1. Умови та спосіб життя

– соціальні умови та соціальне оточення сім’ї.

2. С труктура сім’ї (сукупність відносин між членами сім’ї)

Авторитарні сім’ї демократичні сім’ї

3. Етапи життєвого циклу сім’ї.

• утворення сім’ї – вступ у перший шлюб;

• початок дітонародження – народження першої дитини;

• завершення дітонародження – народження останньої дитини;

• «порожнє гніздо» - вступ у шлюб і виділення із сім’ї останньої дитини;

• припинення існування – смерть одного із подружжя.

На кожному етапі сім’я має специфічні соціальні та економічні характеристики. Життєвий цикл сім’ї, який іноді називають моделлю сім’ї, досліджується за шкалою віку подружжя чи віку сім’ї, під яким розуміється тривалість шлюбу подружжя, яке становить ядро сім’ї.

3. Типологія сім’ї. Функції сім’ї. Причини сімейних конфліктів.

Т ипи сім’ї

розширена або неклуарна (проста)

складна повна неповна

Тип сім’ї визначається станом родинних зв’язків.

Функції сім’ї відбивають систему взаємодії сім’ї і суспільства, з одного боку, і сім’ї й особи – з другого. Залежно від еволюції суспільства і зміни вимог, які ставляться до сім’ї як до соціального інституту, змінювалися як зміст так і її соціальні функції.

Під функціями сім’ї розуміється спосіб прояву активності, життєдіяльності

всієї сім’ї та її окремих членів.

Як у вітчизняній, так і в зарубіжній соціологічній літературі відсутня єдина типологія функцій сім’ї. Залежно від сфери життєдіяльності можна виділити такі основні функції сім’ї.

Функції сім’ї

• репродуктивна,

• виховна,

• господарсько-побутова,

• економічна,

• духовного спілкування,

• соціально-статусна,

• дозвільна,

• емоційна,

• сексуальна

Причини сімейних конфліктів.

( мотиви розлучень)

соціально-економічні соціально-психологічні соціально-біологічні

фактори фактори фактори

- житлові проблеми, - різні потреби, інтереси, - пияцтво, алкоголізм,

- шлюб з вигоди, - орієнтація подружжя, - подружжя, невірність,

- позбавлення волі - несхожість характерів, - хвороби,

одного з подружжя, - втручання третіх осіб, - психічне захворю-

- часті відрядження - скупість, грубість, вання,

одного з подружжя. сварливість, - сексуальна несуміс-

- ревнощі, ність,

- нова любов, зрада, - нездатність або неба-

жання мати своїх

дітей,

- велика різниця у віці.

с/р 4. Підготовка молоді до створення сім’ї.

Виходячи з потреби врахування особливостей статі в підготовці молоді до сімейного життя, В.Сухомлинський стверджував, що хлопці повинні отримати «чоловіче виховання» (загартування, важчі роботи, допомога старшим і дівчатам…)

Нагадування: «Ти чоловік» сприяє вихованню лицарського ставлення до дівчини. У свою чергу, дівчата мають отримати «жіноче виховання».

Підлітком слід прищеплювати повагу до представників протилежної статі, особливо до жіночої, щоб юнак бачив у ній дівчинку, подругу, майбутню дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать. Самоповага і повага до протилежної статі є тим моральним гальмом, яке регулює взаємини між статтями.

Повинна відбуватися підготовка молоді до сімейного життя за такими

н апрямками

загальносоціальна правова підготовка

підготовка

господарсько- моральна естетична психологічна

економічна підготовка підготовка підготовка підготовка

1. Загальносоціальна підготовка

• виховування правильного розуміння дорослості, почуття відповідальності за свої вчинки….;

2. моральна підготовка

• виховання готовності будувати сім’ю і рис сім’янина (доброти, чуйності, вмінню

слухати й розуміти іншу людину, терплячості, вірності).

3. Психологічна підготовка

• розвиток уміння помічати переживання іншої людини, психологічно підтримувати її…

4. Правова підготовка

– ознайомлення з основними положеннями сімейного права…

5. Господарсько-економічна підготовка

– психологічна установка на необхідність ведення домашнього господарства, розподіл обов’язків між усіма членами сім’ї…

6. Естетична підготовка

• виховання поваги до сімейних традицій, бажання примножувати їх, організовувати сімейні свята…

5. Сутність демографічної політики.

З метою регулювання дітонародження різні держави виробляють і проводять демографічну політику.

Демографічна політика – це система соціальних заходів, спрямованих на

формування бажаної для того чи іншого суспільства

свідомої демографічної поведінки населення.

Основне питання демографічної політики:

– як держава може впливати на рішення про народжуваність, які приймаються на

рівні сім’ї, з тим, щоб їх кінцевий результат відповідав економічним і соціальним

потребам суспільства.

Демографічні процеси відбуваються в сучасному світі бурхливого. У зв’язку з цим існують 2 типи демографічної поведінки

зростання народжуваності зниження народжуваності

В Україні

– тенденція до зменшення народжуваності і збільшення смертності;

• необхідність державного стимулювання народжуваності;

• підвищення оплати при народженні дитини (12 тис., 25 тис., 50 тис.)