[20] Поняття та система місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

У систему місцевого самоврядування входять:

— територіальна громада;

— сільська, селищна, міська рада;

— сільський, селищний, міський голова;

— виконавчі органи сільської, селищної, міської ради — органи, які створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених законодавством;

— районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

— органи самоорганізації населення .

[21] Конституційний суд України. Суди загальної юриспруденції.

Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів — по шість призначаються Президентом, Верховною Радою та з'їздом суддів України. Конституційний Суд України є колегіальним органом, тож основна його діяльність пов'язана з прийняттям певних юридичних рішень, які здійснюються на звичайних засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України.

Основна форма роботи Конституційного Суду — пленарні засідання, на яких цей орган:

Розглядає та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

Затверджує положення про тимчасові комісії, а також їх персональний склад та голів.

На звичайних Конституційний Суд України:

Затверджує, вносить зміни та доповнює Регламент Конституційного Суду України;

Вирішує питання пов'язані з Апаратом Конституційного Суду України;

Утворює постійні комісії та затверджує їх персональний склад.

Суди загальної юрисдикції:

Верховний Суд України — найвищий судовий орган в Українській системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції. Верховний Суд України:

розглядає справи, віднесені до його підсудності та справи, пов'язані з виключними обставинами;

переглядає, інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції;

дає роз'яснення з питань застосування законодавства;

розглядає звинувачення на адресу Президента України;

представляє Україну у відносинах з судами інших держав.

Вищі спеціалізовані суди:

Вищий адміністративний суд України;

Вищий господарський суд України;

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Апеляційні суди:

Загальні апеляційні суди

Апеляційні господарські суди

Апеляційні адміністративні суди

Місцеві суди:

Загальні місцеві суди

Господарські місцеві суди

Окружні адміністративні суди