Завдання для групи №3.
Вихідний пункт: обирається самостійно.
Кінцевий пункт: Антарктида.
Основний атмосферний забруднювач: фреони (хлорфторкарбони) – використовуються в аерозольних балончиках, спінених пластмасах, холодильниках та системах кондиціювання повітря. Коли вироби викидаються, фреони поступово спливають в атмосфері і в умовах арктичної зими вступають в складні хімічні реакції, які руйнують озон.
Спрогнозуйте можливі наслідки цього забруднення, вкажіть на місце його розташування, які країни можуть бути захопленими озоновою дірою.
Запропонуйте шляхи вирішення проблеми.
Індивідуальні форми роботи з учнями
Використання засобів творчої „терапії” в індивідуальній роботі з учнями.
Поетична стежка [3].
Попросіть учнів написати діамант (вірш, за формою схожий на діамант), добираючи приклади та явища природи та демонструючи, що слова тісно співвідносяться між собою зверху донизу між двох протилежних явищ:
Народження
Яскрава зелень
Сяючий квітучий ріст
Гарячий рух сонячної їжі
Спокійна повільна втома
Старіюча земля
Смерть
Приклади протилежностей: використання – збереження; врожай – сівба; гармонія – дисгармонія; початок – кінець; ціле – частина.
Попросіть написати поетичні характеристики до того природного об’єкта, який пропонується, таким чином, щоб вони починалися з кожної наступної літери слова:
Красива
Вода
Ікебана
Тінь
Криниця
Атласна
пружна
рухлива
сила
радіє
осені
даровані
айстри
Дух
Великий
Рясніє
Небесного
Велетня
оси
Запропонуйте учням скласти японський вірш (хайку) за таким правилом:
1-ий рядок: 5 складів; 2-ий рядок: 7 складів;
3-ий рядок: 5 складів.
Приклади:
Шепіт осінній Небо повнить до краю – Симфонія хмар. |
Сонячний промінь В осіннім мереживі… Бабине літо.
|
Серпневих ночей Народжене золото – Спілі каштани.
|
Використання імітаційного моделювання при вивченні екологічних понять та явищ в кооперативній та індивідуальних формах роботи з учнями.
Підтримуюча здатність території.
Етап уроку: сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу. Завданню з імітаційного моделювання передує лекція-бесіда з питання параметрів популяції та виду: а) характеристики: чисельність; щільність; народжуваність; смертність; приріст; б) вікова структура популяції; в) етологічна структура популяції; г) управління чисельністю популяцій (імітаційне моделювання, в ході якого формується поняття «підтримуюча здатність території»).
Обладнання: 4 секундоміри, або годинника із секундною стрілкою.
Хід роботи: До дошки запрошується чотири учні. На дошці в довільному порядку розташовуються 12 рисок (максимальний розмір стада оленів). Кожному учневі дається конкретне завдання: один учень символізуватиме народження особин в популяції оленів (на дошці кожні 3 секунди проводиться одна риска); другий учень імітує роль хижаків (стирає одну риску кожні 5 секунд); третій регулює смерть оленів від хвороб (стирається одна риса кожних 10 секунд); завдання четвертого учня - вказувати смерть від нещасного випадку (стирається одна риска кожних 30 секунд). Тривалість роботи – 60 секунд.
При правильному виконанні дій учасниками в кінцевому результаті на дошці залишається 12±3 особини. При наявності часу пропонується ситуація, коли хижаки відсутні. З учнями обговорюється вплив інших факторів на чисельність особин в популяції (за матеріалами екологічного практикуму Маури О’Коннор [2]).
Урок можна завершити бесідою про ріст чисельності популяції людини на Землі, або запропонувати цю тему як домашнє завдання.
Забруднення підземних вод [2, частина 3, с.47].
Етап уроку: сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу.
Обладнання: акваріум з піском, губки, гумова груша, дві колби, лійка з водою, харчові барвники синього та червоного кольору.
Хід роботи:
Підземні води – частина водного циклу. Дощова вода просочується крізь ґрунт і збирається в акваферах. Аквафер – (водоносний шар) це підземне утворення з галечника, піску та вапняку, яке утримує і пропускає воду. Під час посухи підземні води просочуються з акваферів у річки та озера та допомагають підтримувати рівень води.
Для того, щоб учні краще уявили собі аквафер та виявили проблеми, які виникають внаслідок вилуговування забруднюючих речовин у підземні води, зробіть разом модель аквафера:
наповніть акваріум піском на 2/3. Покладіть зверху шар губок, який являтиме собою верхній шар ґрунту (справжній ґрунт краще не використовувати). Підніміть край акваріума, щоб створити уклін;
шар піску являє собою аквафер, а дно акваріума – шар твердих порід. За допомогою лійки вилийте трохи води на макет, зображаючи дощ. Розгляньте, як „верхній шар” насичується водою, і як потім вона просочується в аквафер. Продовжуйте „дощ” до тих пір, поки макет не буде насичений водою;
за допомогою груши імітуйте на нижньому кінці макета добування води, викачайте трохи води і злийте її в колбу;
вищий край акваріума умовно позначимо як „міське звалище відходів”. Змішайте в окремих двох ємностях по 10 крапель червоного і синього харчового барвника з ¼ стакана води. Ці розчини являтимуть собою забруднюючі речовини. За допомогою груши крапніть декілька крапель барвника на „міське звалище відходів”;
імітуйте дощ на звалищі, прослідкуйте вимивання барвника в місце забору води і знову імітуйте добування води. Зверніть увагу на її забрудненість.
Популяція, як структурна організація живого.
Етап уроку: сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу, закріплення навчального матеріалу.
Обладнання: одноразові стаканчики різного кольору.
Хід роботи: Клас ділиться на три групи. Кожна з них отримує завдання продемонструвати (після підготовки протягом 3-5 хв.): а) вид та його поділ на популяції, а також міграції особин із популяції в популяцію конкретного виду тварин; б) розповсюдження малорухливих особин в популяції (рослини, малорухливі тварини); в) характер розповсюдження особин виду (суцільний, переривчастий, острівний).
У підсумку робиться висновок: зв’язки між популяціями підтримують вид як єдине ціле (бесіда).
Алопатричні форми виду (ареал виду, популяція, суперпопуляція, екологічна раса), алопатричний (географічний) або екологічний спосіб видоутворення.
Етап уроку: закріплення навчального матеріалу.
Обладнання: пластикові одноразові стаканчики різного кольору.
Хід роботи: в групах (4-5 учнів) пропонується змоделювати структуру виду на конкретному прикладі і показати можливий шлях утворення нового виду (екологічний або географічний).
Завдання на картці для групи:
Ареал виду.
Алопатричні форми виду (які існують на різних територіях):
Популяція – початкова ланка.
Екотип (екологічна раса) – популяція, або група популяцій, які характеризуються спадково закріпленими адаптаціями до чітко виражених екологічних умов.
Географічна раса (підвид) – сукупність популяцій або одна суперпопуляція, що існує на території з більш або менш однорідними умовами середовища. Вона стоїть на порозі переходу в новий вид.
Показати можливі способи утворення нових видів.
Структура екосистем.
Етап уроку: узагальнення і систематизація знань.
Обладнання: одноразові стаканчики різного кольору.
Хід роботи: для закріплення розуміння поняття пропонується кожному учневі (краще в парах) змоделювати його на стаканчиках різного кольору. Наприклад, екосистема – основна одиниця біосфери, що включає в себе живий елемент - біогеоценоз (стаканчик одного кольору), тобто всі організми, і неживий елемент – абіотичне середовище (надівається стаканчик іншого кольору) і т.д.. Один учень потім доповідає – інші погоджуються, або ні (імітаційне моделювання).