Продовольча проблема (проблема голоду)

Найскладніша продовольча ситуація склалася в країнах, що розвиваються (до них за статистикою ООН належать і деякі постсоціалістичні держави). Зокрема, до найзнедоленіших країн, де середній показник споживання продовольства на одну особу за енергетичною цінністю становить менше 2000 ккал на день і продовжує знижуватися, належать Того і Монголія, а також інші бідні країни Тропічної Африки, Південної і Південно-Східної Азії. Водночас у ряді країн, що розвиваються, показник споживання їжі у теперішній час перевищує 3000 ккал/добу, тобто знаходиться на цілком прийнятному рівні. До цієї групи країн належать, зокрема, Аргентина, Бразилія, Індонезія, Марокко, Мексика, Сирія, Туреччина.

Іншим найважливішим аспектом продовольчої проблеми є незбалансованість харчування, тобто у значно більшій групі країн середній показник споживання найважливіших видів продовольства на одну особу перебуває значно нижче медичних норм, які рекомендуються для повноцінного харчування.

Щоб відвернути загрозу голоду, понад 70 країн змушені ввозити продовольство, насамперед із розвинутих держав. Для розв'язання глобальної продовольчої проблеми можна використовувати тільки інтенсивний шлях, оскільки екстенсивний (полягає насамперед у розширенні сільськогосподарських угідь) вимагає дуже великих витрат.

Енергетична і сировинна проблеми

Це насамперед проблеми надійного забезпечення людства паливом і сировиною.

Енергетична і сировинна кризи 1970-х — початку 1980-х рр. завдали відчутний удар системі існуючих тоді міжнародних зв'язків і спричинили важкі наслідки в багатьох країнах.

Кризи дали імпульс розвитку енергозберігаючих і матеріалозберігаючих технологій, посиленню режиму економії сировини, прискоренню структурної перебудови економіки. Підвищена увага стала приділятися використанню альтернативних матеріалів і джерел енергії. Під впливом кризи інтенсифікувалися великомасштабні геологорозвідувальні роботи.

Одним із шляхів розв'язання проблеми є раціональне використання мінеральних ресурсів (переважна більшість з яких невідновні), яке передбачає комплексне освоєння викопної сировини.

Значно ширше починає використовуватися комплексна переробка мінеральної сировини, ресурсозберігаюча техніка, маловідходні та безвідходні технології. Створення безвідходного виробництва є складним процесом, що вимагає вирішення ряду взаємозалежних технологічних, економічних, організаційних, психологічних та інших завдань.

Демографічна проблема.

Ця глобальна проблема людства зумовлена, з одного боку, «демографічним вибухом» в країнах, що розвиваються, Азії, Африки -Латинської Америки, з іншого — депопуляцією, тобто порушенням відтворення населення та скороченням його кількості в розвинутих країнах.

Із зростанням кількості населення на планеті виникає низка проблем: забезпечення людей продуктами харчування, підвищення добробуту, задоволення соціальних потреб: медичних, освітніх, культурних, правового захисту. Майже кожен десятий житель Землі страждає від голоду та недоїдання. Особливо це стосується країн Африки, Південно-Східної Азії, окремих країн Латинської Америки.

Водночас розвинуті країни Америки і Європи мають надлишок продуктів харчування, але країни, що розвиваються, не спроможні закупити їх у необхідній кількості.