1. Оцінка небезпеки нафтогазовидобувного комплексу України

Промисловий видобуток нафти почали більш ста років тому. По статистичним даним світовий видобуток нафти в 1857 році склав 320 м³. Ця нафта була в основному добута в Румунії. У Росії перше буріння нафтових свердловин було проведено в 1848 році російським нафтовиком Семеновим на березі Каспійського моря. В даний час широко використовується глибоке буріння свердловин. Одна з найглибших свердловин була пробурена в 1989 році у морі в США (штат Міссісіпі) глибиною 7178 м, найглибша свердловина на суші складає 7871 м (штат Оклахома). Надглибокими свердловинами є свердловини до 6000 м. Вартість буріння глибоких свердловин - 814 дол. за 1 метр проходки.

Твердження про те, що нафта протягом усього ХХ ст. була однією з головних причин спустошливих війн (зокрема, Першої та Другої світових війн), висловлювалось не один раз політиками, вченими і має під собою певний грунт. Саме такою і була іраксько-кувейтська війна 1990-1991 р.р..

Але так чи інакше роль нафтового чинника неможливо переоцінити. Після короткої кризи 11 вересня 2001 року у світі добувається до 600 тис. барелів нафти на добу.

М.В. Спитати: Що така барель? Яке співвідношення з літром? (159 л)

Головним нафтосховищем у світі є Близький Схід. Наведемо деякі дані щодо видобутку нафти в країнах світу.

Єгипет – 860 тис. бар. на добу

Лівія – 1400 тис. бар. В добу.

Сірія – 550 тис. бар в добу.

ОАЕ – 2 млн 250 тис. бар. в добу.

Кувейт- 1 млн.840 тис. бар. на добу.

Україна – 40 тис. бар. в добу.

Росія – 500 тис. бар. в добу. (Західний та Східний Сибір)

Казахстан – 20 тис. бар. в добу.

Взагалі ж за останніми прогнозами світові запаси нафти – 486 млрд. Із них 120 вже добуто, 160 – знаходиться у відкритих родовищах та 205 млрд. ще необхідно знайти. Ціна за нафту коливається в межах 30-40 доларів за барель.

У наші дні недостача цієї коштовної сировини викликала енергетичну кризу в Україні, що позначилась на всій економіці. Зараз гостро стоїть задача розробки родовищ в Україні для більш повного забезпечення власних нестатків, оскільки існуючі родовища в Дашаві (Львівська обл.), у Полтавській та Луганській областях не можуть забезпечити нужд України. Крім названих родовищ в Україні експлуатуються свердловини Охтирського, Бориславського, Надворнянського, Прилуцького родовищ. В Україні відносно великі родовища нафти ВАТ „Укрнафта”, „Охтирканафтогаз” (Анастасівське родовище – 100-120 тон в добу.), „Полтавнафтогаз”, „Чернігівнафтогаз” . У березні 1998 р. у Валківському районі Харківської області здана в експлуатацію друга черга найбільшого в Україні Юлієвського нафто-газоконденсатного комплексу ( на 3 млн. м³ газу).

Пожежі на нафтогазовидобувних комплексах не одиничні й у більшості випадків носять складний та затяжний характер, вимагають величезних матеріальних витрат, позначаються на навколишнім середовищі. Стовп нафти та газу може підніматися на висоту до 60 метрів і вище. У вогні згоряють тисячі кубометрів найціннішої сировини.

Приклад пожежі: Найбільша пожежа на нафтопромислах трапилася в Алжирі в 1961 р., яка тривала 6 місяців. Висота факелу полум’я складала 130 м. Пожежа була приборкана тільки завдяки вибуху.

6 листопада 2002 року на свердловині №8 Розумівського газоконденсатного родовища Полтавської області сталася пожежа з факелом полум’я до 7 метрів. Глибина свердловини 2300 м, тиск на арматурі 130-160 атм., продуктивність 200 тис. м³ на добу. Для гасіння пожежі з метою відриву полум’я від гирла свердловини на місце події було викликано танк. Після пострілу (їх було 7) фонтан набув вертикальної форми заввишки 20 м.. Завдяки введенню 7 стволів ПСЛ -20 пожежу ліквідували 9 листопада. Зразу ж почали встановлювати запірну арматуру на гирло свердловини.

Взагалі існує декілька способів гасіння пожеж на свердловинах. Це такі як:

• охолодження верхів свердловини зрідженим азотом;

• використання вибухових методів;

• відрив факела полум’я високо напірними газо водяними струменями.

Останній спосіб розроблений та розвивається в Україні. В Дніпропетровську

в КБ „Південмаш” створюється нова техніка для подачі газо водяних струменів (зрібнорозпилена вода) – це газодинамічні установки (ГДУ) на базі ракетних двигунів твердого палива, що забезпечують вихід продуктів згоряння із швидкістю 3000 м/сек., що значно підвищує ефективність роботи установок пожежегасіння в порівнянні з автомобілями АГВТ -100(150) - (100 л/сек.). Також на цьому підприємстві розроблена автономна мобільна установка інертних газів на базі малогабаритного авіаційного двигуна.

Щоб організувати ефективний протипожежний захист нафтових свердловин необхідно мати відомості та знання про технологічні процеси нафтовидобутку, способи буріння свердловин, рівень пожежної небезпеки устаткування, що використовується при бурінні, про пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів, що добуваються та застосовуються.