4.Причини девіантної поведінки молодих людей та соціальна корекція цього стану.

Поняття соціальної поведінки, соціальної норми.

Особистість характеризується соціальною активністю, здатністю впливати на оточення, змінюючи його і себе.

Але активна діяльність особистості лише тоді є продуктивною,коли вона узгоджується з культурними надбаннями суспільства,коли її поведінка взаємопов’язана з оточуючими і має соціальній характер.

Соціальна поведінка-це дії людини стосовно суспільства,інших

людей,до оточуючої природи і речей.

Діяльність і поведінка особистості обмежується не лише мотивацією, потребами, інтересами,цінностями особистості.

Ззовні на поведінку людини впливають існуючі у суспільстві норми.

Соціальна норма-це типовий зразок дії,еталон поведінки,що

Приписується індивіду,який діє в певній ситуації.

Виходячи із власної системи цінностей та у межах соціальних норм,що ззовні регулюють поведінку людини,вона визначає спрямованість своїх дій,свою активність.

Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії існують об’єктивно стосовно людини.

У процесі соціалізації особистості соціальні норми переходять в систему саморегуляції поведінки,формують рівень культури особистості.

Але не всі нормативні вимоги соціального оточення і не для всіх людей стають регуляторами поведінки.

Тобто,суспільство намагається врегулювати поведінку своїх членів,але зробити це в повній мірі не вдається.

Поняття девіантної поведінки . Позитивна і негативна девіація .

За своїм характером соціальна поведінка може бути найрізноманітнішої:

альтруїстичною законослухняною серйозною коректною

чи егоїстичною чи протизаконної чи легковажністю чи грубою

Девіантна поведінка –це поведінка,що відхиляється від прийнятих у

суспільстві ціннісного-нормативних

стандартів.(або дії,що не відповідають

соціальним нормам і стереотипам даного

суспільства).

Поняття девіації у соціологічну систему знання ввів французький соціолог Еміль Дюркгейм.

Девіантна поведінка буває:

Позитивна негативна

• самопожертва; - тероризм;

• над працездатність; - наркоманія;

• героїзм. – злочинність;

- проституція;

- аномія…

Суспільство намагається протидіяти негативним проявам девіантної поведінки, здійснювати її профілактику.

Головною альтернативою цим негативним явищам є розвиток соціальної творчості, удосконалення форм і засобів виховання особистості.

Види девіантності:

1.Психологічна девіантність – це систематичні відхилення в поведінці особи від загальноприйнятих стереотипів поведінки(особи з хворою психікою).

2.Моральна девіантність – це систематичні відхилення в поведінці особи від існуючих норм моралі (жорстокість, байдужість, невдячність).

3.Правова девіантність – це порушення особою норм права або невиконання їх вимог(хуліганство, крадіжка, наркоманія, вбивство…)

Причини девіантності:

Психічне доведення до недостатня складне

Захворювання тваринного стану культура матеріальне

(людоїдство під виховання становище

час голодомору)

прагнення створити проблема адаптації

суспільство соціальної щодо способу життя

справедливості більшості населення

Девіантна поведінка не може існувати без противаги. Такою противагою є

Соціальний контроль – це пасивний вид діяльності влади, що є реакцією на той

чи інший факт девіантної поведінки, що проявляється

в установленні

- заборон;

- обмеженні установ;

- перевірці виконання;

- звітах, покараннях;

- проникнення у свідомість людей цінностей, ідеалів, норм моралі і права.

Одним з перших соціологів, хто розробляв теорію соціального контролю був

англ. соціолог Г.Спенсер.

Головним засобом контролю він вважав страх. Страх перед мертвими підтримує церква, страх перед живими – держава.

Суб`єкти соціального контролю:

трудовий друзі,товариші, політичні організації церква.

колективи сусіди; партії;

Девіантна поведінка – це перевірка ефективності соціального контролю.

ІІІ.Заключна частина

3.1 Загальний висновок

Індивід – окремо взята одиниця людського роду.

Індивідуальність – несхожість, неповторність.

Особистість – індивід, який має певні моральні цінності…

Соціологічна структура особистості

Соціальна активність спрямованість статуси і ролі

Типи особистості:

Ідеальний нормативний реально існуючий

Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільстві шляхом засвоєння ним

елементів культури, соціальних норм…

Соціологія молоді – галузь соціології, яка досліджує соціально – демографічну

спільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від

дитинства до дорослого життя.

Функції соціології молоді:

Методологічна управління прогностична практична теоретико –

пізнавальна

Методи дослідження молодіжних проблем:

Спостереження анкетування тестування інтерв`ювання аналіз

біографічних

аналіз особистих описів

щоденників

Соціальна норма – це типовий зразок дії, еталон поведінки.

Девіантна поведінка – це поведінка,що відхиляється від прийнятих у суспільстві

ціннісно – нормативних стандартів.

Види девіації:

психологічна моральна правова

Причини девіації:

Психічне захворювання проблеми адаптації

недостатня доведення до складне матеріальне

культура тваринного становище

виховання стану

Соціальний контроль – це пасивний вид діяльності влади, що є реакцією на той чи інший факт девіантної поведінки, що проявляється в установлені заборон.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------