Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
м3.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
115.19 Кб
Скачать

[36] Загальна характеристика земельного законодавства.

Земельний кодекс України прийнято 25 жовтня 2001 р. Завданням Кодексу є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, а також створення умов для раціонального використання й охорони земель, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища.

Земельний кодекс регулює такі питання, як повноваження державних органів влади і органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, склад та цільове призначення земель України відповідно до їх категорій, види прав на землю, набуття та реалізація цих прав, гарантії та способи захисту прав на земельні ділянки, відповідальність за порушення цих прав, порядок вирішення земельних спорів, зміст і порядок охорони земель, спрямованої на їх раціональне використання, порядок встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, землеустрій, контроль за використанням та охороною земель, державний земельний кадастр, підстави і порядок відповідальності за порушення земельного зако­нодавства.

Відповідно до призначення землі поділяються на такі категорії:

• землі сільськогосподарського призначення, тобто надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища); несільськогоспо-дарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги, землі під господарськими будинками тощо);

• землі житлової та громадської забудови, тобто ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;

• землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, тобто ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, які мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, і яким надано статус території та об'єктів природно-заповідного фонду;

ЗЕМЕЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО:

• Право власності на землю

• Оренда землі

• Охорона земель

• Порядок вирішення земельних спорів

[37] Форми власності на землю.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на:

- поверхневий (ґрунтовий) шар;

~ водні об'єкти;

- ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Це право розповсюджується на простір, що знаходиться

над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих і інших будівель і споруд.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб'єктами права приватної власності на земельні ділянки можуть бути громадяни (іноземці та особи без громадянства) та юридичні особи.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі:

- придбання за договором купівлі - продажу, дарування, обміну, іншими цивільними правочинами;

- безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

- приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

- прийняття спадщини;

- виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).