6. Ранньозалізний вік– археологічні культури лісостепової зони

301. Початок поширення заліза у племен і народів Південно-Східної Європи припадає на:

302. На початку І тис. до н.е. стародавнє населення сучасної України почало застосовувати новий метал:

303.Кричне залізо добували із:

304.Температура у горні, де отримували кричне залізо досягала:

305. Домниці – це:

306.У залізному віці в наслідок другого поділу праці ремесло відокремилося від:

307. Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі у період ранньозалізного часу сприяв поглибленню майнового розшарування і використання праці:

308. Лужицька культура на території Центральної Європи виникла:

309. Хронологія лужицької культури визначається:

310. Лужицька культура сформувалася на базі:

311. Назвіть дослідників лужицької культури:

312. Основа господарства у племен лужицької культури базувалася на:

313. Поховальні пам’ятки лужицької культури на території Західної Волині представлені могильниками:

314. Територією поширення пам’яток лужицької культури на Заході України були землі:

315. Знахідки імпортних бронзових виробів на території поширення лужицької культури вказує на економічні та культурні зв’язки лужицького населення з:

316. Сучасні вчені пов’язують лужицьку культуру з:

317. Висоцька культура датується:

318. Дослідники висоцької культури Л.Крушельницька і М.Бандрівський поділяють висоцьку культуру на:

319. Назвіть дослідників висоцької культури:

320. Дослідження висоцької культури розпочалися розкопками:

321. Назва висоцької культури походить від:

322. Територія поширення висоцької культури визначається:

323. Пам’ятки висоцької культури представлені:

324. Основним елементом поховального обряду висоцької культури було:

325. Висоцька культура, яка сформувалася у контактному районі Середньої та Східної Європи поєднує в собі:

326. Асортимент висоцького посуду складався з:

327. Кераміка висоцької культури мала орнамент у вигляді:

328. Мешканці висоцької культури проживали:

329. Основою господарства висоцьких племен було:

330. Висоцька культура змінюється культурами:

331.У якому році у верхів’ях Інгульця (Кіровоградська обл.) було відкрито Чорноліське городище:

332. Хто проводив розкопки Чорноліського городища:

333. Хто відкрив непоротівську групу чорноліської культури

334. Назвіть дослідників чорноліської культури

335. Територія поширення чорноліської культури знаходилася:

336. На які два хронологічні етапи поділяється чорноліська культура

337. Пам’ятки чорноліської культури представлені:

338. Житла чорноліських племен – це наземні і напівземлянкові споруди площею:

339. У чорноліських племен переважав поховальний обряд у вигляді:

340. Основою господарства чорноліської культури було:

341. Пастирське городище київської групи скіфського часу датується:

342. Найбільше за розмірами городище київської групи скіфського часу поблизу с.Трахтемирів (біля м. Канів). датується:

343. На городищі київської групи поблизу с.Трахтемирів (біля с. Канев1. досліджено 35 жител:

344. У яким століттям датуються неукріплені поселення у Грищинці біля Канева і Мала Салтанівка на р.Стугна:

345. Северинівське городище східноподільської групи скіфського часу датується:

346. Северинівське городоще східноподільської групи розташоване:

347. Площа Северинівського городища східноподільської групи становить:

348. До поховальних пам’яток скіфського часу східноподільської групи відносяться:

349. Широко відомі Іллінецький і Новосельський кургани східноподільської групи досліджені у:

350. Західноподільська група скіфського часу поширена на території:

351. Назвіть дослідників західноподільської групи скіфського часу:

352. Західноподільські пам’ятки датуються за знахідками античних амфор:

353. Вкажіть час проведення розкопок групи курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької області:

354. Хто з археологів проводив розкопки курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької обл.:

355. Основою господарства західноподільської групи скіфського часу було:

356. Яка група пам’яток скіфського часу поширена у Рівненській, на півночі Хмельницької і Житомирській областях

357. У Житомирській області поселення волинської групи скіфського часу досліджували:

358. Яким часом датується могильник волинської групи біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.

359. Хто проводив розкопки могильника волинської групи біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.

360. На Волині в період скіфського часу переважали поховання у вигляді: