Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні рекомендації до педагогічної практики...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.11.2019
Размер:
398.34 Кб
Скачать

Методичні рекомендації до педагогічної практики студентів / Укладачі P.C. Гуревич, Ю.Г. Ковальов, Д.М. Луп’як. - Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2008. - 44 с.

Рецензенти: Шахов В.І. - доктор педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського;

Гороль П.К. - кандидат педагогічних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Затверджено на засіданні кафедри теорії і методики трудового та професійного навчання (протокол № 3 від 12 листопада 2008 р.).

Методичні рекомендації розроблено на допомогу студентам денної та заочної форм навчання спеціальності «Технологічна освіта» освітньо- кваліфікаційного рівня «спеціаліст» Інституту математики, фізики і технологічної освіти, а також керівникам педагогічної практики, викладачам професійно-технічних навчальних закладів, майстрам виробничого навчання, класним керівникам для спрямування, планування та організації успішного проходження педагогічної практики.

© Р.С.Гуревич, Ю.Г.Ковальов, Д.М.Луп’як

Методичні рекомендації до педагогічної практики студентів / Укладачі P.C. Гуревич, Ю.Г. Ковальов, Д.М. Луп’як. - Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2008. - 44 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ

Відповідальний за випуск Ю.Г. Ковальов Оригінал-макет Д.М. Луп’як Комп’ютерний набір Д.М. Луп’як Коректор Т.Ц. Король

Виготовлено з оригінал-макету в Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського 21100. м. Вінниця, вул. Острозького, 32 Зам. № Наклад 100

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ, ФІЗИКИ І ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра теорії і методики технологічної та професійної

освіти

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ

(ОЧНОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ)

Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст Кваліфікація фахівця:

Вчитель трудового навчання і основ інформаційних технологій;

Вчитель трудового навчання і основ підприємництва;

Вчитель трудового навчання, основ швейного та харчового виробництва; Вчитель трудового навчання і основ декоративно-ужиткового мистецтва; Вчитель трудового навчання і основ дизайну

Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта Спеціальність: 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Технологічна освіта

Вінниця 2008

ЗМІСТ

  1. МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ 4 ПРАКТИКИ

  2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ 7 ПРАКТИКИ

  3. ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ З 13 ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

    1. Журнал роботи студента-практиканта 14

    2. Педагогічний щоденник 14

    3. Плани конспекти занять з профільного та 16 професійного навчання

    4. Спостереження та аналіз уроку з профільного та 20 професійного навчання

    5. Проведення студентами-практикантами позакласної 23 роботи

    6. Вивчення та оформлення передового педагогічного 27 досвіду

    7. Текстовий звіт про виконану роботу в школі (ПТНЗ).. 28

з

  1. МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

У системі професійної підготовки вчителів практика є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу підготовки фахівців і забезпечує безперервність та послідовність формування вмінь і навичок.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їхньої майбутньої професії, формування в них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Практика студентів передбачає неперервність та послідовність її проведення для одержання достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Тривалість і термін проведення педагогічної практики визначаються навчальними планами; зміст і послідовність - програмою, що розробляється кафедрою.

Педагогічна практика проводиться на 5 курсі загальною тривалістю 6 тижнів, є логічним продовженням попередньої педагогічної практики. Зміст діяльності студентів під час цієї практики повинен бути максимально наближеним до реальної професійної діяльності вчителя.

Основними умовами ефективності проходження педагогічної практики є її психолого-педагогічна спрямованість, теоретичне обґрунтування, навчальний і виховуючий характер, комплексний підхід до змісту і організації практики, систематичність, наступність у її проведенні.

Завданнями педагогічної практики студентів під керівництвом методистів, викладачів і майстрів виробничого навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «спеціаліст»:

  • поглиблення зв’язку теоретичних знань на основі практичного навчання в реальному педагогічному процесі; формування у студентів психологічної готовності до роботи в міжшкільних

Для нотаток

навчально-виробничих центрах (МНВЦ), професійно- технічних навчальних закладах (ПТНЗ);

вироблення у майбутніх майстрів виробничого навчання, викладачів спеццисциплін педагогічних умінь та навичок практичної діяльності в навчально-виховних закладах, потреби в безперервній педагогічній освіті;

формування творчо дослідницького підходу до педагогічної діяльності;

закріплення вмінь використовувати в навчально-виховній роботі з учнями теоретичні знання, набуті в університеті; проведення навчально-виховної роботи з учнями з урахуванням їхніх вікових і індивідуальних особливостей опираючись на знання психології, фізіології, педагогіки, теорії та методики трудового навчання;

закріплення вмінь спостерігати і аналізувати навчально- виховну роботу, яка проводиться з учнями МНВЦ і ПТНЗ; набуття вмінь і навичок проводити заняття з професійного (виробничого) навчання із застосуванням різних методів, які активізують пізнавальну і трудову діяльність учнів; уміння виконувати функції класного керівника (майстра виробничого навчання в ПТНЗ), працювати з колективом учнів, проводити індивідуальну роботу з ними; закріплення свого покликання до педагогічної професії; набуття вмінь і навичок у вивчення спеціальної, методичної і педагогічної літератури з метою підготовки до творчого розв’язання завдань професійного навчання і виховання учнів; засвоєння навичок науково-дослідницької роботи з метою підвищення ефективності і якості навчально-виховного процесу МНВЦ, ПТНЗ тощо;

вироблення навичок застосування в навчальному процесі сучасних ТЗН, інформаційних технологій і методів і засобів професійного (виробничого) навчання;

ознайомлення з роботою навчальних (методичних) кабінетів, лабораторій, майстерень.

До змісту роботи студентів під час проходження

педагогічної практики входить:

  • знайомство із МНВЦ, ПТНЗ, бесіда з адміністрацією (керівництвом) навчального закладу (директором, його заступниками з навчальної і виховної роботи);

  • вивчення групи, в якому буде проходити практика, знайомство з роботою вкладачів, класних керівників, майстрів виробничого навчання (бесіди з ними, вивчення планів роботи, відвідування уроків і позакласних заходів);

  • підготовка і проведення занять різних типів із застосуванням сучасних методів і засобів професійного (виробничого) навчання, участь в аналізі й обговоренні занять;

  • виконання виховних функцій класного керівника (майстра виробничого навчання) в навчальній групі, за якими прикріплено практиканта;

  • виконання завдань з психології і педагогіки;

  • проведення індивідуальної роботи з учнями;

  • проведення бесід з учнями МНВЦ, ПТНЗ; підготовка і проведення разом з класним керівником (майстром виробничого навчання) туристського походу або екскурсій (на підприємство, в культурно-масову установу); організація і керівництво видами трудової діяльності учнів; підготовка і проведення зустрічей із відомими людьми, новаторами, раціоналізаторами і винахідниками; організація конференцій читачів, обговорення кінофільму або спектаклю та ін;

  • робота з активом групи з підготовки позаурочних виховних заходів;

  • проведення профорієнтаційної роботи з учнями;

  • участь у підготовці і проведенні батьківських зборів.

  1. Гуревич P.C., Капустянський P.A., Коношевський Л.Л., Подоляк В.О. Методичні рекомендації до педагогічної практики студентів педагогічно-індустріального факультету: (випускний курс) - Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 1998. - 34 с.

  2. Гуревич P.C., Ковальов Ю.Г., Луп’як Д.М. Методичні рекомендації до педагогічної практики студентів - Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2008. - 34 с.

  3. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України. Наказ Міністерства освіти України від 8 квітня1993 р. №93

  4. Положення про педагогічну практику студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Наказ по ВДПУ від 01.04.2004р. №310

2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Педпрактика починається з настановної конференції, на яку запрошуються всі студенти, методисти з кафедри педагогіки (психології), керівники педагогічної практики з кафедри теорії і методики технологічної та професійної освіти. На конференції студенти дізнаються про мету і завдання практики, порядок її проведення.

У перший тиждень практики студенти вивчають завдання навчально-виховної і профорієнтаційної роботи колективу зі здійснення професійного навчання учнів міжшкільного навчально-методичного комбінату, профтехучилищ, професійних ліцеїв.

Практика розпочинається із зустрічі з керівництвом навчального закладу, класними керівниками, викладачами спеццисциплін, майстрами виробничого навчання. Відбувається знайомство з навчальним закладом, матеріальною базою майстерень, кабінетів, лабораторій, учнями закріпленої групи. У цей період практиканти відвідують у своїй групі уроки з різних предметів, заняття зі спеццисциплін та виробничого навчання, беруть участь у всіх видах виховної роботи, які проводять класні керівники. До кінця першого тижня у практиканта повинні скластися чіткі уявлення про кожного учня з закріпленої групи: його успішність, дисципліну, ставлення до навчання, суспільно корисної діяльності. Також студенти повинні вивчити особливості організації і проведення занять у професійно- технічних закладах освіти.

Для проходження педагогічної практики у ПТНЗ студенти прикріплюються до однієї з навчальних груп, де разом із майстром виробничого навчання практиканти організовують навчально-виховну і виробничу діяльність учнів даної групи.

Бесіди з учителями і майстрами виробничого навчання, відвідування занять дають можливість студентам ознайомитись з основними вимогами педагогів 'до різних видів діяльності учнів, вивчити ефективні методи і засоби навчання, які застосовуються в кожному цеху або навчальній майстерні.

Особлива увага приділяється ознайомленню і вивченню

обладнання відповідного кабінету або цеху, технічного оснащення і організації робочих місць учнів.

Серйозну увагу необхідно звертати на підготовку до занять матеріалів, інструменту, обладнання і обліку завдань, які виконують учні, організацію контролю і самоконтролю за якістю готової продукції.

Студенти зобов’язані вивчити правила внутрішнього розпорядку відповідного цеху або кабінету (навчальної майстерні) і правила техніки безпеки в процесі виконання практичних робіт. Тільки за умов успішної атестації з цих правил, яка проводиться відповідальним за техніку безпеки і охорону праці в ПТНЗ, МНВЦ, студенти-практиканти допускаються до проведення практичних занять з учнями і самостійного виконання практичних робіт у даному цеху (майстерні).

Консультація з викладачем спецдисципліни або майстром виробничого навчання з теми майбутнього заняття проводиться за 5-6 днів до дня проведення заняття. Під час консультації необхідно звернути увагу на основні ідеї теми, котрі повинні засвоїти учні, коло питань, найбільш складних для засвоєння, засоби активізації діяльності учнів, урахування психолого- педагогічних і вікових особливостей даної групи і окремих учнів, характер роботи, яка виконується, технологію виробу і його суспільно-корисну значущість, норму часу на заняття, оплату за виготовлений виріб і т.д.

Ґрунтовне вивчення фактичної (конкретної з предмету) методичної і періодичної літератури відбувається шляхом конспектування окремих найбільш важливих положень і особливо цікавої пізнавальної інформації. При цьому студенти звертаються, як правило, до періодичної спеціальної літератури - «Трудова підготовка в закладах освіти», «Рідна школа», «Професійно-технічна освіта», «Трудове навчання» та ін.

Самостійна розробка розгорнутого плану-конспекту заняття відповідно до навчальної програми, навчальних і методичних посібників з теми, додаткової літератури і консультації з методистом і вчителем (майстром виробничого навчання).

викладача, майстра виробничого навчання на занятті та його особистих якостей.

Аналіз дидактичної діяльності викладача, майстра виробничого навчання.

Виховна діяльність викладача, майстра виробничого навчання.

Діяльність учнів на занятті і характеристика групи. Вміння робити висновки до заняття.

6

Конспект позаурочного заходу та його проведення

5

Актуальність теми.

Самостійність під час підготовки та проведення позаурочного заходу.

Творчий підхід при написанні конспекту позаурочного заходу та його проведення. Глибина змісту позаурочного заходу.

Уміння враховувати індивідуальні, вікові особливості учнів.

Рівень методичної підготовки.

Всього

45

Підсумковий контроль

7

Розробка та проведення залікових занять

10

Визначення мети, змісту, послідовності і методів викладання нового навчального матеріалу. Ступінь розкриття теми, теоретичний рівень викладання матеріалу.

Підготовка навчально-наочних посібників і демонстрацій.

Застосування сучасних інноваційних технологій і інтерактивних методик навчання. Диференційований підхід до учнів.

Формування умінь самостійної роботи учнів.

8

Опис передового

педагогічного

досвіду

5

Новизна в діяльності педагога.

Відповідність сучасним досягненням педагогіки і методики.

Аналіз результативності та ефективності роботи викладача, майстра виробничого навчання. Можливість застосування досвіду в навчально- виховному процесі.

9

Фото,

відеоматеріали,

відеопрезентації

5

Змістовність та оформлення відповідних матеріалів (фотографій, фотоальбомів, презентацій, відеоматеріалів, відеопрезентацій).

10

Текстовий звіт про виконану роботу в ПТНЗ та його захист

10

Змістовність, науковість, аргументованість самого звіту.

Відповіді на запитання (повнота, лаконічність, аргументованість).

Всього

ЗО

РАЗОМ

75


  1. Порядок проведення педагогічної практики

Педпрактика починається з настановчої конференції, на яку запрошуються всі студенти, методисти з кафедри педагогіки (психології), керівники педагогічної практики з кафедри теорії і методики технологічної та професійної освіти. На конференції студенти дізнаються про мету і завдання практики, порядок її проведення.

У перший тиждень практики студенти вивчають завдання навчально-виховної і профорієнтаційної роботи колективу зі здійснення професійного навчання учнів міжшкільного навчально-методичного комбінату, профтехучилищ, професійних ліцеїв.

Практика розпочинається із зустрічі з керівництвом навчального закладу, класними керівниками, викладачами спеццисциплін, майстрами виробничого навчання. Відбувається знайомство з навчальним закладом, матеріальною базою майстерень, кабінетів, лабораторій, учнями закріпленої групи. У цей період практиканти відвідують у своїй групі уроки з різних предметів, заняття зі спеццисциплін та виробничого навчання, беруть участь у всіх видах виховної роботи, які проводять класні керівники. До кінця першого тижня у практиканта повинні скластися чіткі уявлення про кожного учня з закріпленої групи: його успішність, дисципліну, ставлення до навчання, суспільно корисної діяльності. Також студенти повинні вивчити особливості організації і проведення занять у професійно- технічних закладах освіти.

Для проходження педагогічної практики у ПТНЗ студенти прикріплюються до однієї з навчальних груп, де разом із майстром виробничого навчання практиканти організовують навчально-виховну і виробничу діяльність учнів даної групи.

Бесіди з учителями і майстрами виробничого навчання, відвідування занять дають можливість студентам ознайомитись з основними вимогами, педагогів'до різних видів діяльності учнів, вивчити ефективні методи і засоби навчання, які застосовуються в кожному цеху або навчальній майстерні.

Особлива увага приділяється ознайомленню і вивченню

ПЕДАГОГІЧНА (ВИРОБНИЧА) ПРАКТИКА ОКР «СПЕЦІАЛІСТ»

Розподіл рейтингових балів та критерії оцінювання видів діяльності студентів спеціальності:

7.010103 - «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання»

з/п

Види практичних завдань

К-ть

балів

Критерії оцінювання

Проміжний контроль 1

1

Оформлення журналу роботи студента практиканта

5

Психолого-педагогічна спрямованість, теоретичне обґрунтування.

Комплексний підхід до планування, змісту і організації практики.

Систематичність, наступність у плануванні і проведенні роботи навчального і виховуючого характеру.

2

Розробка планів конспектів занять

10

Уміння чітко і зрозуміло визначати мету і завдання занять спецдисциплін і виробничого навчання. Відповідність структури типу заняття. Застосування сучасних методів, форм та інноваційних методик навчання.

3

Проведення занять та виконання запланованої роботи

15

Реалізація наміченої мети і завдань у ході проведення заняття.

Ступінь розкриття теми, теоретичний рівень викладання матеріалу.

Використання наочності, ТЗН, дидактичних матеріалів.

Обгрунтованість вибору методів навчання. Диференційований підхід до учнів. Формування умінь самостійної роботи учнів.

4

Оформлення та ведення педагогічного щоденника

5

Систематичний аналіз своєї практичної діяльності і досвіду навчально-виховної роботи ПТНЗ.

Записи поточної роботи у відповідності з індивідуальним планом журналу студента- практиканта (календарно-тематичні плани та план позаурочної роботи викладача-предметника на період педпрактики; плани-конспекти занять; плани роботи гуртків; сценарії виховних позаурочних заходів із спецдисциплін; завдання програмованого контролю, журнали поточного оцінювання знань, умінь та навичок учнів під час практики; зразки роздаткового матеріалу, наочність для проведених занять; матеріали і результати анкетувань, тощо).

5

Аналіз заняття

5

Умови і засоби забезпечення заняття. Характеристика організаційної діяльності


У розгорнутому плані-конспекті заняття висвітлюються зміст і методи проведення кожного етапу заняття, за загальноприйнятою схемою, яка застосовувалась студентами під час педагогічної практики на 4 курсі в 5-9 класах. Необхідно звернути увагу на застосування технічних засобів навчання, комп’ютерів, наочності, сучасного обладнання. Якщо на занятті передбачені демонстрації - їх послідовність і зміст повинні бути висвітлені в плані-конспекті. Особливу увагу слід звернути на чітке визначення цілей заняття: освітню, виховну, розвивальну.

Розроблений студентом план-конспект заняття рекомендується проаналізувати з викладачем або майстром виробничого навчання. У процесі такої співбесіди з’ясовується, як студент усвідомив тему і цілі заняття, чи правильно визначив методи і засоби навчання на різних етапах заняття, який рівень знань студентом теоретичного навчального матеріалу і вміння виконувати практичне завдання і т.д.

Студентам рекомендується проводити репетицію уроку, яка відбувається таким чином: один студент проводить пояснення теоретичного навчального матеріалу перед студентами, які проходять практику в даному навчальному закладі, перевіряючи свою готовність до наступного заняття. Аналізуючи підготовку уроку в цілому, студенти колективно виправляють помічені недоліки, намічають ефективні засоби і методи проведення окремих етапів заняття.

Важливим етапом підготовки студентів до занять, як уже зазначалося вище, є самостійне виконання практичного виробничого завдання, яке будуть виконувати учні на уроці. При цьому студент зобов’язаний виконувати всі операції, що передбачені у завданні в такому об’ємі, який буде запропонований учням. Слід мати на увазі, що виробнича діяльність учнів під час практичної роботи на уроці може вимагати втручання в цю роботу студента практиканта на будь- якому технологічному етапі. Це вимагає ретельного ознайомлення з технологією виконання завдання. При цьому важливо, щоб практична робота студента відзначалася відповідною якістю і виконувалася за час, що відведений для роботи учнів.

Неприпустимо, щоб студент-практикант під час виконання практичних завдань порушував правила технічної експлуатації обладнання і правила техніки безпеки, що прийняті в даному цеху або кабінеті (майстерні).

У випадку таких порушень викладач або майстер виробничого навчання зобов’язані відсторонити студента- практиканта від проведення заняття.

Майбутні викладачі професійного навчання повинні прагнути до свідомого застосування методичних рекомендацій новаторів, використання передового досвіду, рекомендацій керівників педагогічної практикою, а не до сліпого копіювання праці викладачів й майстрів виробничого навчання. Необхідно керуватися у своїх діях педагогічною і методичною майстерністю, практичними вміннями і навичками, що формуються в процесі навчання в університеті.

При цьому слід пам’ятати про необхідність:

  • виховання в учнів національної самосвідомості;

  • застосування найновіших засобів і методів навчання, проблемного навчання, комп’ютерної техніки, ознайомлення з сучасними досягненнями науки і техніки, використанням елементів історизму, котрі підвищують ефективність проведення занять.

За період педагогічної практики студент-практикант проводить 18 годин на тиждень в одному з цехів або кабінетів професійного центру (майстернях або лабораторіях ПТНЗ). При цьому 2 заняття із загальної кількості є заліковими або контрольними. Після кожного контрольного заняття під керівництвом методиста проводиться його обговорення (аналіз). У обговоренні після відвідування заняття зобов’язані взяти участь всі студенти даної групи, викладач або майстер виробничого навчання і методист. Порядок і схема обговорення (аналізу) заняття проводиться за загальноприйнятою, знайомою схемою студентам-практикантам після попередньої практики.

Педагогічна практика закінчується засіданням педагогічної ради (наприкінці шостого тижня), під час якої виступають викладачі спецдисциплін, майстри виробничого навчання, класні

ІНДИВІДУАЛЬНА КАРТКА

Студента - практииканта

_Прізвшце, ім’я по батькові Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст Семестр _9

Методист (кафедри ТіМТПО) :

Прізвище, ім’я по батькові Методист (кафедри педагогіки)

Прізвище, ім’я по батькові

п/п

Вид діяльності

Максимальна сума балів

Кількість

балів

виставлених

методистом

Навчально-виховна робота

1.

Оформлення журналу роботи студента практиканта

5

2.

Розробка планів конспектів занять

10

3.

Проведення занять та виконання запланованої роботи

15

4.

Оформлення та ведення педагогічного щоденника

5

5.

Аналіз заняття

5

6.

Конспект позаурочного заходу та його проведення

5

7.

Розробка та проведення залікових занять

10

8.

Опис передового педагогічного досвіду

5

9.

Фото, відеоматеріали, відеопрезентації

5

10.

Текстовий звіт про виконану роботу в ПТНЗта його захист

10

Всього

75

Виховна робота

11.

План виховної роботи учнів на період педпрактики

2

12.

Матеріали педагогічної діагностики

3

13.

Психолого-педагогічна характеристика учня

2

14.

Конспекти проведених виховних заходів

3

15.

Сценарій виховного заходу з психолого-педагогічним аналізом його проведення

5

16.

Оцінка за контрольний виховний захід

5

17

Захист педагогічної практики та оформлення документацій

5

Всього

25

Разом

100

Кількість балів за результатами навч.-виховн. роботи каф. ТіМТПО

Кількість балів за

результатами виховної роботи каф. педагог.

Загальна оцінка за педпрактику

Загальна

кількість

балів

Оцінка за шкалою ЕБЫЗ

Оцінка за національн. шкалою

Підпис

методиста

75

25

Додаток Д Зразок заповнення індивідуального плану в журналі роботи студента-практиканта

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Гр. керівник

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

з 10.11. по 23.12. 2008р.

Тижні

Навчальна робота

Виховна робота

-Настановна конференція.

-Знайомство з класом (групою).

-Знайомство із навчальним

-Вивчення плану виховної

закладом.

роботи класного керівника.

<и о

-Бесіда з адміністрацією

о

С

навчального закладу, закріплення за класом (групою).

-Вивчення документації

-Відвідування занять і

о

О-

вчителя (викладача) з

спостереження за діяльністю

о г_:

Н т—-

предмету.

учнів класу (групи).

її

-Аналіз навчальної

-Підготовка до проведення

програми з предмету.

виховної години.

-Спостереження та аналіз

-Підготовка до конкурсно-

03

заняття вчителя (викладача) з предмету.

розважальної програми «Міс Профтехосвіта 2008».

и "

-Вивчення та аналіз

-Проведення диспуту «Мораль.

літератури з предмету

Закон. Право».

-Спостереження та аналіз

-Проведення бесіди «Наркотики і

а.

заняття виробничого

наше здоров’я».

аа г—

навчання.

-Підготовка до конкурсу

о ^ ЕГ ^

-Розробка плану-конспекту уроку(виробничого навчання).

художньої самодіяльності.

-Розробка та виготовлення

-Підготовка до проведення

я

5 ""

роздаткового матеріалу та

лекції-бесіди «День пам’яті

*

^ г—

С

наочності для проведення уроку (виробничого навчання).

жертв голодомору»


керівники, директор навчального закладу або його заступник, самі студенти, методисти з університету. На засіданні педагогічної ради підводять підсумки практики, визначається, що необхідно зробити в майбутньому для підвищення її ефективності, виставляються попередні оцінки студентам- практикантам.

Порядок проходження педагогічної практики студентів заочної форми навчання

Студенти, які навчаються за заочною формою, проходять педагогічну практику на в професійно-технічних навчальних закладах.

Студенти, які працюють в загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів і професійно-технічних навчальних закладах за обраною спеціальністю (викладачі спецтехнологій, майстри виробничого навчання) звільняються від проходження педагогічної практики на 4 і 5 курсах.

Студенти, які не мають досвіду педагогічної праці, обов’язково проходять педагогічну практику у середніх навчальних закладах освіти (на базах практики навчального закладу або за місцем проживання).

Педагогічна практика для студентів освітньо- кваліфікаційного рівня спеціаліст проводиться у 9 семестрі впродовж 4 тижнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах. Під час практики студенти-практиканти проводять не менше 10 уроків з трудового, професійного (виробничого) навчання і спец дисциплін.

Форма звітності студентів-практикантів заочної форми навчання кожного курсу визначається робочою програмою певної спеціальності.

Обов’язковою документацією для всіх студентів є:

оформлений щоденник, конспекти всіх проведених уроків, 2 розгорнуті зразково-оформленні конспекти з нетрадиційними дидактичними матеріалами, сценарій виховного заходу та його аналіз заняття з професійного навчання, наказ про зарахування студента на педагогічну практику з підписом директора і мокрою печаткою навчального закладу, витяг з протоколу засідання

п

педагогічної ради навчального закладу про результати проходження педагогічної практики студентом з підписом директора і мокрою печаткою.

Якщо підготовка фахівців, які навчаються за заочною формою, здійснюється за подвійними спеціальностями піл час педагогічної практики студенти проводять уроки з основного предмету (8-10 уроків) та 2-4 уроки з іншого предмету.

Відповідно до звітної документації з основного предмету додається звітна документація з іншого предмету.