19. Функції емоцій

1. Емоції людини тісно пов'язані з потребами, вони виникають в діяльності, спрямованій на задоволення потреб, перебудовують поведінку людини в напрямку задоволення потреб, в цьому виявляється їх регулююча функція.

2. Найважливішою функцією емоцій є оцінювальна, емоції оцінюють значущість об'єктів, ситуацій. Причому дуже часто така оцінка здійснюється в умовах дефіциту часу або інформації про об'єкт або ситуацію. Емоційно забарвлене ставлення компенсує неможливість повного логічного аналізу. Дійсно, часто в ситуаціях відсутності інформації емоційний фон допомагає людині зорієнтуватися і ухвалити рішення про те, корисним чи шкідливим є об'єкт, який раптово виник, чи варто його уникати та ін.

3. Емоції виконують функцію мотивації до діяльності і стимуляції. Так, інтерес «приковує» увагу і утримує його на об'єкті, страх примушує уникати небезпечних об'єктів і ситуацій. Завдяки особливій енергетичній насиченості емоції стимулюють протікання решти психічних процесів і діяльності. З цим пов'язана мобілізація всіх сил організму в складних, відповідальних ситуаціях (в умовах іспиту, відповідального виступу, надзвичайних ситуаціях тощо).

В той же час надмірна емоційна напруженість може негативно позначитися на результатах діяльності. Вплив емоційно-мотиваційних характеристик на продуктивність діяльності відображає закон Йеркса-Додсона (на ім'я американських дослідників Роберта Йеркса [Robert M. Yerkes] і Дж. Додсона [J.D. Dodson]), згідно з яким із збільшенням сили емоційного підкріплення продуктивність діяльності, її успішність, якість спочатку підвищується, але потім, після досягнення максимальних показників, подальше посилення емоційно-мотиваційного чинника негативно впливає на пізнавальні процеси (наприклад, увага, пам’ять та ін.) і приводить до погіршення показників діяльності (мал. 5.1).

Мал. 5.1. Графічне відображення закону Йеркса-Додсона2.

Проведені дослідження вказують на те, що залежність, запропонована Йерксом і Додсоном існує (наприклад, Broadhurst, 1959; Duffy, 1962; Anderson, 1988), проте її причину на сьогоднішній день не встановлено (Anderson, Revelle and Lynch, 1989).

4. Будь-яка взаємодія між людьми завжди супроводжується емоційними проявами, адже мімічні, пантомімічні рухи дозволяють людині передати інформацію про своє ставлення до інших людей, явищ, подій, про свій стан. Таким чином, емоції виконують комунікативну функцію.

20. Класифікація емоцій

В процесі розвитку психологічної науки неодноразово робилися спроби класифікації емоцій. Одна з перших спроб належить Рене Декарту (René Descartes), який виділив шість первинних емоцій або, за його словами, пристрастей

1. здивування – цю емоцію він назвав «першою зі всіх пристрастей»;

2. любов;

3. ненависть;

4. бажання;

5. радість;

6. печаль.

Декарт вважав, що ці шість почуттів є основними, базовими, і їх поєднання породжує все різноманіття людських емоцій.

Американський психолог Керролл Ізард (Carroll E. Izard) пропонує вважати основними або, за його термінологією, фундаментальними емоціями наступні³:

	інтерес	interest	позитивна емоція, яка мотивує навчання, розвиток навичок та вмінь, активізує процеси пізнання, стимулює допитливість.
	радість (задоволення)	joy (enjoy)	позитивне емоційне збудження, яке виникає при появі можливості повного задоволення актуальної потреби. В суб'єктивному плані це найбільш бажана емоція. Радість може виникнути в результаті послаблення дії негативного чинника.
	здивування	surprise	різке підвищення нервової стимуляції, яке виникає після якоїсь несподіваної події; здивування єдина емоція, яку не можливо визначити як позитивну або негативну. Здивування повністю захоплює людину, переключаючи увагу на об‘єкт, що викликав здивування, а потім переходить в будь-яку позитивну емоцію (наприклад, радість), чи негативну емоцію (наприклад, гнів).
	смуток (горе)	sadness (distress)	астенічна емоція, яка викликається комплексом причин, пов'язаним з життєвими втратами. Часто переживається, як почуття самітності, жалості до себе, почуття непотрібності, нерозуміння оточенням.
	гнів	anger	стенічна емоція, яка виникає у випадку несподіванної появи значної перешкоди.
	огида	disgust	емоція, що виникає при явному розходженні поведінки іншої людини з нормами етики, моралі; часто виникає разом з гнівом, що викликає прояв агресії. Відраза являє собою бажання позбутися від когось або чогось.
	презирство	contempt	емоція, що відображає деперсоналізацію іншої людини або цілої групи, втрату їх значущості для індивіда, переживання переваги в порівнянні з ними.
	страх	fear	переживання, що викликано отриманою прямою або непрямою інформацією про реальну або уявну, фізичну або психологічну небезпеку. Страх є найсильнішою негативною емоцією.
	сором	shame	виникає як переживання неузгодженості між нормою поведінки та фактичною поведінкою, прогнозування осудливої або різко негативної оцінки оточуючих на свою адресу.
	провина	guilt	емоція схожа на сором, оскільки також виникає в результаті неузгодженості між очікуваною та реальною поведінкою. Вина виникає при порушеннях морального або етичного характеру, причому в ситуаціях, коли людина відчуває особисту відповідальність.

Кожна з цих емоцій описується за декількома параметрами: знак емоції, умови виникнення, біологічне і психологічне значення.

Слід зазначити, що вказані класифікації представляють швидше перелік. Проте, було зроблено також і численні психофізичні спроби визначити виміри простору емоцій.

Так, наприклад, Вільгельм Вундт запропонував тривимірну систему біполярних вимірів:

1. задоволення – незадоволення;

2. збудження – спокій;

3. напруженість – розслабленість.

Виходячи з цієї тріади можна було, на його думку охарактеризувати будь-яку емоцію.

Існують і інші підходи до класифікації емоцій людини, хоча необхідно визнати, що жодна з класифікацій не є остаточною, незмінною, завершеною.