Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення психології як науки.

2. Опишіть періоди розвитку психології.

3. Що вивчає сучасна психологія?

4. Що таке психіка і чим вона характеризується?

5. Класифікуйте психічні явища.

6. Що таке “свідомість”?

7. Назвіть характеристики свідомості.

8. Класифікуйте методи психології.

2.Особистість, її структура і фактори розвитку

Проблема особистості є центральною у психології. Вирішити її намагаються представники різних психологічних напрямів і шкіл. Виходячи зі своїх концептуальних позицій, одні вчені акцентують увагу на ролі біологічного в розвитку особистості, інші – розглядають особистість як продукт суспільно-історичного й онтогенетичного розвитку людини. Проте велика складність проблеми і відмінність у підходах до її вирішення поки що не дають змоги сформувати загальновизнану теорію особистості. В цьому розділі розглядаються деякі найбільш популярні підходи до структури особистості, які намагаються розкрити цей соціально-психологічний феномен.

Розуміння структури особистості допомагає у вирішенні внутрішньоособистісних і міжособистісних проблем і конфліктів, що, в свою чергу, покращує психологічний стан кожної окремої людини і психологічний клімат в будь-якому колективі.

5. Загальні положення про особистість

Людина взаємодіє з дійсністю на різних рівнях. Особливості цієї взаємодії зафіксовані в поняттях індивід, особистість, індивідуальність.

В понятті індивід виражено родову приналежність людини. Індивід¹ (від лат. individuum – неподільний) – людина як одинична природна істота, представник людського роду як біологічного виду homo sapiens (лат. – людина розумна), носій індивідуальних рис, які відрізняють її від тварини (будова тіла, структура мозку, будова рук).

Особистість – система соціально значущих якостей індивіда, міра оволодіння ним соціальними цінностями і його здібність до реалізації цих цінностей. Особистість – це діяч суспільного розвитку, свідомий індивід, який посідає певне місце в суспільстві та виконую певну громадську роль.

Якщо індивідом людина народжується, то особистістю людина стає. В процесі спілкування з дорослими людина поступово засвоює соціальний досвід і включається в систему суспільних стосунків, тобто проходить так званий процес соціалізації. Соціалізація – це процес набуття соціальних норм та культурних традицій суспільства шляхом засвоєння норм, ідеалів і цінностей. Процес соціалізації формує потреби, світогляд, переконання людини, тобто розвиває її як особистість.

Рівень соціалізації залежить від віку людини (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Гіпотетична крива зміни соціалізації людини

Якщо поняття індивіда включає загальні якості homo sapiens, то поняття особистості пов'язано з поняттям індивідуальності – з творчим переломленням в індивіді загальносоціальних якостей з неповторною системою ставлення конкретної людини до світу, з його індивідуальними здібностями соціальної взаємодії. Індивідуальність людини може проявлятись в інтелектуальній та емоційно-вольовій сферах.

Чеський психолог Й. Шванцара вважає, що процес і результати розвитку людини визначаються спільною дією трьох основних факторів: спадковості, середовища і виховання (рис. 2.2.):

Рис. 2.2. Фактори, які впливають на формування і розвиток людини

Спадковість – це відображення природного, біологічного, а носіями спадковості виступають гени. Людиною успадковуються зовнішні ознаки – особливості статури тіла, колір волосся, очей, шкіри, група крові, а також особливості нервової системи та протікання психічних процесів.

Вплив середовища визначається спілкуванням і взаємодією людини з її оточенням, тобто особливостями процесу соціалізації.

Вплив спадковості та середовища корегується вихованням. Виховання підкоряє розвиток людини певній меті. Ефективність виховання визначається рівнем підготовленості людини до сприйняття виховного впливу.

Вплив спадковості, середовища та виховання на розвиток людини доповнюється діяльністю особистості. Чим більше людина працює в певній галузі, тим вище рівень її розвитку в цій галузі.