Зовнішні економічні зв'язки.
Зовнішні зв’язки (ЗЗ) – це взаємообмін з іншими країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, інформацією, послугами на основі міжнародного поділу праці; співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв’язання глобальних проблем людства; здійснення культурних, освітянських та інших громадських та особистих контактів.
Зовнішні зв’язки мають розгалужену структуру. За змістом та характером вони поділяються на економічні, політичні, наукові, інформаційні тощо. Згідно з тривалістю виділяються постійні та епізодичні зв’язки.
Зовнішні економічні зв’язки держави – це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці.
Зовнішньоекономічні зв’язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.
Форми зовнішньоекономічних зв’язків (на прикладі України) різноманітні:
зовнішня торгівля;
міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва;
експорт та імпорт капіталів і робочої сили;
надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно посередницьких, юридичних);
міжнародне спільне підприємництво, спільне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво;
кредитування та інвестування;
проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.
За географічною ознакою сучасні зовнішньоекономічні зв’язки України доцільно поділяти на:
відносини з країнами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР;
відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн, Близький Схід, країни Далекого Сходу (в першу чергу Японія, Китай, Південна Корея) тощо.
Міжнародний туризм.
Види
туризму
діловий
науковий
рекреаційний
екскурсійний
До особливих видів туризму відносять релігійне паломництво. Лідерами є рекреаційний та екскурсійний. Розростається індустрія туризму – мережа готелів, кемпінгів, туристичних фірм, рекламних агенцій, транспортних компаній, підприємств з виробництва сувенірів
Вирішальну роль у виборі тієї чи іншої країни для туристичної подорожі відіграють рекреаційні ресурси: природнокліматичні умови, національно-історичні пам’ятки, а також відповідна матеріально-технічна база: туристичні агенції, транспортні компанії, торговельні підприємства.
Найбільш привабливими регіонами світу для туризму є Лазурний Берег у Франції, Лігурійська Рів’єра в Італії, Коста-Брава й Коста-дель-Соль в Іспанії, Альпи у Швейцарії та Австрії, Адріатичне узбережжя Хорватії та Чорногорії, Чорноморське узбережжя України, Росії, Болгарії, Румунії, Високі Татри Словаччини, озеро Балатон в Угорщині, Каліфорнійське узбережжя, Флорида у США, Мексиканське узбережжя та внутрішні райони Мексики, країни Близького Сходу (Ізраїль, Сирія, Саудівська Аравія, Туреччина), Таїланд, Сінгапур, історико-культурні центри Індії, Шрі-Ланки, Китаю, Японії, Індонезії; Єгипет, Туніс, Марокко, Алжир, Південна Африка.
Хоча географія міжнародного туризму дуже різноманітна, основний потік туристів переміщується в межах розвинених країн. Найпривабливішим районом для туристів залишається Європа. Провідне місце туризм посідає в Іспанії, Швейцарії, Італії, Франції, Греції, Ізраїлі. Нині масовий туризм – прибуткова галузь економіки багатьох країн. За часткою валютних надходжень вона займає провідне місце в Греції, Кіпрі, Іспанії, Мексиці, Італії, США
Однією з найважливіших форм зовнішньоекономічної діяльності є міжнародна торгівля. Вона характеризується такими основними показниками: обсяг товарообігу, структура експорту та імпорту, сальдо зовнішьоторговельного балансу, географія торгівлі. Найбільш істотною її характеристикою є товарообіг – обіг товарів, який забезпечує рух товарних мас зі сфери виробництва до сфери споживання. Показниками міжнародного товарообігу є експорт (вивезення) та імпорт (ввезення) товарів або капіталів.
Зовнішньоекономічні зв’язки проявляються і в формі кредитування та інвестування. Кредитування – надання кредиту. Кредит – позики у грошових одиницях чи у вигляді товару на умовах повернення з виплатою процентів. Інвестиції – капіталовкладення.
Зовнішньоекономічні зв’язки держав посилюються організацією спортивних турнірів та змагань, виставок картин або експозицій провідних музеїв світу, музичних та пісенних конкурсів, фестивалів, обміну кіно -, відео - та аудіо продукцією.