[3] Механізм (апарат) держави.

Механізм держави – система всіх держ. організацій, які утворюються для безпосереднього здійснення завдань і реалізації функцій держави. До структури механізму відносять: апарат держави; держ. організації; держ. підприємства; держ. установи. Частина механізму держави, яка називається апаратом держави –це частина державних організацій, яка наділяється владними повноваженнями, тобто правом видавати загальнообов'язкові рішення і вимагати та контролювати процес їхнього виконання. Державний орган – структурно організований колектив держ. службовців або один держ. службовець, які наділені владними повноваженнями та необхідними засобами для виконання певних завдань і функцій держави. Осн. властив. держ. органу – він може видавати юридичні акти, обов'язкові для виконання, застосовувати заходи примусу, переконання для забезпечення вимог цих актів.

[4] Формування державного правління. Форма державного устрою. Державний режим

Форма державного правління — це певний спосіб організації верховної влади в державі, який визначається джерелами влади, порядком формування і правовим статусом вищих державних органів, обумовлює структуру, принципи взаємовідносин та сферу компетенції кожного з них.

Політична наука розрізняє дві основні форми державного правління: республіку та монархію. Республіка— форма державного правління, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що періодично обираються населенням на певний визначений строк. Існують президентські, парламентські та президентсько-парламентські (змішані) республіки.

Монархія — форма правління, за якої верховна влада в державі цілком або частково здійснюється однією особою.

Абсолютна або необмежена. Відбувається максимальна централізація управління суспільством, вся верховна влада (законодавча, виконавча та судова) цілком зосереджується в руках монарха.

Конституційна або парламентська монархія. (Бельгія, Великобританія, Данія, Швеція, Японія і т.д.). Монарх є главою держави, символічним уособленням єдності нації, призначає голову уряду та міністрів, проте робить це відповідно до пропозиції лідерів партійних фракцій, які мають більшість у парламенті.

Влада монарха є спадковою і передається від одного представника династії до іншого у встановленому законом порядку.

Форма державного устрою

Форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує внутрішню структуру держави, спосіб її територіального поділу, співвідношення держави як єдиного цілого з її складовими частинами, міру централізації та децентралізації державної влади. Виділяють дві форми державного устрою: просту (унітарну); складну(федеративну, конфедеративну та ін.).

На поточний момент виділяється три основні форми державного устрою:

Унітарна держава - проста, єдина держава, яка характеризується відсутністю у адміністративно-територіальних одиниць ознаки суверенітету. Виділяють централізовані і децентралізовані унітарні держави, з наявністю або відсутністю автономних утворень.

Федерація - це складна союзна держава, що містить державні утворення (республіки,штати, землі, кантони тощо), які мають деякі риси державного суверенітету, певну юридично визначену політичну самостійність.

Конфедерація - тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певних політичних, економічних, культурних та інших цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа, грошово-кредитна система тощо) при збереженні в інших питаннях"повної самостійності.

Державний (політичний) режим — спосіб здійснення державної влади певними методами і способами.

1. Деспотія як політичний режим означає наявність самодержавної необмеженої влади (Ассірія, Вавілон).

2. При аристократії (олігархічний режим) влада належить представникам родової знаті.

3. Тоталітарний (диктаторський) режим означає, що влада знаходиться в однієї особи і супроводжується порушенням прав людини.

4. Фашизм — це відкрита терористична диктатура найбільш реакційних сил (гітлерівська Німеччина).

5. Диктаторський режим може бути расистсько-націоналістичним, військово-диктаторським, характеризується необмеженістю влади диктатора.

6. Демократичний ~ державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми), діяльність різноманітних громадських об'єднань, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення і здійснення політики держави.

Різновиди демократичного режиму:

а) демократично-ліберальний;

б) демократично-консервативний;

в) демократично-радикальний.

Прихильники ліберального режиму надто поблажливі, радикального — за рішучі зміни, консервативного — захисники старого, противники змін.

Отже, усі види державних (політичних) режимів можна розділити на дві великі групи — демократичний режим і авторитарний (недемократичний).

Сучасні державні режими: демократичний (найбільш поширений у державах Європи, Америки), тоталітарний (зберігається в окремих країнах Близького Сходу, Африки).