиці цього елемента понятійного апарата наукового дослідження.

Розглянемо варіанти написання актуальності на прикладі наукових статей Михайла Рутинського праці якого присвячені дослідженню курортної галузі України.

Перший приклад відповідає напряму дослідження про сучасний стан науки про курорти, зокрема про невивченість такого поняття курортної сфери як класифікація курортів

Актуальність теми: „Курортний бізнес – один з найприбутковіших секторів індустрії туризму, що є її структурним осердям. Для третини людства на початку ХХІ ст. нормою є принаймні раз у рік проводити відпустку чи вихідні на курорті. А так званий золотий мільярд населення планети з багатих постіндустріальних країн проводить дозвілля у фешенебельних курортних центрах не менше двох разів у рік, крім того, є регулярним споживачем рекреаційно-курортного продукту під час недільних рекреаційних циклів та туристичних поїздок з утилітарною, професійною, діловою чи іншою метою [18]. З’ясувати реальне співвідношення різних видів туризму доволі складно, оскільки, як звичайно, вони зрідка є в “чистому” вигляді. На сучасному етапі розвитку туризму переважають змішані типи турів: релаксаційно-пізнавальні, відпочинково-ділові, ностальгічно-фестивальні тощо.

Проте на ринку туристичних послуг за масовістю традиційно домінує курортно-відпочинковий туризм. На його частку, за різними підрахунками, припадає понад три чверті сукупного обсягу туристичних потоків [19]. Далі йде пізнавально-екскурсійний і діловий туризм (до 15 %). Ринок курортно-рекреаційного туризму практично всеосяжний, тобто охоплює всі верстви, вікові, соціальні й етнічні групи населення. Адже потребу в оздоровчому відпочинку за умов зростання забрудненості довкілля, демографічного й техногенного навантаження відчуває кожна людина, незалежно від місця й умов проживання. Глобалізація споживацького ринку, невпинне зростання попиту й запитів туристів, загострення конкуренції між самими курортами (аж до PR-“війн” між окремими курортними регіонами) веде до такого: активізації темпів освоєння рекреаційних ресурсів планети й динамічної розбудови модерної курортної інфраструктури у глобальному масштабі; постійного пошуку інновацій у царині оновлення курортного продукту, поліпшення й урізноманітнення якості сервісу; подальшої турпродуктної диференціації й ринкового розмежування курортів, що веде до невпинного виділення з курортної когорти територій і закладів нових видів та типів.

Простежимо другий тип викладення актуальності теми дослідження, що базується на розкритті можливості рішення практичної задачі на основі отриманих у дослідженні даних про „SPA-курорт як інноваційний тип рекреаційних закладів і суспільно-географічні тенденції розбудови мережі spa-курортів у західному регіоні України”.

Актуальність теми: „Рекреація – важлива складова людської життєдіяльності. Прагнення до різнобічного відпочинку, розваг, оздоровлення органічно притаманне людині, а тому реалізація цього прагнення “крокує в ногу” із соціальним і технологічним прогресом людства. Географічні дослідження цієї сфери людської життєдіяльності допомагають з’ясувати сучасні закономірності її геопросторової організації та вивчити вплив суспільно-географічних передумов і рушійних сил на розвиток світових курортів у нових глобалізаційних умовах ХХІ ст.

Проблеми вивчення організаційних форм курортної рекреації повсякчас перебували у дослідницькому полі курортології й рекреаційної географії. При цьому увага зосереджувалася на аналізі форм курортно-рекреаційного освоєння й медичних аспектів курортного освоєння лікувальних ресурсів і територіальних рекреаційних систем (ТРС) з оздоровчими властивостями, класифікації та типології курортів, вивченні природно-ресурсних особливостей геопросторової організації курортно-рекреаційних систем тощо [2-5; 7-11 та ін.].

Рекреаційний потенціал SPA-курортів українські вчені практично не досліджували [5]. Натомість теорія SPA-курортів всебічно висвітлена у фундаментальних публікаціях європейських учених з медичної курортології й фізіотерапії та теоретичної географії дозвіллевої рекреації і туризму останніх десятиріч [7; 8; 10; 11].”

Актуальність повинна завершуватися окресленням існуючої в межах теми курсового дослідження проблеми.

Наприклад. Проблематику класифікації та типології курортних територій і закладів розробляють ось уже понад сторіччя з часу становлення теоретичних засад медичної курортології, рекреалогії і рекреаційної географії, економіки й менеджменту туризму та гостьового сервісу.

Наприклад. Історію виникнення SPA-курортів західні вчені трактують неоднозначно. Сучасна концепція “SPA” сформувалася у США й Західній Європі наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. Однак історія SPA-рекреації налічує ось уже понад два тисячоліття.

Зазначену проблему необхідно ув’язати із важливими науковими чи практичними завданнями. Надати короткий аналіз останніх досліджень та публікацій науковців у працях яких започатковано розв’язання проблеми на які опирається студент у власному дослідженні та зазначити нерозв’язані питання досліджуваної проблеми. Окреслена проблема дає можливість студенту спрямувати своє дослідження на отримання певного результату, тобто на досягнення конкретної мети.

Наприклад: „Наша мета – схарактеризувати сучасні тенденції профільного розвитку курортної індустрії, проаналізувати підходи до систематизації курортів та запропонувати й обґрунтувати власну схему класифікації й типологічних зрізів розмаїття рекреаційних територій і закладів, стосовно яких уживають термін “курорт”.

Наприклад: „ Метою дослідження є аналіз функціональних особливостей і тенденцій розвитку рекреаційно-курортних SPA-центрів, а також обґрунтування перспектив розбудови мережі SPA-центрів як інноваційної складової рекреаційно-курортної інфраструктури західного регіону України”.

Отже, поставлена мета як вирішення означеної темою курсової роботи проблема та її прогнозоване рішення потребують алгоритму дослідницьких дій, так званих задач дослідження, яких у межах курсового дослідження студент ставить у кількості 3 – 4. Формулювання задач необхідно робити якомога ретельніше, оскільки описання їх рішення повинно скласти зміст розділів курсової роботи. Це важливо і тому, що заголовки розділів і виникають саме із сформульованих задач розпочатого дослідження.

Також необхідно пам’ятати що наукове дослідження – це шлях пошуку від визначення проблеми існуючого предмету чи явища до її вирішення, а тому спочатку відбувається пошук теоретичного підґрунтя, потім перевірка реального стану що відбувається з предметом чи явищем, наступним є пошук прикладів вирішення даної проблеми та аналіз його результативності і завершальним є отримання результату як власна пропозиція щодо вирішення означеної проблеми зроблена студентом. Це зумовлює необхідність формулювання задач як дій наукового пошуку щодо вирішення окресленої проблеми спочатку щодо пошуку теоретичної бази, зокрема підходів щодо визначення та змісту основних термінів та понять, класифікацій, існуючих теорій і концепцій. з використанням таких дієслів як: уточнити поняття, розкрити сучасний зміст поняття, розглянути основні теорії, здійснити ретроспективу розвитку,тощо.

Друга задача дослідження стосуватиметься реалій предмету чи явища, а тому її формулювання починатиметься зі слів: проаналізувати сучасний стан, виявити чинники, встановити особливості., дослідити специфіку,тощо.

Третя задача стосуватиметься пошуку наявності рішень досліджуваної проблеми, а тому при її формулюванні бажано скористатися такими словами як: здійснити аналіз світових тенденцій щодо впровадження., ознайомитися з досвідом, охарактеризувати специфіку, тощо.

Четверта задача стосується цілі щодо отримання результату, здатності зробити власну пропозицію щодо вирішення проблеми базуючись на попередньо виконаних задачах, тому формулювання задачі іде з використанням таких слів як: сформулювати пропозиції., окреслити шляхи вирішення, визначити можливості, обґрунтувати необхідність, тощо.

Зразок:

– розглянути підходи до класифікації і типології сучасних готелів;

– охарактеризувати сучасний стан розвитку готельної інфраструктури;

– запропонувати інтегральну класифікаційну схему готелів м. Запоріжжя.

Зразок:

– дослідити проблеми вивчення організаційних форм готельної індустрії;

– проаналізувати функціональні особливості та тенденції розвитку готелів України;

– окреслити перспективи розбудови мережі SPA-готелів як інноваційної складової готельної інфраструктури західного регіону України.

При формулюванні задач студентові варто застерегтися від використання таких дієслів як розробити, забезпечити та та ін., що передбачає наукову новизну результату з обов’язковим частковим впровадженням, що відповідає кваліфікаційному рівню магістерських робіт та дисертаційних досліджень.

Намічений алгоритм дослідницьких дій потребує встановлення меж для пошуку рішення проблеми, яке необхідно виразити через об’єкт дослідження – що є процесом або явищем, яке породжує проблемну ситуацію обрану для вивчення. При проведенні дослідницької роботи існує кілька варіантів визначення об'єкта і предмета дослідження. У першому випадку об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як ціле і частка, загальне і часткове. При такому визначенні зв'язку між ними предмет – це те, що знаходиться в межах об'єкта. Саме предмет дослідження визначає тему дослідження.

Наприклад: Об’єкт – курортний бізнес України. Предмет – типологія та класифікація курортів України, що здатна відбивати сучасний профіль курортних установ.

Наприклад: Об’єкт – рекреаційне господарство західних регіонів України. Предмет – суспільно-географічні тенденції розбудови мережі SPA-курортів у західному регіоні України

Наступним структурним елементом курсової роботи в якому студент робить передбачуване рішення проблеми використовуючи при цьому такий науковий термін як гіпотеза. Вона є основним методологічним інструментом, що організує весь процес дослідження та визначає головний напрямок наукового пошуку. До наукової гіпотези пред'являються наступні дві основних

вимоги:

а) гіпотеза не повинна містити понять, що не уточнені;

б) вона повинна мати здатність до перевірки за допомогою наявних методик.

Перевірити гіпотезу означає перевірити ті наслідки, що логічно з неї випливають. У результаті перевірки гіпотезу підтверджують або спростовують.

Наприклад: гіпотеза базується на припущенні, що запропоновані теоретичні положення курортної систематики та запропонована з позиції туристичної курортології інтегральна класифікаційна схема курортів здатна удосконалити діяльність курортних підприємств у просуванні їхнього продукту на туристичний ринок.

Наприклад: гіпотеза базується на припущенні, що запропонована й обґрунтована схема класифікації й типологічних зрізів розмаїття рекреаційних територій і закладів, стосовно яких уживають термін “курорт” дасть можливість створити класифікатор що відповідатиме сучасній туристичній практиці

Наприклад: дослідження базується на гіпотезі, що запропоноване у курсовому дослідженні введення мережі SPA-центрів у склад рекреаційно-курортної інфраструктури західного регіону України дасть можливість підвищити рекреаційний рівень сервісу і сприятиме утриманню позицій України на Європейському рекреаційному ринку.

Маючи план дослідницьких дій необхідно визначити інструменти для її виконання, тобто способи здійснення поставлених задач. Студентові необхідно вказати які методи тобто яким способом він виконав ту чи іншу задачу дослідження.

Завершуючи дослідження і приступаючи до оформлення курсової роботи студент у вступній частині зазначає структуру і обсяг курсової роботи, вказується перелік її структури із зазначенням обсягу її структурних частин.

Наприклад: Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової становить 30 сторінок. Список використаних джерел включає 40 найменувань. Курсова містить 2 таблиці, 3 рисунки. Отже понятійний апарат наукового дослідження матиме наступний вид, що викладається студентом у вступі (додаток А)

Щодо подальшого викладу матеріалу то традиційно композиція курсової роботи має такі основні елементи:

1. реферат,

2. зміст,

3. перелік умовних позначень (за потреби),

4. вступ,

5. розділи основної частини,

6. загальні висновки,

7. бібліографія,

8. додатки (за потреби),

9. допоміжні покажчики.

Реферат подається на початку курсової роботи де викладається коротка анотація всієї роботи, структура викладу матеріалу і перелік ключових слів у кількості 8-10. Треба зауважити, що текст реферату повинен займати рівно одну сторінку.

Зміст є наступною сторінкою курсової роботи і саме в ньому поставлені задачі перетворюються на план за якою написана курсова робота, і подається назвами розділів та пунктів з вказаними сторінками. Зауважимо що зміст це задачі без перших слів (табл.. 2)

Таблиця 2