
- •Кримінальне право
- •1.Крим.Право:поняття і предмет правового регулювання
- •2.Крим.Кодекс Укр.:його загальна хар-ка
- •3.Злочин:поняття та ознаки
- •4.Склад злочину
- •5.Обставини,які виключ. Кримінальну відповід.
- •6.Стадії вчинення злочину
- •7. Співучасть у злочині
- •8. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •9. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •10. Кримінальне покарання. Поняття та види
- •11.Ознаки кримінальної відповідальності
- •12.Особливості крим.Відповідальності неповнолітніх
- •13.Необхідні умови оборони
- •14.Види співучасті та співучасників
- •15.Примусові заходи виховного хар-ру
- •16.Статус конституційного суду України
- •17.Розгляд господарських спорів в Україні
- •18. Кримінальне судочинство в Україні.
- •19.Нотаріат в Україні
- •20.Прокуратура в Україні
- •21.Адвокатура в Україні
- •22.Органи внутрішніх справ
- •23.Міліція в Україні
- •24.Служба безпеки в Україні
- •25.Кримінальна відповідальність мед.Працівників за вчинення професійних злочинів
- •26.Неосудність
- •27.Обставини,що пом’якшують відповідальність
- •28. Перелік обставин, які обтяжують покарання
- •29.Хуліганство
- •30.Види злочинів
- •31.Обставини,що включають злочинне діяння
- •32.Принципи і структура кримінального права
21.Адвокатура в Україні
Адвокату́ра (від лат. advocates — прикликаний) — професіональна спільнота осіб, що отримали статус адвоката і зайнятих адвокатською діяльністю.
Адвокатура є важливим правовим інститутом розвинених держав, що стоїть на варті прав і свобод громадян та їх об'єднань. Це також складна соціальна система, яку складають усі адвокати окремої держави.
Завдання адвокатури
На адвокатуру покладається:
1)консультування і надання роз'яснень з правових питань;
2)представництво в судах та інших державних органах у цивільних, господарських та адміністративних справах;
3)складання документів правового характеру;
4)захист особи від кримінального обвинувачення на всіх стадіях процесу;
5)надання правової допомоги об'єднанням громадян;
6)розповсюдження і пропаганда законності та правопорядку.
22.Органи внутрішніх справ
Органи внутрішніх справ є одним із елементів системи правоохоронних органів України. Їхня діяльність спрямована на забезпечення громадського порядку на всій території держави. Вона знаходить свій вираз у функціях зазначених органів.
Під функціями органів внутрішніх справ необхідно розуміти напрямки їхньої діяльності у процесі вирішення поставлених перед ними завдань. Вони поділяються на три групи: основні, забезпечувальні та загального керівництва.
До основних функцій органів внутрішніх справ відносять такі:
-гарантування особистої безпеки громадян, захист їхніх прав, свобод і законних інтересів;
-забезпечення охорони громадського порядку;
-попередження, припинення злочинів та інших правопорушень;
-своєчасне виявлення, розкриття й розслідування злочинів та розшук осіб, що їх скоїли;
-забезпечення дорожнього руху;
-захист власності від злочинних посягань;
-виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
-гарантування пожежної безпеки.
Функції забезпечення мають внутрішній характер і спрямовані на забезпечення ефективної діяльності органів внутрішніх справ. До них відносять матеріально-технічне постачання, фінансове забезпечення, забезпечення здорових умов праці співробітників зазначених органів тощо.
Функції загального керівництва мають на меті забезпечення ефективності в управлінні органами системи МВС України в процесі забезпечення громадського порядку та боротьби зі злочинністю в державі.
Система органів внутрішніх справ формується відповідно до зазначених напрямків їхньої діяльності. Вона має такі групи структурних підрозділів:
-галузеві служби (підрозділи), які реалізують основні функції зазначених органів: міліція, слідчі апарати, виправно-трудові установи, пожежна охорона, внутрішні війська;
-функціональні служби (підрозділи), які виконують забезпечувальні функції цих органів: кадрові, фінансово-економічні, господарчі, медичні служби;
-загального керівництва: керівники служб (підрозділів), штаби, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри, апарат міністра.
23.Міліція в Україні
Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку.
Згідно з чинним законодавством основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; убезпечення дорожнього руху; захист, власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння в межах її компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Отже, міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Відповідно до завдань і функцій міліція складається з таких підрозділів: кримінальна міліція; міліція громадської безпеки; транспортна міліція; державна автомобільна інспекція; міліція охорони; спеціальна міліція.