26.Неосудність

Неосудність — стан психологічного здоров'я людини, при якому вона не може контролювати свої дії та не перебуває у свідомості(розумова недорозвиненисть, психологічні захворювання тощо).

До тимчасових розладів психічної діяльності психіатри відносять різноманітні форми порушення психічної діяльності, що можуть тривати певний час і закінчуються повним видужанням (наприклад, реактивні стани, патологічний афект, патологічне сп'яніння).

Недоумство — це уроджений (олігофренія) чи придбаний (деменції) хворобливий стан психіки, що характеризується неповноцінністю розумової діяльності.

Виділяють три ступеня олігофренії:

найбільш легкий — дебільність;

середній — імбецильність;

важкий — ідіотія.

При ідіотії та імбецильності людина завжди визнається неосудною. Практика показує, що дебільність у легкій формі в принципі не виключає стану осудності та обмеженої осудності.

Іншим хворобливим станом можуть визнаватися розлади психічної діяльності, які не підпадають під ознаки перших трьох категорій психічних захворювань. Це, наприклад, маревні явища на ґрунті важкого інфекційного захворювання.

Для визнання особи неосудною необхідно, щоб був встановлений факт вчинення нею суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, наявність доказів скоєння його саме цією особою (юридичний критерій) та наявність хоча б однієї ознаки медичного критерію та однієї ознаки психологічного критерію.

Оскільки для визначення психічного стану конкретної особи (підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного) необхідні спеціальні знання, то у випадках наявності у судді, слідчого, адвоката обґрунтованих даних, що ставлять під сумнів осудність чи обмежену осудність особи, що вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння, у справі призначається судово-психіатрична чи комплексна психолого-психіатрична експертиза.

27.Обставини,що пом’якшують відповідальність

Обставини, які пом'якшують покарання за вчинення злочину:

1)з'явлення зі зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

2)добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

3)надання медичної чи іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;

4)вчинення злочину неповнолітнім;

5)вчинення злочину жінкою у стані вагітності;

6)вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

7)вчинення злочину під впливом примусу, погрози або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

8)вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, яке було викликане неправомірними або аморальними діями з боку потерпілого;

9)вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

10)виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане із вчиненням злочину у випадках, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу.

28. Перелік обставин, які обтяжують покарання

При визначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1)вчинення злочину повторно та рецидив злочинів

2)вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою

3)вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату

4)вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового чи громадського обов'язку

5)тяжкі наслідки, завдані злочином

6)вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку чи особи, що перебуває в безпорадному стані

7)вчинення злочину щодо вагітної жінки

8)вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності вид винного

9)вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, яка страждає психічним захворюванням чи недоумством

10)вчинення злочину з особливою жорстокістю

11)вчинення злочину з використанням умов воєнного, надзвичайного стану або інших надзвичайних подій

12)вчинення злочину загальнонебезпечним способом

13)вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння або в стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.