31.Обставини,що включають злочинне діяння

ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ - — у кримінальному праві це інститут, що відокремлює злочинне від незлочинного та об'єднує діяння, які тільки за зовн. ознаками збігаються з діяннями, передбаченими КК України, і якими завдається шкода об'єктам крим.-прав, охорони. В силу різних обставин такі діяння злочинами не визнаються і це є підставою для виключення крим. відповідальності особи за заподіяну шкоду.

Розрізняють дві групи

1) обставини, що виключають сусп. небезпечність або/та протиправність вчиненого діяння;

2) обставини, що виключають склад злочину у вчиненому діянні.

Перша група об'єднує три види обставин, які, в свою чергу, виключають:

а) підвищений ступінь сусп. небезпечності діяння, притаманний злочину (малозначимість діяння);

б) крим. протиправність вчиненого суспільно небезпеч. діяння (відсутність крим.-прав, заборони такого діяння);

в) сусп. небезпечність та протиправність діяння (необхідна оборона; крайня необхідність; затримання особи, що вчинила злочин — ст. 38; виконання наказу або розпорядження — ст. 41 тощо).

Друга група — обставини, що виключають склад злочину. Це різного роду обставини, які у вчиненому діянні виключають ознаки того чи ін. певного складу злочину і таким чином усувають підставу крим. відповідальності за завдану шкоду: неосудність чи недосягнення особою віку, з якого можливе настання кримінальної відповідальності; непереборна сила; казус тощо.

32.Принципи і структура кримінального права

Принципи кримінального права - це фундаментальні ідеї, які лежать в основі побудови кримінального права, визначають його систему та методи реалізації.

Всі принципи, які лежать в основі чинного кримінального права, можуть бути поділені на:

-конституційні (загальноправові);

-галузеві (спеціальні).

До перших належать ті, що закріплені в Конституції України, а саме:

♦ принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6);

♦ принцип верховенства права (ст. 8);

♦ принцип справедливості права (ст. 19);

♦ принцип рівності громадян перед законом (ст. 24);

♦ принцип забезпечення гідності особи (ст. 28);

♦ принцип законності (статті 29, 61, 62, 124);

♦ принцип гуманізму.

До спеціальних принципів кримінального права належать:

• принцип нормативного визначення кола злочинних діянь;

• принцип відповідальності за власні діяння передбачає можливість притягнення до кримінальної відповідальності виключно за діяння, які вчинені безпосередньо винним;

• принцип сукупності відповідальності знаходить свій прояв у притягненні до відповідальності за всі злочинні діяння, які вчинені особою і за які до цього вона до відповідальності не притягалась;

• принцип відповідності покарання тяжкості злочину — ідеалізований принцип кримінального законодавства, який полягає в необхідності співвідношення злочину і призначеного за нього покарання;

• принцип економії кримінальної репресії визначає співвідношення кола діянь, які визнані в суспільстві злочинами, і загального рівня економічного та культурного розвитку суспільства.

Структура

Кримінально-правова норма, яка і всяка правова норма, має трьохланкову структуру: гіпотезу, диспозицію і санкцію.

Гіпотезу, тобто умову, за якої застосовується правова норма, статті Особливої частини КК описують не текстуально, контекстуально, тобто вона розуміється як необхідна. Текстуально ж ці статті описують диспозицію та санкцію. Норми ж Загальної частини санкцій не містять.

Диспозиції в кримінально-правових нормах Особливої частини описують стандарти забороненої (злочинної) поведінки певного виду, однак текстуально ці диспозиції описують лише специфічні для даного виду злочину ознаки, а інші необхідні ознаки, які є спільними для багатьох злочинів, законодавець вказує в нормах Загальної частини.

Санкції, що як структурна частина Особливої частини КК використовуються для визначення виду і розмірів покарання, бувають двох видів: відносно визначені та альтернативні.

13