
- •Кримінальне право
- •1.Крим.Право:поняття і предмет правового регулювання
- •2.Крим.Кодекс Укр.:його загальна хар-ка
- •3.Злочин:поняття та ознаки
- •4.Склад злочину
- •5.Обставини,які виключ. Кримінальну відповід.
- •6.Стадії вчинення злочину
- •7. Співучасть у злочині
- •8. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •9. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •10. Кримінальне покарання. Поняття та види
- •11.Ознаки кримінальної відповідальності
- •12.Особливості крим.Відповідальності неповнолітніх
- •13.Необхідні умови оборони
- •14.Види співучасті та співучасників
- •15.Примусові заходи виховного хар-ру
- •16.Статус конституційного суду України
- •17.Розгляд господарських спорів в Україні
- •18. Кримінальне судочинство в Україні.
- •19.Нотаріат в Україні
- •20.Прокуратура в Україні
- •21.Адвокатура в Україні
- •22.Органи внутрішніх справ
- •23.Міліція в Україні
- •24.Служба безпеки в Україні
- •25.Кримінальна відповідальність мед.Працівників за вчинення професійних злочинів
- •26.Неосудність
- •27.Обставини,що пом’якшують відповідальність
- •28. Перелік обставин, які обтяжують покарання
- •29.Хуліганство
- •30.Види злочинів
- •31.Обставини,що включають злочинне діяння
- •32.Принципи і структура кримінального права
31.Обставини,що включають злочинне діяння
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ - — у кримінальному праві це інститут, що відокремлює злочинне від незлочинного та об'єднує діяння, які тільки за зовн. ознаками збігаються з діяннями, передбаченими КК України, і якими завдається шкода об'єктам крим.-прав, охорони. В силу різних обставин такі діяння злочинами не визнаються і це є підставою для виключення крим. відповідальності особи за заподіяну шкоду.
Розрізняють дві групи
1) обставини, що виключають сусп. небезпечність або/та протиправність вчиненого діяння;
2) обставини, що виключають склад злочину у вчиненому діянні.
Перша група об'єднує три види обставин, які, в свою чергу, виключають:
а) підвищений ступінь сусп. небезпечності діяння, притаманний злочину (малозначимість діяння);
б) крим. протиправність вчиненого суспільно небезпеч. діяння (відсутність крим.-прав, заборони такого діяння);
в) сусп. небезпечність та протиправність діяння (необхідна оборона; крайня необхідність; затримання особи, що вчинила злочин — ст. 38; виконання наказу або розпорядження — ст. 41 тощо).
Друга група — обставини, що виключають склад злочину. Це різного роду обставини, які у вчиненому діянні виключають ознаки того чи ін. певного складу злочину і таким чином усувають підставу крим. відповідальності за завдану шкоду: неосудність чи недосягнення особою віку, з якого можливе настання кримінальної відповідальності; непереборна сила; казус тощо.
32.Принципи і структура кримінального права
Принципи кримінального права - це фундаментальні ідеї, які лежать в основі побудови кримінального права, визначають його систему та методи реалізації.
Всі принципи, які лежать в основі чинного кримінального права, можуть бути поділені на:
-конституційні (загальноправові);
-галузеві (спеціальні).
До перших належать ті, що закріплені в Конституції України, а саме:
♦ принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6);
♦ принцип верховенства права (ст. 8);
♦ принцип справедливості права (ст. 19);
♦ принцип рівності громадян перед законом (ст. 24);
♦ принцип забезпечення гідності особи (ст. 28);
♦ принцип законності (статті 29, 61, 62, 124);
♦ принцип гуманізму.
До спеціальних принципів кримінального права належать:
принцип нормативного визначення кола злочинних діянь;
принцип відповідальності за власні діяння передбачає можливість притягнення до кримінальної відповідальності виключно за діяння, які вчинені безпосередньо винним;
принцип сукупності відповідальності знаходить свій прояв у притягненні до відповідальності за всі злочинні діяння, які вчинені особою і за які до цього вона до відповідальності не притягалась;
принцип відповідності покарання тяжкості злочину — ідеалізований принцип кримінального законодавства, який полягає в необхідності співвідношення злочину і призначеного за нього покарання;
принцип економії кримінальної репресії визначає співвідношення кола діянь, які визнані в суспільстві злочинами, і загального рівня економічного та культурного розвитку суспільства.
Структура
Кримінально-правова норма, яка і всяка правова норма, має трьохланкову структуру: гіпотезу, диспозицію і санкцію.
Гіпотезу, тобто умову, за якої застосовується правова норма, статті Особливої частини КК описують не текстуально, контекстуально, тобто вона розуміється як необхідна. Текстуально ж ці статті описують диспозицію та санкцію. Норми ж Загальної частини санкцій не містять.
Диспозиції в кримінально-правових нормах Особливої частини описують стандарти забороненої (злочинної) поведінки певного виду, однак текстуально ці диспозиції описують лише специфічні для даного виду злочину ознаки, а інші необхідні ознаки, які є спільними для багатьох злочинів, законодавець вказує в нормах Загальної частини.
Санкції, що як структурна частина Особливої частини КК використовуються для визначення виду і розмірів покарання, бувають двох видів: відносно визначені та альтернативні.