3. Структура психіки людини

Психіка людини складна і багатоманітна за своїми проявами. Звичайно виділяють три групи психічних явищ, а саме: психічні процеси, психічні стани і психічні властивості особистості.

Психічні процеси – динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ. Виступають в якості первинних регуляторів поведінки людини, оскільки на основі психічних процесів формуються певні стани, відбувається формування знань, умінь і навичок. В свою чергу, психічні процеси можуть бути поділені на три групи: пізнавальні, емоційні і вольові.

До пізнавальних психічних процесів належать процеси, пов’язані зі сприйняттям та переробкою інформації: відчуття, сприйняття, пам’ять, уява, мислення, мова та увага. Завдяки даним процесам людина отримує відомості про оточуючий її світ та себе.

Поруч з пізнавальними психічними процесами в якості самостійних відокремлюють емоційні психічні процеси – афекти, емоції, почуття, настрої та емоційний стрес.

Для формування поведінки людини важливими є не лише емоційні, але і вольові психічні процеси, які найбільш яскраво проявляються в ситуаціях, пов’язаних з прийняттям рішень, подоланням труднощів, керуванням своєю поведінкою та інше.

Психічні процеси тісно пов’язані між собою та виступають в якості первинних факторів формування психічних станів людини.

Під психічним станом слід розуміти відносно стійкий рівень психічної діяльності на даний момент часу, який проявляється в підвищеній або зниженій активності особистості. До психічних станів належать такі явища, як піднесення, пригніченість, страх, бадьорість, смуток, які можуть сприяти діяльності чи гальмувати її.

Наступний клас психічних явищ – психічні властивості особистості – характеризуються більшою стійкістю та сталістю.

Під психічними властивостями особистості прийнято розуміти найбільш суттєві характеристики людини, які забезпечують певний кількісний і якісний рівень її діяльності та поведінки. До психічних властивостей належать спрямованість, темперамент, здібності та характер. Рівень розвитку цих властивостей, а також особливості психічних процесів та переважаючих психічних станів визначають неповторність людини, її індивідуальність.

4. Методи психології

Методи психологічної науки умовно можна розділити на дві групи: загальнонаукові та конкретні методи психологічних досліджень.

Загальнонаукові методи застосовуються майже у всіх науках. До них належать: аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, системний метод тощо.

Конкретні наукові методи – це методи, що є специфічними для даної науки.

Основними методами отримання фактів в психології є спостереження, бесіда і експеримент. Кожний з цих загальних методів має ряд модифікацій, які уточнюють, але не змінюють їх суті.

Спостереження в психології використовують у різних варіантах.

По-перше, спостереження може бути зовнішнім (тобто спосіб збору даних про психіку людини шляхом прямого спостереження за нею) та внутрішнім або самоспостереженням (використовується в випадках, коли людина ставить задачу дослідити певне явище в тому вигляді, в якому воно безпосередньо представлене в його свідомості).

По-друге, виділяють вільне спостереження (не має заздалегідь встановлених меж, програми, процедури його проведення, при цьому можливі зміни предмета чи об’єкта спостереження, його характеру в залежності від тих чи інших чинників) та стандартизоване спостереження (ведеться за певною, заздалегідь складеною програмою, якої жорстко дотримуються незалежно від того, що відбувається в процесі спостереження).

По-третє, спостереження може бути включене (коли дослідник виступає як безпосередній учасник того процесу, за ходом якого ведеться спостереження; найчастіше використовується в загальній, віковій, педагогічній та соціальній психології) та стороннє (не передбачає особистої участі спостерігача в тому процесі, який він вивчає).

Бесіда як психологічний метод передбачає пряме або непряме, усне або письмове отримання від досліджуваного відомостей про його діяльність, в яких об'єктивізуються властиві йому психологічні явища. Види бесід: інтерв'ю, опитувальники і психологічні анкети. Інтерв'ю – вид бесіди, при якій ставиться задача одержати відповіді опитуваного на певні (зазвичай наперед приготовані) питання. У випадку, коли питання і відповіді представляються у письмовій формі, має місце анкетування. Тести – це спеціалізовані методи психодіагностичного дослідження, при застосуванні яких можна отримати точну кількісну або якісну характеристику досліджуваного явища. Тести обов’язково мають певну шкалу значень.

Експеримент в психологічному дослідженні може бути природним, коли організується і проводиться в звичайних життєвих умовах, або лабораторним, коли передбачається створення деякої штучної ситуації, яка дає можливість найкраще дослідити те чи інше явище.

Моделювання як метод застосовується в тому випадку, коли дослідження певного явища шляхом спостереження, опитування або експерименту неможливе. Тоді створюють штучну модель того, що необхідно дослідити. В психології звертаються до математичного, технічного, логічного, кібернетичного моделювання.