Проблема походження мови

ПЛАН

1. Легенди і міфи про походження мови (логосична і релігійна теорії; міфи та філософські дискусії греків; міфи папуасів, індіанців, перші досліди єгиптян тощо).

2. Звуконаслідувальна (ономатопоетична) і звукосимволічна теорії.

3. Вигукова (емоційна / довільних вигуків) теорія; кінетична (жестова) теорія, теорія соціального договору.

4. Теорія трудового договору (колективістська гіпотеза) Ф.Енгельса; гіпотеза спонтанного стрибка.

5. Теорія полігенезу та моногенезу.

ЗАВДАННЯ

1. Підготуйтеся (обов’язково для 1-2 студентів з групи) до короткої доповіді на 5 хвилин за матеріалом розділу «Люди почали говорити» (с.44-48) з посібника О. Білецького «Про мову і мовознавство» (посібник можна узяти в бібліотеці або скористатися електронним варіантом, що знаходиться на кафедрі).

2. Підготуйтеся до короткого письмового опитування за таким алгоритмом: 1) назва теорії (гіпотези); 2) основоположники, прихильники теорії; 3) суть теорії, її «за» і «проти».

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Походження мови як засобу спілкування і виникнення конкретних мов – дві самостійні проблеми, не пов'язані між собою. Легенди про походження мови. Античні теорії „фюсей" та „тесей".

Гіпотези про походження мови. Звуконаслідувальна гіпотеза. Вигукова теорія. Теорія соціального договору. Теорія трудових вигуків. Кінетична теорія. Гіпотеза походження мови Ф.Енгельса. Теорія полігенезу та теорія моногенезу.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проблема походження мов є досить складною. Перш ніж розглядати різні гіпотези з цієї проблеми, варто наголосити на тому, що питання походження мови треба відрізняти від питання походження конкретних мов світу. Необхідно пам'ятати, що час виникнення конкретних мов обчислюється десятками тисяч років, а час, коли людство заговорило - понад сто тисяч років. Головне завдання, яке стоїть перед студентами у процесі підготовки теми, є засвоєння різних гіпотез походження мови. Слід зважати на плюралізм у поглядах на походження мови.

ЛІТЕРАТУРА

А) Основна

1. Вендина Т.И. Введение в языкознание: Учеб. пособие для педагогических вузов / Т.И.Вендина. – М.: Высш. шк., 2002.

2. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1963.

3. Дорошенко С. І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища школа, 1974.

4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.-Одеса: Либідь, 1991.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. – С. 39-45.

6. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1978.

7. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996.

8. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К.: АртЕк, 1996.

Б) Додаткова

1. Мосенксис Ю.Л. Сравнение языков разных надсемей и проблема языкового моногенеза. – К., 1997.

2. Петрухин В.Н. Введение в языкознание: Курс лекций. – Воронеж, 1972. – С. 33-48.

3. Якушин Б.В. Гипотеза о происхождении языка. – М., 1984.

***************************************************************

ТЕМА №3

Суспільна природа мови

ПЛАН

1. Суспільні передумови виникнення мови. Залежність розвитку мови від розвитку і стану суспільства, його роль у створенні і формуванні мови.

2. Основні та суміжні функції мови та мовної діяльності.

2.1. Проблема виділення функцій мови (+виконання завдання №1).

2.2. Комунікативна функція і пов’язані з нею суміжні функції.

2.3. Мислетворча і пов’язані з нею суміжні функції.

2.4. Функції, які найчастіше не входять за окремими класифікаціями до комунікативної або мислетворчої.

ЗАВДАННЯ

1. Заповніть порівняльну таблицю функцій мови.

Назва функції (різні назви тієї ж функції подавати в одному рядку, але одну під одною, щоб наочно показати уживаність термінів на позначення функцій)	ПІП мовознавця	ПІП мовознавця

Кількість стовпців залежить від кількості порівнюваних   думок. Користуйтеся не тільки підручником, але й науковими статтями і монографіями з бібліотеки та Інтернету (деякі матеріали є в папці на кафедрі).

Навпроти ПІП мовознавця і функції, яку він вводить, ставити значок +, якщо він якусь із функцій не називає, ставити прочерк. Зробіть аналіз частотності уживання окремих термінів.

2. Підготуйте коротку доповідь на 5-7 хвилин (обов’язково для 2 студентів) про суспільну природу мови (обов’язково для 2 студентів з групи) за матеріалами статей Будагова Р.А. Что такое общественная природа языка? // Вопросы языкознания. 1975. - №3. – С.27-39; Г.Мацюк «Соціологічний підхід до мови в українській лінгвістичній традиції», яка знаходиться  за  електронною  адресою http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlnu_fil/2009_46/46_2009_Matciuk.pdf та на диску).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Мова охоплює усі сфери суспільного життя, виконує безліч функцій різного спрямування. ЇЇ розвиток пов’язаний з розвитком суспільства. Тема заняття передбачає розкриття суспільних передумов виникнення мови, детальну характеристику функцій мови: комунікативної та мислетворчої, розкриття суті суміжних з ними функцій: інформативної, фатичної, прагматичної, репрезентативної, дискурсивної, дейктичної, акумулятивної, аксіологічної, пізнавальної, а також емоційної (експресивної), естетичної, поетичної, метамовної, магічної тощо.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К.: АртЕк, 1996.

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2008. – с. 20-26.

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 2003. – с. 297-301, 313-316.

Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1979.

Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию. – М.: Высшая школа, 1990.

Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1988.

Кодухов В.И. Общее языкознание. – М.: Высш.школа, 1974. – С.117-128.

Додаткова

Будагов Р.А. Что такое общественная природа языка? // Вопросы языкознания. 1975. - №3. – С.27-39.

Мельничук О.С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства // Мовознавство. – 1997. - №2-3. – С.3-18.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №4