3 .6. Робота з неавторським малюнком "Рай і пекло" (“Мадонна Лаборис” м. Реріха)

Рис.3.2. Рай і пекло .(“Мадонна Лаборис” М.Реріха)

Застосування, у контексті роботи з предметною, моделлю неавторського малюнку – картини М.Реріха "Рай і пекло" [див.: рис.3.2.] дозволило дослідити об’єктні відношення, що мають почуттєво-інфантильний характер, проте переносяться у актуальну ситуацію соціальної взаємодії і тим самим нерідко деструктують особистісні та професійні стосунки. Протагоністу представляється розповідь про картину, за якою Мадонна вночі кидає свій шарф у пекло, допомагаючи душам, які покаялися, потрапити у рай. Пропонується довільно втілити себе у будь-який персонаж, представлений на картині (Мадонна, фігурки у пеклі, святі Петро і Павло (цензори Мадонни) у раю) і звернутися до іншого персонажу (наприклад, до фігурки з пекла). Контрастність зображення і наявність на картині персонажів різного соціального статусу та санкцій спонукає протагоніста до ідентифікації з ними. Образи картини наповнюються індивідуальним змістом завдяки психокорекційному діалогу. Точна діагностика та формулювання психологом відповідних комунікатів сприяє виявленню несвідомого змісту, що пройшов етап вербалізації і був витіснений. Зокрема, робота з картиною дозволяє прояснити базальне самовідчуття протагоніста ("пекло", "рай" та "відсутність"). Практика застосування цього прийому дозволяє визначити виражені тенденції психіки, що об’єктивуються шляхом проектування протагоністом особистісного соціального досвіду на зображення. Це, зокрема: тенденція "до високості", домінування у соціальній ситуації (наприклад, розташування себе у раю, на місці Мадонни або святих); тенденція "до самопокарання", почуття провини (втілення себе у образ зігнутої фігурки у пеклі"); тенденція до покарання інших людей; прагнення отримати захист, підтримку; прагнення особистісного зростання та соціальних успіхів тощо.

Довільний вибір учасниками АСПН предметних моделей (іграшок) не залежить від їх вікових, статевих та інтелектуальних особливостей, а детермінується перш за все їх емотивною привабливістю. У ситуації, коли психолог пропонує протагоністу працювати з предметною моделлю або неавторським малюнком (картиною), психіка орієнтується на окремі властивості предмету, що сприяє презентації суб’єктивно значущого психологічного змісту в об’єктивно спостережуваному матеріалі. Психокорекційний успіх роботи значною мірою зумовлюється діагностичною спроможністю діалогу.

3.7. Робота із семантикою висловлювань та розвиток соціально-перцептивних умінь практичного психолога

Методика роботи з семантикою висловлювань членів психокорекційної групи, детермінованих певною конфліктною ситуацією, є ефективним прийомом соціально-психологічного навчання, що дозволяє діагностувати та коректувати особистісну проблематику суб’єкта, яка перш за все заявляє про себе через систему умовних цінностей. Коротко про методику: в групі АСПН надається можливість ідентифікувати себе з певним персонажем окресленої і заданої текстом ситуації. Це також може бути ситуація, представлена кимсь із членів групи, яка засвідчує труднощі спілкування. Або, навпаки, зразковий вихід із складної ситуації. Учасники пропонують відповідь-розв’язку ситуації, а психолог (або інші учасники) послідовно інтерпретує висловлювання, з врахуванням підтекстної семантики висловлювання, прихованого психологічного змісту.

Прийом роботи з висловлюваннями потребує від психолога розвинутих діагностично-прогностичних здібностей, уміння враховувати контекст висловлювання та по ньому визначати прояви особистісної проблеми особи, її умовні цінності, типові захисти, що деструктують професійну поведінку майбутнього психолога. Така робота передбачає використання психологом прийому інтерпретації з метою виявлення глибиннопсихологічних чинників, що детермінуються зміст висловлювання. Цьому сприяє також ефект порівняння, адже всі члени групи перебувають в однакових умовах (що визначаються принципами та особливостями роботи в АСПН), а спонтанні висловлювання з приводу тієї самої ситуації - різні. Психоаналітичний шлях розкриття детермінант семантики індивідуально-неповторних висловлювань слугує не лише особистісній психокорекції, а й професійній підготовці майбутніх психологів. Інтерпретація психолога, що значною мірою ґрунтується на його професійній інтуїції, дозволяє гіпотетично виявляти логіку несвідомого та мотивацію поведінки того чи іншого учасника. Оволодіння даним прийомом потребує майстерності від майбутнього психолога, оскільки існує ризик викривлення отриманої від протагоніста інформації. Привнесення психологом суб’єктивного бачення в процесі аналізу семантики висловлювання може гальмувати пізнання індивідуально-неповторних характеристик, що презентуються у висловлюванні.

Виявлення підтекстних характеристик висловлювань у психокорекційній групі АСПН дозволяє учасникам групи усвідомити власний інфантильний інтерес, породжуваний глибиннопсихологічними цінностями. Даний вид роботи засвідчує можливості пізнання внутрішніх мотивів, що детермінуються глибиннопсихологічними цінностями, які підтекстно презентуються у висловлюваннях, що, як правило, засвідчують прагнення соціально-статусної адаптації. Завдяки аналізу підтекст них змістів є можливість об’єктивувати приховану від свідомості тенденцію до слабкості, до самопокарання. Спонтанні висловлювання випукло презентують типові для особи захисні тенденції психіки, пов’язані із особистісною проблематикою. Внаслідок цього породжуються дисфункції міжособистісної взаємодії, як от: невиправдана дистантність або близькість у спілкуванні, нездатність відчувати інтереси іншої людини та бачити власний внесок щодо деструктування ситуації спілкування, неможливість прогнозувати наслідки взаємодії з іншою людиною та ін. Інфантильний інтерес, що приховується за просоціальною метою "налагодження контакту з іншою людиною", не може бути сповна реалізований через його суб’єктивну зінтегрованість з інфантильними тенденціями, що виражають "незавершені справи дитинства". Прийом роботи з семантикою висловлювань дозволяє визначити усталеність типових форм захисту для конкретної особи: її залежність від батьківської опіки, налаштування на просоціальні та глибинні цінності, суперечності між такими цінностями, вміння людини розв’язувати конфліктну ситуацію на фоні збереження добрих стосунків чи навпаки – руйнування стосунків, тенденції егоцентризму та домінування ідеалізованого "Я". Застосування даного прийому сприяє розвитку в учасників АСПН емпатії, прийняття іншої людини та упереджує стабілізацію дисфункцій психіки.