- •[1] Поняття і ознаки держави.
- •[2] Функції держави.
- •[3] Механізм (апарат) держави.
- •[4] Формування державного правління. Форма державного устрою. Державний режим
- •[5] Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави
- •[6] Поняття, ознаки та функції права.
- •[7] Джерела (форми) права.
- •[8] Поняття та структура правовідносин.
- •[9] Норма права, її види та структура.
- •[10] Конституція: поняття й види. Закони й підзаконні акти.
- •[11] Поняття, склад та види правопорушень.
- •[12] Загальна характеристика Конституції України
- •[13] Громадянство України.
- •[14] Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
- •[15] Виборче право та виборча система України..
- •[16] Верховна Рада України, законодавчий процес
- •[17] Правовий статус народного депутата України. Правовий статус Президента України.
- •[18] Кабінет міністрів України: склад, порядок формування, повноваження. Склад і порядок формування Кабінету Міністрів
- •[19] Місцеві державні адміністрації.
- •[20] Поняття та система місцевого самоврядування
- •[21] Конституційний суд України. Суди загальної юриспруденції.
- •[22] Правоохоронні органи: поняття та структури. Система правозахисних органів.
- •[23] Суб’єкти та об’єкти цивільних правовідносин. Цивільна правоздатність і дієздатність громадян.
- •[24] Форма власності.
- •[25] Правочини. Поняття цивільного договору та його влади.
- •[26] Спадкування за законом та заповітом.
- •[27] Поняття шлюбу. Умови і порядок укладання шлюбу.
- •[28] Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним.
- •[29] Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •[30] Поняття, сторони і зміст трудового договору. Прийняття на роботу.
- •[31] Підстави і порядок припинення трудового договору.
- •[32] Поняття і види робочого часу і часу відпочинку.
- •[33] Дисциплінарні стягнення, порядок їх накладання і зняття.
- •[34] Поняття податку та його види
- •[35] Поняття підприємницької діяльності та порядок державної реєстрації її суб’єктів.
- •[36] Загальна характеристика земельного законодавства.
- •[37] Форми власності на землю.
- •[38] Екологічні права та обов’язки громадянина.
- •[39] Державна служба в Україні.
- •[40] Поняття адміністративного проступку. Види адміністративних стягнень.
- •[41] Поняття і ознаки злочину. Склад злочину.
- •[42] Види кримінальних покарань. Обставини, що включають настання кримінальної відповідальності.
- •20.Види кримінальних покарань. Обставини, що включають настання кримінальної відповідальності.
[25] Правочини. Поняття цивільного договору та його влади.
Право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність правочину означає, що він є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, наступу яких бажають сторони і які відповідають вимогам закону. Види правочину: односторонній(дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або декількома особами(заповіт)); дво- або багатосторонній (є погоджена дія двох або більше сторін)
Цивільний договір – угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Умовами дійсності договору є:форма договору; сторона договору; зміст договору;єдність волі і волевиявлення сторін.
Розрізняють договори реальні й консенсуальні. Реальні договори вважаються укладеними, тобто набувають юридичного значення лише з моменту фактичного здійснення певних дій. Консенсуальні договори вважаються укладеними і набувають юридичного значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору (наприклад, купівля-продаж).
[26] Спадкування за законом та заповітом.
Спадкове право - сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи за правом спадкування.
Власник, після смерті якого залишилось майно, називається спадкодавцем. Особи, до яких це майно переходить після смерті його власника, називаються спадкоємцями.
Майно, що залишилось після смерті його власника, називається спадковим майном, або спадщиною. Спадщина відкривається тільки після смерті громадян (фізичних осіб). Спадкодавцями можуть бути тільки громадяни, а спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Спадкування між живими не буває.
Нормами цивільного права встановлюються дві підстави спадкування, за законом і за заповітом. Можливе одночасне спадкування і за заповітом, і за законом (наприклад, частина майна спадкодавцем заповідана, а інша частина успадковується за законом).
Спадкоємство за законом має місце в тих випадках, коли:
заповіту немає;
заповіт визнано недійсним;
спадкоємці, призначені в заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовилися прийняти її.
Спадкодавцями як за законом, так і за заповітом можуть бути тільки громадяни, а не юридичні особи.
Спадкоємцями можуть бути громадяни, юридичні особи та держава.
Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден із спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги. Згідно з чинним законодавством в Україні встановлено дві черги спадкоємців. До першої черги належать:
діти (в тому числі усиновлені);
дружина та батьки (усиновлювачі) померлого;
дитина померлого, яка народилася після його смерті;
онуки і правнуки, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їхніх батьків, хто був би спадкоємцем.
До другої черги належать:
брати і сестри померлого;
дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері.
Окрім цього, до гурту спадкоємців за законом належать утриманці, тобто непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті (ст. 531 ЦК України).