
- •Лабораторне заняття№1-2 (4год)
- •Перелік тренінгових вправ та завдань
- •1. Вправа на активізацію „Дощ”
- •2. Творче завдання „Асоціативний ряд”
- •3. Рольова ситуаційна гра „Коло”
- •4. Вправа на активізацію „Коли я...”
- •5. Групова дискусія „Емоції людини”
- •6. Рольова гра „Ситуації”
- •7. Модельована ситуація „Дитина повернулася зі школи”
- •9. Творче завдання „Вірш про себе”
- •Додатки
Лабораторне заняття№1-2 (4год)
Тема: Навчальний тренінг "Емоції та почуття у структурі екокультури особистості"
Перелік тренінгових вправ та завдань
1. Вправа на активізацію „Дощ”
Мета: забезпечити психоемоційне розвантаження учасників та сприяти створенню позитивної психологічної атмосфери у групі.
Час: 5 хв.
Хід проведення
Учасники стають у коло. Інструкція тренера:
- Чи знаєте Ви, що таке австралійський дощ? Ні! Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком Ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Слідкуйте уважно!
- В Австралії піднявся вітер (ведучий тре долоні).
- Починає крапати дощ (клацає пальцями).
- Дощ посилюється (почергово плескає долонями в груди).
- Починається справжня злива (плескає руками по стегнах).
- А ось град - справжня буря (тупає ногами).
- Але, що це? Буря стихає (плескає долонями по стегнах).
- Дощ стихає (плескає долонями в груди).
- Рідкі краплі падають на землю (клацає пальцями).
- Тихий шелест вітру (потирає долоні).
- Сонце! (руки піднімає догори).
2. Творче завдання „Асоціативний ряд”
Мета сприяти усвідомлення і розумінню суті поняття „емпатія”, розширити його змістовне поле.
Час 10 хв.
Ресурси: аркуш паперу на фліпчарті, кольорові маркери.
Хід проведення
На фліпчарті по вертикалі записується слово “емпатія”.
Тренер пропонує учасникам скласти асоціативний ряд до слова „емпатія” так, щоб кожне слово-асоціація відображало зміст поняття „емпатія” і починалося на одну з букв цього слова.
Учасники висловлюють власні думки стосовно розуміння слова „емпатія”, його значення у спілкуванні людей.
ЕМПАТІЯ (від грец. empatheia - співчуття, співпереживання) визначається як розуміння емоційного стану, проникнення-вчування в переживання іншої людини. У психології емпатія розглядається як здатність розуміти внутрішній стан іншої людини, або як уміння перейматися переживанням іншого, відтворюючи модальність емоційного стану співрозмовника.
Люди, які мають високий рівень емпатії - емоційні, оптимістичні, зацікавлені іншими, пластичні, легко будують взаємини з людьми. Ті, хто має низький рівень емпатії - ригідні, інтроверти, стримані, егоцентричні. Особистості такого типу завжди відчувають труднощі під час спілкування з іншими, важко ідуть на контакт. Співпереживання - це перенесення себе на місце іншого, вміння уявити й відчути емоційний стан іншої людини. Співпереживання дарує людині почуття, які переживає співбесідник, це збагачує її внутрішній світ.
3. Рольова ситуаційна гра „Коло”
Мета: сприяти розумінню ролі емпатійного реагування у спілкуванні.
Час 20 хв.
Хід проведення
Тренер пропонує 5-ом учасникам вийти за двері і кожному пропонує продемонструвати прояв якогось почуття чи емоційного стану за допомогою міміки і жестів (ситуація записана на аркуші паперу).
Ситуації:
Ти сумуєш, тому що поїхала твоя подруга.
Ти щаслива від того, що здала екзамен.
Ти здивований, побачивши чудову картину.
Ти боїшся зайти в кабінет до стоматолога.
Ти закоханий в одногрупницю (одногрупника).
Ведучий всім іншим учасникам дає завдання стати у коло і при демонстрації емоційних станів того учасника, що зайде в кімнату, ніяк не реагувати, - ні словами, ні мімікою, ні жестами.
Далі один із учасників заходить у кімнату і демонструє емоційний стан (як правило, з надією побачити реакцію оточення і бажанням, щоб учасники скоріше відгадали емоцію, яку він демонструє).
Витримавши паузу, ведучий дає сигнал, плеснувши в долоні. Лише тоді всі учасники вгадують, яка була продемонстрована емоція.
Коли вгадали емоцію, учасник приєднується до всіх і стає в коло. Так вправа продовжується, доки всі п'ять учасників не продемонструють свої емоційні стани.
Запитання для обговорення:
1. До кожного із п'яти учасників: Як ви почувалися, коли, демонструючи емоційний стан, ви не відчували підтримки чи якоїсь реакції від інших учасників?
1.Опишіть ваші почуття, коли нарешті ви побачили реакцію оточення на ваш емоційний стан.
2. До всієї групи: Які висновки можна зробити після виконання даної вправи?
Ведучий підсумовує, що розіграні ситуації показують, яке значення має у спілкуванні емпатійне реагування. Коли, спілкуючись з людьми, ми зустрічаємо байдужість і нерозуміння, нас опановує роздратування, розгубленість і небажання далі контактувати з цією людиною. Навпаки, коли ми бачимо прийняття, співчуття, включеність у розмову, розуміння наших переживань, нам хочеться в подальшому продовжувати стосунки з цією людиною і так само розуміти і підтримувати її.