Тема 2. Поняття

Актуальність теми. Актуальність теми полягає в тому, що вона формує уявлення:

• про поняття як найменшу універсальну структурну категорію мислення;

• про закони співвіднесення змісту та обсягу понять, засоби їх обмеження та узагальнення;

• про методи графічного зображення відношень між сумісними та несумісними поняттями;

• про шляхи використання діаграм Ейлера-Венна у вирішенні прикладних задач.

Ознайомтеся з цілями заняття.

Мета (загальна): засвоїти знання структури поняття та класифікації понять, сформувати навички аналізу відношень між поняттями та їх зображення за допомогою діаграм Ейлера-Венна.

Для цього необхідно вміти (конкретні цілі):

• визначати місце поняття у класифікації;

• встановлювати зміст та обсяг поняття, послідовно узагальнювати та обмежувати його, співвідносити з множинами;

• виокремлювати порівнянні поняття серед співвідносних;

• встановлювати відношення між поняттями та зображувати їх графічно;

• вирішувати задачі за допомогою перехрещених діаграм.

Для реалізації цілей навчання необхідні початкові знання та вміння:

• знати класифікацію понять за змістом та обсягом;

• знати закон зворотного відношення між змістом та обсягом, вміти його застосовувати під час виконання операцій з поняттями;

• вміти визначати порівнянні поняття;

• знати відношення тотожності, підпорядкованості, перехрещення, контрарності, контрадикторності, діаграми, що їм відповідають та засоби їх перевірки;

• вміти зображувати відношення між поняттями у діаграмі Ейлера-Венна.

Для засвоєння необхідних початкових знань, ознайомтесь з графом логічної структури (блок-схемою 2).

Теоретичні питання, на базі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Роль понять в пізнанні, їх функції та структура.

2. Відношення між поняттями за їх змістом та обсягом.

3. Відношення між сумісними та несумісними поняттями.

4. Логічні операції з поняттями: визначення, поділ, узагальнення та обмеження понять.

Алгоритм

1 етап: Вивчення структури понять та їх класифікації.

Мета: вміти визначати зміст та обсяг поняття, називати істотні та неістотні ознаки; вміти характеризувати поняття за класифікацією.

2 етап: Вивчення відношень між поняттями за змістом та обсягом.

Мета: вміти виокремлювати співвідносні та безспіввідносні поняття, порівнянні та непорівнянні поняття.

3 етап: Вивчення відношень між сумісними та несумісними поняттями та шляхів їх зображення за допомогою діаграм Ейлера-Венна.

Мета: засвоїти види відношень, вміти їх визначати та зображувати графічно.

4 етап: Вивчення логічних операцій з поняттями.

Мета: засвоїти закон зворотного відношення між змістом та обсягом, вміти застосовувати його під час узагальнення та обмеження понять; мати уявлення про операції визначення та поділу.

Теоретичний блок:

Поняття – це форма мислення, яка відтворює предмети та явища у їхніх істотних ознаках. З цього визначення випливає, по-перше, що поняття – це уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмет не можна змішувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях. Поняття – це логічна форма думки, думка про предмет. Предмет думки – це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеріальні предмети та явища так і предмети та явища видумані (наприклад: “Санта Клаус”, “русалка”, тощо). По-друге, поняття може відтворювати не всі ознаки предмету, а лише істотні.

Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються. Кожен предмет і явище матеріального світу мають численні різноманітні ознаки: істотні та неістотні.

Істотні ознаки – це такі ознаки, які відображають природу предмета, його сутність і відрізняють його від усіх інших предметів. Істотними є загальні та необхідні ознаки, такі, що належать усім предметам роду і без яких предмет немислимий.

Неістотні ознаки – це такі ознаки, наявність або відсутність яких не приводить до зміни природи чи явища. Неістотні ознаки є ознаками нестійкими, зовнішніми, одиничними, які не виражають властивості предмету. Різниця між істотними і неістотними ознаками відносна. Ознака, що є істотною, із розвитком і зміною предмету може перетворитися в неістотну, і навпаки.

Поняття відрізняються від уявлення. Уявлення, як і поняття, відбиває предмет у його ознаках. Але поняття відтворює істотні ознаки, а уявлення – предмет у сукупності найрізноманітніших його ознак.

Поняття – результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в усіх істотних його проявах. У процесі утворення понять користуються такими логічними способами, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.

Порівнянням називається співставлення предметів із метою визначення їхньої схожості та відмінностей.

Аналізом називається мислений розклад предмету на складові його частини.

Синтезом називається уявне поєднання частин предмету, розчленованих аналізом, у єдине ціле.

Абстрагування – це уявне виділення істотних ознак предмету і відокремлення їх від загальної маси інших властивостей.

Узагальнення – це такий логічний спосіб, завдяки якому здійснюється уявний перехід від одиничного до загального шляхом об’єднання однорідних предметів у класи на основі їхніх спільних ознак.

Формування понять нерозривно пов’язане із практичною діяльністю людини. Утворене поняття використовується потім як засіб подальшого пізнання навколишнього світу.