7.4. Міжнародний ринок дорогоцінних металів у системі світового фінансового ринку: суть, структура та функціональне призначення. Функції золота як світових грошей

Характерною рисою розвитку ринкових відносин в світі за останні кілька років є швидкий розвиток фінансового ринку і всіх його ланок у повному обсязі.

Структурно фінансовий ринок являє собою сукупність економічних відносин з приводу організації та купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал та включає в себе такі сегменти - ринок капіталів (інвестиційний ринок), ринок кредитів, ринок цінних паперів, валютний ринок та ринок дорогоцінних металів. Ринок дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння займає чільне місце в цій структурі.

Ринок дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння – це сфера економічних відносин між учасниками угод з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, які котуються в золоті. До останнього відносяться золоті сертифікати, облігації, ф'ючерси. Ринок дорогоцінних металів складається з таких секторів: ринок золота; ринок срібла; ринок платини; ринок палладію; ринок виробів із дорогоцінних металів; ринок цінних паперів, що котуються у золоті; ринок дорогоцінного та ювелірно-виробного каміння.

Його функції полягають у:

• забезпеченні промислового і ювелірного споживання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

• створенні золотого запасу держави;

• страхуванні від валютних ризиків;

• одержанні прибутку за рахунок арбітражних угод.

З огляду на історичну ретроспективу та функціональне призначення золота у валютній сфері можна виділити такі основні трансформації наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст. щодо його ролі як світових грошей:

1) золото перестало безпосередньо обслуговувати економічні взаємозв’язки товаровиробників як засіб обігу і платежу, але при цьому зберігає важливу роль в економічному обігу як надзвичайні світові гроші;

2) золото перестало виконувати функцію стихійного регулятора грошового обігу, тому що воно не може автоматично переходити зі скарбу в обіг, і навпаки, у зв’язку з нерозмінністю кредитних грошей;

3) офіційні золоті запаси, зосереджені в центральних банках, фінансових органах держави і міжнародних валютно-фінансових організаціях, мають інтернаціональне значення як міжнародні активи;

4) обсяг золотого запасу відображає валютно-фінансові позиції країни і служить одним із показників її кредитоспроможності;

5) відпала необхідність міжнародних розрахунків золотом;

6) золото досі є загальним еквівалентом світових грошей (за нього можна придбати на ринках золота необхідні валюти, а вже за ці валюти – будь-який товар і погасити заборгованість);

7) у випадку кризи роль золота як надзвичайних світових грошей зростає (валютні кризи супроводжуються «золотими лихоманками» - «втечею» від нестійких валют до золота.

Таким чином, незважаючи на юридичну демонетизацію золота, воно продовжує відігравати важливу роль у міжнародних валютно-кредитних відносинах.

Сьогодні золотий запас існує в таких трьох формах:

• централізовані запаси в казначейських і державних банках, у якості держав­ного резерву та резервів міжнародних організацій;

• приватні накопичення фізичних та юридичних осіб (фірм, банків);

• галузеві запаси (метал використовується в різних галузях економіки, наприклад у ювелірній та зубопротезній ).

Офіційні золоті запаси зосереджені в центральних банках, фінансових органах держави і міжнародних валютно-фінансових організацій, та мають інтернаціональне значення як міжнародні активи.