Практичне заняття № 3 Світ – прекрасна книга, але з неї немає користі тим, хто не вміє її читати. Карло Голдоні Тема: Кооперативні та індивідуальні форми роботи в екологічному вихованні учнів Мета: ознайомитись з методикою та основними принципами кооперативної форми навчання, розглянути приклади застосування її в екологічній освіті та вихованні учнів.

Хід заняття

І. Основні принципи кооперації в екологічному вихованні.

1. Позитивна взаємозалежність.

2. Врахування кожної індивідуальності.

3. Рівна участь всіх членів групи.

4. Синхронна взаємодія.

ІІ. Шість ключових концепцій.

1. Команда. Найкраща команда з чотирьох. Вона достатньо невелика для активної участі всіх членів команди і легко поділяється для рівної участі для роботи в парах. Існує три види команд: гетерогенні, гомогенні та мішані. Доцільно використовувати різні підходи при поділі учнів на групи, оскільки це дозволяє варіювати, викликає інтерес, а також сприяє виникненню творчих і оригінальних рішень поставленої задачі.

2. Бажання до співпраці. Для успішного навчання в даному режимі необхідне бажання учнів до кооперації. Наявність оберненого зв’язку між вчителем і учнем, відкритість мають в цьому допомогти.

3. Керування процесом. Існують певні інструменти для керування процесом групової роботи учнів: спокійний сигнал (жест, звук, сигнальна картка), визначення ролей, командні запитання та використання моделювання.

4. Майстерність. Для учнів, щоб працювати разом ефективно, необхідно володіти вміннями слухати, розв’язувати конфлікти. Для вчителя: зміна ролей та місць; стратегії кооперативного навчання; моделювання, підсилення та практика; відображення та планування.

5. Базові принципи.

6. Стратегії кооперації. Вони вказують, яким чином можуть кооперуватися та взаємодіяти між собою члени групи на протязі всієї роботи.

ІІІ. Практична частина.

Поділ на групи.

“Знайди собі пару”, “Впізнай мене…”, “Розрахуватися…”, “Броунівський рух”

Приклади екологічних вправ для організації кооперативної роботи учнів.

Вправа “Наш загальний вибір” (за матеріалами Маури О’Коннор [2])

Мета: учні виявлятимуть залежності збільшення числа місць проживання людей та дефіциту природних ресурсів, описуватимуть результати неоптимальної стратегії використання відтворювальних ресурсів, шукати оптимальну стратегію спільного використання природних ресурсів.

Матеріали: пів кілограма арахісу, гороха, квасолі або соняшникового насіння, одна чашка на 4-ох учнів, секундомір.

Хід роботи

Чашка являє собою загальне море, а горіхи, горох або насіння – природні ресурси – рибу.

Почати саме заняття можна з обговорення використання ресурсів, додаючи поступово інформацію для включення учнів у роботу. Проблема вибору та обговорення різних стратегій повинні стати результатом цього обговорення.

Поділіть дітей на групи по 4 чоловіки і дайте кожній групі чашку з 16 “рибами”.

Основні правила.

1. Мета вправи – спіймати як можна більше риби.

2. Максимальна ємність моря – 16 риб.

3. За кожні 4 риби учень отримує 1 очко.

4. Даються чотири 20-ти секундні спроби, під час яких можна ловити рибу. Час початку та закінчення спроби оголошується ведучим і вимагає безперечного виконання.

5. Якщо риба після спроби в морі залишається – до неї додається така ж кількість, яка залишалась (до 1 додається 1, до 4 – 4 і т.д.).

Можна повторити цю вправу з учнями по 8 у групах, демонструючи ріст населення.

Питання для дискусії:

1. Яка була найбільша кількість очок, набраних кожним членом групи, всією групою?

2. Чому риба додавалась тільки в тому випадку, коли щось залишалось у чашці?

3. Що відбувається, коли члени групи не діють разом?

4. Яка оптимальна стратегія ловлі риби? (8 риб після кожної спроби)

5. Які ще ресурси вимагають оптимальної стратегії використання?

6. Як збільшення населення впливає на спільну експлуатацію ресурсів?

Вправа “Колообіг ресурсів”

Мета: продемонструвати і проаналізувати різноманітність та взаємозалежність природних ресурсів для продукування товарів широкого попиту.

Матеріали: олівці, папір.

Хід роботи.

Величезна кількість продукції, яку ми використовуємо в повсякденному житті виготовлюється з природних ресурсів. Пропонуємо подумати, які з ресурсів були використані для виготовлення запропонованого продукту. Завдання постає також в тому, щоб замкнути коло використання ресурсів. Робота відбувається в командах по 4-5 учнів.

Пропонується змалювати життєвий цикл таких речей, як: олівець, книга, чоловіча сорочка, одноразовий посуд.

По завершенні роботи пропонується обмін думками та демонстрація результатів.