Перелік оглядових питань для кмр №1, №2

1. Літературна критика. Предмет, завдання, функції. Метод літературної критики.

2. Зв’язок літературної критики з іншими дисциплінами та науками. Предмет історії літературної критики.

3. Періодизація української літературної критики. Українські альманахи і періодика 40-х років ХІХ століття.

4. Харківська школа романтиків в історії української літературної критики. М. Костомаров-критик.

5. Творчість Т. Шевченка як ферментуючий чинник української критичної думки.

6. Діяльність П. Куліша-літературного критика.

7. Валуєвський циркулярі зміна форм літературно-критичної діяльності українців.

8. Роль М. Драгоманова в літературній критиці.

9. Позитивістський етап світоглядної еволюції І. Франка.

10. Національно-психологічний етап світоглядної еволюції І. Франка.

11. Літературна дискусія 1873 – 1878 рр.

12. Літературно-критична думка на межі ХІХ – ХХ століть (Леся Українка, В. Стефаник, М. Коцюбинський, П. Грабовський, Б. Грінченко).

13. Соціальна заангажованість літературної критики П. Грабовського.

14. Б. Грінченко – літературний критик (характеристика критичної позиції, статті, участь у дискусіях).

15. Головні здобутки української літературної критики в 40-90-х рр. ХІХ століття.

16. Роль журналу “Українська хата” в становленні модерністської літературної критики. Загальна характеристика діяльності М. Євшана.

17. Літературна дискусія 1925 – 1928 рр. М. Хвильовий та його критична спадщина.

18. Періодичні видання з літературно-критичною складової в 20-х рр. ХХ століття. Літературні угруповання цього часу.

19. Літературно-критичний аспект діяльності “неокласиків”.

20. Соцреалізм в українській літературній критиці.

21. Загальна характеристика літературної критики Ю. Шереха (назви робіт, проблематика, характеристика стилю).

22. Загальна характеристика літературно-критичної діяльності Б. Рубчака.

23. Поняття мікроісторії української літературної критики (на прикладі Ю. Лавріненка).

24. Критичний аспект антології Ю. Лавріненка “Розстріляне відродження”.

25. Літературно-критичний аспект “шістдесятництва”.

26. Літературна критика 70-80 рр. ХХ ст.

27. Стан і характер сучасної літературної критики.

28. Урбаністична концептосфера української літературної критики ХХ століття.

29. Проблематика сучасних літературно-критичних досліджень.

30. Огляд інтернет-ресурсів української літературної критики (сайти, автори, теми, стиль, критичний ракурс).

Критерії оцінювання роботи студента з «Історії української літературної критики»

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Для студентів спеціальності “Українська мова і література” бали розподілено наступним чином: на практичних заняттях студент може набрати 30 балів. Максимальна кількість балів за одне заняття – 4. Така кількість балів – 30 – відведена з огляду на те, що основна мета практичних занять все ж таки не контролююча, а навчальна. На практичних заняттях студенти зможуть отримувати більше необхідних пояснень складних питань, вступати в діалог з одногрупниками та викладачем, щоб краще засвоїти тему, не переймаючись необхідністю набирати бали кожного заняття.

КМР № 1, КМР № 2 можуть бути оцінені по 25 балів. За відвідування лекцій та самостійну роботу (практичне заняття № 15) студенти отримують по 10 балів.

Для студентів групи “Українська мова і література. Мова і література (Англійська)” бали розподілено наступним чином: за практичні заняття можна отримати 20 балів (на занятті можна набрати до 4 балів, принцип набирання балів той самий, що і в студентів спеціальності “Українська мова і література”).

КМР № 1, 2 – по 25 балів. За самостійну роботу та відвідування лекцій студент отримує відповідно 20 і 10 балів.

Контрольні питання для перескладання курсу невстигаючими студентами дублюють питання КМР№ 1,

КМР № 2.