- •[1] Поняття і ознаки держави.
- •[2] Функції держави.
- •[3] Механізм (апарат) держави.
- •[4] Формування державного правління. Форма державного устрою. Державний режим
- •[5] Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави
- •[6] Поняття, ознаки та функції права.
- •[7] Джерела (форми) права.
- •[8] Поняття та структура правовідносин.
- •[9] Норма права, її види та структура.
- •[10] Конституція: поняття й види. Закони й підзаконні акти.
- •[11] Поняття, склад та види правопорушень.
- •[12] Загальна характеристика Конституції України
- •[13] Громадянство України.
- •[14] Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
- •[15] Виборче право та виборча система України..
- •[16] Верховна Рада України, законодавчий процес
- •[17] Правовий статус народного депутата України. Правовий статус Президента України.
- •[18] Кабінет міністрів України: склад, порядок формування, повноваження. Склад і порядок формування Кабінету Міністрів
- •[19] Місцеві державні адміністрації.
- •[20] Поняття та система місцевого самоврядування
- •[21] Конституційний суд України. Суди загальної юриспруденції.
- •[22] Правоохоронні органи: поняття та структури. Система правозахисних органів.
- •[23] Суб’єкти та об’єкти цивільних правовідносин. Цивільна правоздатність і дієздатність громадян.
- •[24] Форма власності.
- •[25] Правочини. Поняття цивільного договору та його влади.
- •[26] Спадкування за законом та заповітом.
- •[27] Поняття шлюбу. Умови і порядок укладання шлюбу.
- •[28] Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним.
- •[29] Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •[30] Поняття, сторони і зміст трудового договору. Прийняття на роботу.
- •[31] Підстави і порядок припинення трудового договору.
- •[32] Поняття і види робочого часу і часу відпочинку.
- •[33] Дисциплінарні стягнення, порядок їх накладання і зняття.
- •[34] Поняття податку та його види
- •[35] Поняття підприємницької діяльності та порядок державної реєстрації її суб’єктів.
- •[36] Загальна характеристика земельного законодавства.
- •[37] Форми власності на землю.
- •[38] Екологічні права та обов’язки громадянина.
- •[39] Державна служба в Україні.
- •[40] Поняття адміністративного проступку. Види адміністративних стягнень.
- •[41] Поняття і ознаки злочину. Склад злочину.
- •[42] Види кримінальних покарань. Обставини, що включають настання кримінальної відповідальності.
- •20.Види кримінальних покарань. Обставини, що включають настання кримінальної відповідальності.
[41] Поняття і ознаки злочину. Склад злочину.
Злочин – це передбачене кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину, що посягає на права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадську безпеку, довкілля та конституційний устрій України.
Ознаки злочину:
- суспільна небезпека. Означає, що дія чи бездіяльність завдає шкоду чи створює загрозу завдання шкоди об’єктам, що охороняються кримінальним законом;
- протиправність. Означає, що злочином є лише те діяння, яке прямо передбачене кримінальним законом. Під протиправністю розуміється порушення особою конкретної кримінально-правової норми.
- винність. Означає, що діяння вважається злочином тільки тоді, коли в Діях особи є вина у формі умислу чи необережності;
- караність. Означає, що злочином є тільки те діяння, за яке законом передбачений певний вид і розмір покарання.
Діяння не може вважатися злочином, якщо воно не має хоча б однієї з цих ознак. З іншого боку не є злочином діяння, яке формально має всі ознаки злочину, але не становить суспільної небезпеки.
Склад злочину – це його структура, яка включає сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.
Склад злочину включає:
- об’єкт;
- об’єктивну сторону;
- суб’єкт;
- суб’єктивну сторону.
Об’єкт злочину - це суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом, тобто права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок і громадська безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир і безпека людства.
Об’єктивна сторона – це зовнішній вираз злочину. Об’єктивна сторона злочину включає:
- власне суспільно небезпечне діяння;
- суспільно небезпечні наслідки діяння;
- причинний зв’язок між діянням та його наслідками;
- час, місце, спосіб вчинення злочину, знаряддя і засоби, обстановку вчинення злочину.
Суб’єкт злочину – це фізична особа, яка вчинила заборонене кримінальним законом діяння у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність і усвідомлювала суспільну небезпеку свого діяння та керувала ним. В Україні кримінальна відповідальність за злочини настає з 16 років, а за деякі злочини – з 14 років.
Суб’єктивна сторона – це внутрішня, психічна діяльність особи, що вчинила злочин.
Суб’єктивна сторона включає:
- вину особи, яка може проявлятися у формі умислу чи необережності. Умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
- мотив, тобто певні внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин. Мотив вказує на те, чим керується особа, вчиняючи злочин;
- мету, під якою розуміють уявлення особи про бажаний результат, до якого вона прагне, вчиняючи злочин.
Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на такі види:
- злочини невеликої тяжкості, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання;
- злочини середньої тяжкості, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
- тяжкі злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років;
