
- •Тема 1. Вступ до концепції природокористування
- •1.2. Предмет, мета та завдання дисципліни
- •1.3. Поняття про природокористування
- •Природокористування –– це сукупність всіх форм експлуатації людиною природно-ресурсного потенціалу певної території (акваторії) та комплексу заходів щодо його збереження.
- •1.5. Головні принципи охорони навколишнього природного середовища
- •1.6. Мотиви раціонального природокористування та охорони природи
- •1.7. Правила раціонального природокористування та охорони природи
- •1.8. Поняття про водогосподарську екологію
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Структура навколишнього середовища
- •2.1. Природна (географічна) оболонка
- •2.2. Атмосфера
- •2.3. Гідросфера
- •2.4. Літосфера
- •Співвідношення гірських порід земної кори (г.В.Войткевич, в.А. Вронский, 1996)
- •2.5. Біосфера
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Природні ресурси та їх класифікація
- •3.2. Природні ресурси загальнодержавного і місцевого значення
- •3.3. Кадастри природних ресурсів
- •3.4. Класифікація природних ресурсів
- •3.5. Природно-промислові ресурси
- •3.6. Додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Основні види та умови природокористування
- •4.1. Види природокористування
- •А) сільськогосподарське природокористування (землеко-ристування) яке характеризується переважаючим напрямом спеціалізації;
- •4.2. Ліцензування природокористування
- •4.3. Лімітування природокористування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища
- •5.1. Природно-техногенна геосистема та основні принципи їі функціонування
- •5.2. Види забруднення
- •5.3. Джерела забруднення
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Оцінка якості природного середовища
- •6.2.2.1. Відходи
- •6.1.Основні терміни і поняття
- •6.2. Санітарно-гігієнічні нормативи
- •6.2.1. Нормування якості поверхневих вод
- •6.2.2. Нормування забруднення ґрунтів
- •6.2.2.1. Відходи
- •6.2.3. Нормування якості атмосферного повітря
- •6.2.4. Нормативи гранично допустимого рівня радіаційного впливу
- •6.3. Господарсько-виробничі нормативи якості
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки
- •7.1. Основні пріоритети охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів
- •7.2. Стратегія і тактика гармонійного розвитку виробничого та природно-ресурсного потенціалу
- •7.3. Державна система екологічного моніторингу
- •Тема 8. Основні заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів
- •8.1.Земельні ресурси
- •8.2. Водні ресурси та екосистеми
- •8.3. Корисні копалини
- •8.4. Атмосферне повітря
- •8.5. Ресурси рослинного світу
- •8.6. Заповідна справа та збереження біорізноманіття
- •8.7. Рекреаційні ресурси
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Правова система управління природокористуванням
- •9.1. Екологічна безпека довкілля
- •9,2. Правова відповідальність за екологічні злочини
- •9.3. Організаційна система управління
- •Питання для самоперевірки
Співвідношення гірських порід земної кори (г.В.Войткевич, в.А. Вронский, 1996)
Назва гірських порід |
Процент від загального об’єму земної кори, % |
Магматичні і метаморфічні породи |
|
Граніти, діорити, ефузивні |
20,86 |
Кристалічні сланці, гнейси |
16,91 |
Базальти, габбро, амфіболи |
50,34 |
Осадові породи |
|
Глини і глинисті сланці |
4,48 |
Піски і піщаники |
3,56 |
Карбонатні породи |
3,57 |
Різні породи |
0,28 |
Ґрунти - це поверхневий шар земної кори, органо-мінеральний продукт утворений внаслідок взаємодії, так званих факторів ґрунтоутворення: клімату, організмів, ґрунтоутворюючих порід, рельєфу місцевості, віку країни (часу), господарської діяльності людини. Так як ці фактори неоднакові в різних частинах Землі, то ґрунти значно відрізняються. Кожний ґрунт відрізняється своєю будовою, складом, властивостями і відображає місцеві природні умови.
Важливою властивістю ґрунту є родючість.
2.5. Біосфера
Біосфера (від грец. bios– життя та sphaira – куля) жива оболонка землі. Вперше термін зустрічається в наукових роботах французького дослідника природи Жана Батиста Лемарка. Він в 1803 році в роботі про гідрогеологію Франції використав цей термін для позначення сукупності організмів які мешкають на земній кулі. В 1875 році професор Венського університету геолог Едуард Зюсс в роботі про будову Альп вводить в науку положення про біосферу як особливу оболонку земної кори, яка охоплена життям. В такому значенні в 1914 році цей термін використав В.І. Вернадський в статті про історію рубідію у земній корі.
Верхня межа біосфери простирається на 85 км над поверхнею Землі. Нижня досягає глибин літосфери.
Живий світ Землі, її біосфера, складається з організмів трьох типів:
продуценти, або автотрофи;
консументи, або гетеротрофи;
редуценти.
Автотрофи продуценти (виробники) - організми, які отримують всі необхідні для побудови свого тіла органічні речовини із неорганічних речовин повітря, ґрунту і води в результаті фотосинтезу і хемосинтезу, вони є первинними продуцентами органічної речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях (рослини).
Гетеротрофи консументи (користувачі) - живі організми, не здатні самостійно синтезувати органічну речовину із неорганічної, вони живляться готовими органічними речовинами за рахунок автотрофів.
Редуценти — організми (бактерії, грибки), що живляться організмами, які розкладаються. Вони перетворюють органічні останки на неорганічні речовини.
Вся це величезна кількість живих організмів перебуває в дуже складних взаємовідносинах між собою і з неживою речовиною. Кількість можливих зв'язків між членами екологічної системи визначається за формулою
A = ( N (N – 1 )) / 2, (1)
де А - число зв'язків; N - число видів в екосистемі.