Фосфорні добрива

Складні і змішані фосфорні добрива містять не один, а два або і всі три необхідних для живлення рослин елементи, тобто азот, фосфор і калій. Найважливішими з них є так звані амофоси і азофоска.

До амофосів належать дигідрофосфатамонію NH₄H₂PO₄ і гідрофосфат амонію (NH₄)₂HPO₄. Амофоси одержують нейтралізацією розчину фосфатної кислоти розчином амоніаку з наступним упарюванням і кристалізацією солі. Амофоси являють собою дуже цінне складне добриво, яке містить азот і фосфор.

Азофоска — це суміш гідрофосфату амонію (NH₄)₂HPO₄ і нітрату калію KNO₃ її одержують кристалізацією з розчину суміші двох солей. Залежно від співвідношення вихідних речовин одержують різні сорти азофоски, які відрізняються між собою процентним вмістом азоту, фосфору і калію.

Калійні добрива — речовини, які використовують для живлення сільськогосподарських рослин, основним поживним елементом яких є калій. Вміст калію в рослинах коливається від 0,4 до 6% сухої речовини і дуже багато його в бобових, буряках, картоплі, соняшнику, гречці. Джерелом калію для рослин є калій грунтів або калійні добрива.

Калійні добрива виробляють з калійних агроруд: сильвін (KCl), сильвініт, карналіт, каїніт, лангбейніт (K₂SO₄•2MgSO₄), шеніт (K₂SO₄•MgSO₄•6H₂P), полігаліт, глауконіт,глазерит.

Найважливішими калійними добривами є хлорид калію (KCl) і сульфат калію (K₂SO₄), які одержують шляхом переробки мінералів — сильвініту (KCl • NaCl), каїніту (KCl • MgSO₄ • 3H₂O) і карналіту (KCl • MgCl₂ • 6H₂O).

Хлорид калію (52,4-61,9% К₂О) застосовують під культури, не чутливі до хлору у грунті: зернові культури, бавовна, цукрові буряки, конопля; неефективно вносити під картоплю, гречку, конюшину, плодові ти цитрусові, - так як хлор знижує якість продукції. На суглинкових грунтах хлорид калію вносять восени, щоб за осінньо-зимовий період хлор вимився з верхньої частини грунту і це б дало змогу запобігти негативній дії хлору.

Як калійні добрива використовують також сирі подрібнені (сиромолоті) мінерали сильвініт і каїніт та концентровані продукти виготовлені з калійних руд: сильвіну, сильвініту, карналіту, каїніту, глауконіту.

3. Основні способи промислового добування металів.

Металургія — це галузь промисловості, яка займається видобуванням металів із руд. У прикладному плані — сукупність зв'язаних між собою галузей і стадій виробничого процесу від видобутку сировини до випуску готової продукції — чорних і кольорових металів і їх сплавів (стопів).

До чорних металів відносять залізо, марганець і хром. Решта — кольорові. За фізичними властивостями і призначенню кольорові метали умовно ділять на важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель) і легкі (алюміній, титан, магній).

Властивості металів та методи їхньої модифікації вивчає металознавство.

Металургія підрозділяється на чорну і кольорову. Чорна металургія включає видобуток і збагачення руд чорних металів, виробництво чавуну, сталі та феросплавів. До чорної металургії відносять також виробництво прокату чорних металів, сталевих, чавунних та інших виробів з чорних металів. До кольорової металургії відносять видобуток, збагачення руд кольорових металів, виробництво кольорових металів та їх сплавів. З металургією тісно пов'язані коксохімія, виробництво вогнетривких матеріалів.

До чорних металів відносять залізо. Всі інші — кольорові. За фізичними властивостями та призначенням кольорові метали умовно ділять на важкі (мідь, свинець, цинк,олово, нікель) і легкі (алюміній, титан, магній).

За основним технологічним процесом підрозділяється на пірометалургію (плавлення) і гідрометалургію (видобування металів у хімічних розчинах). Різновидомпірометалургії є плазмова металургія. Крім того є вакуумна металургія, порошкова металургія, електрометалургія тощо.

Добувна металургія полягає у видобуванні цінних металів з руди і переплавлення отриманої сировини у чистий метал. Для того, щоб перетворити оксид або сульфідметалу у чистий метал, руда повинна бути відокремлена фізичним, хімічним, або електролітичним способом.

Металурги працюють з трьома основними складовими: сировиною, концентратом (цінний оксид або сульфід металу) і відходами. Після видобутку великі шматки руди подрібнюються до такого ступеня, коли кожна частинка є або цінним концентратом або відходом.

Гірничі роботи не обов'язкові, якщо руда та навколишнє середовище дозволяють провести вилуговування. Таким шляхом можна розчинити мінерал і отримати збагачений мінералом розчин.

Найчастіше руда містить кілька цінних металів. В такому випадку відходи одного процесу можуть бути використані в якості сировини для іншого процесу