80

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Контрольна робота

з дисципліни: “Державне та регіональне управління”

Виконала

студентка ІV курсу групи ЗОВД-11

спеціальності “Менеджмент організацій”

залікова книжка №111915

Хоманець Марія Ярославівна

Перевірив

Бугас Наталія Валеріївна

Київ-2012

ЗМІСТ

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………….................................................3

7. Причини існування та оцінки обсягу тіньового сектору економіки України..................................................................................................................3

14. Проблеми економічного розвитку окремих регіонів країни та

формування ефективної регіональної політики держави................................7

21. Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні...............................17

28. Методи прийняття рішень у державному управлінні................................21

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА..................................................................................26

Завдання 1............................................................................................................27

Завдання 2............................................................................................................74

Висновки..............................................................................................................78

Список використаної літератури……………………………………………...80

Теоретичні питання

7. Причини існування та оцінки обсягу тіньового сектору економіки України.

Термін тіньова економіка походить від англ. Black economy, Ghost economy, Shadow economy. В літературі немає остаточного погляду на те, які види діяльності варто розглядати як тіньові. Юристи розглядають тіньову економіку як економічну діяльність, заборонену законодавством України. Але тут не враховано значного обсягу формально дозволених, але негативних угод, а також документально оформлених фіктивних операцій. Також іноді під тіньовою економікою розуміють всю економічну діяльність, коли з різних причин не враховують офіційної статистики, і, відповідно, не долучають до складу ВВП. Економісти ж виділяють три сфери тіньової економіки:

• неофіційна економіка – легальні види економічної діяльності, у рамках яких має місце не фіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховання цієї діяльності від податків;

• фіктивна економіка – хабарництво, приписки, спекулятивні угоди й інші види шахрайства, зв'язані з одержанням і передачею грошей;

• підпільна економіка – усі заборонені законом види економічної діяльності.

Причин існування тіньової економіку існує багато. Всіх їх можна виділити в 4 основні групи:

• соціально-економічні;

• політичні;

• правові;

• морально-етичні.

Соціально-економічні причини. До переводу своєї діяльності в тіньове русло людину повинно щось спонукати. У більшості випадків занизький рівень доходів спонукає людину до шляхів їх збільшення. Одним із шляхів досягнення цього є приховування доходів чи пошук іншого виду діяльності, який не завжди є легальним (це особливо стосується тих, кто бажає отримувати надприбутки). Також до цього можуть спонукати соціальна несправедливість та нерівномірність доходів.

До економічних причин можна віднести стан економіки країни. Закономірною є тенденція збільшення тінізації еконміки під час кризових явищ.

Однією з основих причин є недосконалість податкової системи країни. Надмірний податковий тягар спричинює перехід грошей “у тінь”. Крім того, податкові механізми не є досить чіткими, що також є причиною тінізації економіки. Платник податків порівнює економічні наслідки ухилення від податків та санкції, які призначаються за їх відхилення. Чим вища податкова ставка і нижчий розмір санкцій, тим вища економічна мотивація від ухилення.

Політичні причини. Політична нестабільність провокує суб’єктів еконмічної діяльності до приховування доходів. Крім того, політичні причи впливають на економіку, стан якої також прямо впливає на тінізацію економіки.

Бюрократія та “паперова тяганина” теж провокують на дачу хабара чи на перехід до тіньової діяльності. Елементарний приклад – штрафи за порушення правил дорожнього руху, коли більшості водіїв легше дати хабари, ніж оплачувати штраф, їхати до ВРЕР ДАІ для того, щоб “погасити штраф”.

Саме тому корупцію необхідно віднести до однієї із рушійних сил тінізації економіки, адже в більшості випадків контролюючим органам відомо про тіньові схеми, а через корумпованість влади боротьба з цими схемами зводиться нанівець. Деякі чиновники здатні вимагати хабар навіть з підприємця, у якого вся діяльність є законною та наявні всі документи,. Причина цього явища – низькі рівні заробітної плати державних службовців, та недостатньо жорстка відповідальність за скоєння таких злочинів. Крім цього, органи, які ведуть боротьбу з корупцією, також є корумпованими. Корупція є дуже поширеним явищем у всіх владних сферах, правоохоронні органи та суди не є виключенням. Корупція перетворилась у величезну рушійну силу тіньової економіки, у якій задіяні державні службовці від найнижчих до найвищих рангів.

Правові причини. Коли в людини з’явилася мотивація до здійснення тіньової діяльності, прогалини в законодавстві дають змогу реалізувати це на практиці. Досконалого законодавства не існує. Прогалини є в законодавстві більшості країн. І чим більше таких прогалин, тим більшу кількість людей вони спонукають до здійснення неофіційної чи незаконної діяльності. Тому рівень тінізації та корупції в країнах з таким законодавством є високим.

Проблемою також є незначна відповідальність за скоєння як дрібних правопорушень так і економічних злочинів, ухилення від сплати податків. Це дає змогу мінімізувати ризики при здійсненні тіньової діяльності.

Морально-етичні причини. Передусім це наше ставлення до тіньової діяльності. Якщо в країнах з розвиненою демократією суспільство засуджує таку діяльність, то в нашій країні це виглядає цілком нормальним явищем. Це свідчить про те, що тіньова економіка прижилася і проблема носить загальнодержавний характер.

Оцінка рівня тіньової економіки здійснюється Мінекономрозвитку відповідно до Методики розрахунку рівня тіньової економіки, затвердженої наказом Мінекономіки від 18.02.2009 р. №123.

Починаючи з 2009 року оцінка рівня тіньової економіки проводиться Мінекономрозвитку на постійній основі з періодичністю один раз на квартал.

Відповідно до методики розрахунок рівня тіньової економіки здійснюється за такими методами оцінювання: 

• «витрати населення — роздрібний товарооборот»,

• монетарний,

• фінансовий 

• електричний методи

• за методом збитковості підприємств.

Аналізуючи динаміку тіньового сектора економіки протягом кількох років, можемо зазначити, що вона напряму залежить від економічної ситуації в країні. Так, у період негативного впливу світової фінансової кризи (2008—2009 роки) певна частина бізнесу з метою збереження виробництва та зменшення розмірів збитків проводила політику мінімізації витрат за рахунок ухилення від сплати податків і зменшення суми обов’язкових платежів. Тобто тіньовий сектор виконував роль «амортизаційної подушки» для корпоративного сектора та домогосподарств в умовах економічної кризи. Нині з поліпшенням загальноекономічної ситуації відзначається перехід цієї частини бізнесу до легального сектора та поступове наближення рівня тіні до докризових значень (28% у 2005—2007 роках).

За попередніми оцінками Мінекономрозвитку, у 2012 році рівень тіньової економіки в Україні скоротився на 4 в.п. порівняно з 2010 роком і становив 34% від обсягу офіційного ВВП.