- •1.Поняття, предмет та правова природа мпп
- •2. Методи та принципи мпп
- •3. Ознаки, якими характеризуються міжнародні приватно правові відносини
- •4.Співвідношення міжнародного приватного та публічного права.
- •5.Система міжнародного приватного права.
- •6. Поняття та загальна характеристика джерел мпп.
- •7. Національне законодавство як джерело мпп: поняття, види та загальна характеристика.
- •8. Характеристика Закону України «Про міжнародне приватне право».
- •9.Міжнародні договори: поняття та види та загальна характеристика.
- •10.Звичаї в мпп: поняття та види та загальна характеристика.
- •11. Роль арбітражної та судової практики в регулюванні мпп
- •4. Міжнародна торгівельна палата
- •13. Поняття та значення матеріальних і колізійних норм у мпп
- •14. Характеристика міжнародних договорів про правову допомогу.
- •15. Фізичні особи як суб’єкти мпп: поняття, види та загальна характеристика.
- •16. Особистий закон фізичної особи.
- •17. Колізійне регулювання правового статусу фізичних осіб в законодавстві України.
- •18.Правовий стату іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •19. Правовий статус юридичних осіб у мпп
- •20. Особистий закон юридичної особи.
- •21.Характеристика теорій юридичної особи.
- •22. Колізійне регулювання правового статусу юридичних осіб в законодавстві України.
- •23. Заснування та діяльність юридичних осіб на території України. Преставництва та філії іноземних юридичних осіб.
- •24. Держава як учасник міжнародних правових відносин
- •25. Поняття та види теорій імунітету держави.
- •26. Поняття та природа колізійної норми.
- •27.Структура колізійної норми
- •28.Види система колізійних норм.
- •29. Односторонні та двосторонні колізійні норми.
- •30. Імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми.
- •31.Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми.
- •32. Типи колізійних прив’язок.
- •33. Уніфікація колізійних норм.
- •34. Правова природа права власності в мпп.
- •35. Об’єкти права власності іноземців в Україні.
- •36. Колізійні питання права власності мпп.
- •37. Поняття, види та джерела правового регулювання іноземних інвестицій в Україні.
- •38.Форми іноземного інвестування.
- •39. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.
- •40. Правовий статус іноземних інвестицій у вільних економічних зонах.
- •41. Поняття. Ознаки, джерела та загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності.
- •42. Принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності.
- •43. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •44. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •45. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо укладення.
- •1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
- •1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
- •1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •1.9. Упаковка та маркування.
- •1.13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.
- •46.Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
- •47. Форма та зміст договору міжнародної купівлі-продажу.
- •48. Загальна характеристика Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •49. Сфера дії договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •50. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу (вимоги, що ставляться до оферти та акцепту) за Віденською конвенцією.
- •51. Зміст договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •52. Засоби правового захисту покупця і продавця за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією
- •53. Розірвання договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •54. Відповідальність сторін за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденсьою конвенцією.
- •55.Форс мажорні обставини та умови, яким вони повинні відповідати за Віденської конвенції.
- •56.Загальна характеристика Правил інкотермс.
- •57. Характристика окремих груп e, f, c, d.
- •58. Характеристика терміна exw – франко завод.
- •59. Характеристика терміна fca – франко перевізник.
- •60. Характеристика терміна fas – франко взовж борту судна.
- •61. Характеристика терміна fob – франко-борт.
- •62. Характеристика терміна cfr – вартість і фрахт.
- •63 Характеристика терміна cif – вартість, страхування і фрахт.
- •64. Характеристика терміна cpt – фрахт/перевезення оплачено до.
- •65. Характеристика терміна daf – поставка до кордону.
- •66. Характеристика терміна ddp – поставка зі сплатою мита.
- •67. Характеристика терміна daf – поставка до кордону
5.Система міжнародного приватного права.
Навчальний курс “Міжнародне приватне право” традиційно складається з двох частин: загальної й особливої, або теоретичної та практичної.
У загальній частині розглядаються питання, що стосуються джерел міжнародного приватного права, його принципів, учень про колізійні та матеріально-правові норми, загальних понять (національний режим, режим найбільшого сприяння, взаємність, реторсія, автономія волі, зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни, обхід закону, “кульгаючі” правовідносини, застереження про публічний порядок, цивільно-правовий статус держави, фізичних та юридичних осіб та ін.).
Особлива частина охоплює такі питання:
- право власності іноземців;
- деліктні зобов’язання;
- зовнішньоекономічні угоди;
- міжнародні перевезення вантажів і пасажирів;
- міжнародні кредитно-розрахункові відносини;
- патентне право;
- авторське право;
- трудові відносини
- сімейне право;
- спадкове право;
- міжнародний цивільний процес;
- міжнародний комерційний арбітраж.
Система міжнародного приватного права як наука охоплює також питання історичного розвитку доктрини цього права, його теорій та концепцій, визначає способи вирішення його проблем. Міжнародне приватне право розвивається у тісному взаємозв’язку з порівняльним правознавством.
6. Поняття та загальна характеристика джерел мпп.
Під джерелами МПП в юридичній науці розуміють форми, які відображають правову норму. Традиційно визнають чотири форми джерел МПрП:
1) внутрішнє законодавство;
2) міжнародні угоди (договори);
3) міжнародні та торговельні звичаї;
4) судова й арбітражна практика.
Внутрішнє законодавство. Закони і нормативно-правові акти, які є джерелами МПрП, поділяються на спеціальні та загальні. До перших належать такі, що регулюють відносини виключно цієї галузі права (Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність"). До других — загальні, тобто такі, що регулюють відповідні відносини частиною своїх норм, наприклад, Господарський кодекс України (розділ VII), Цивільний процесуальний кодекс України (ст. 10) та ін.В іноземних державах, особливо тих, що належать до "родини континентального права", приблизно з 60-х років XX ст. практикується прийняття законів з питань МПрП. У державах "родини загального права" прийняття таких законів не набуло значного поширення.
Міжнародні договори. Практика регулювання правовідносин у договірній формі є важливою для держав, оскільки норми міжнародних угод у більшості правових систем є основним джерелом регулювання питань, які належать до сфери МПрП. Міжнародні договори (угоди) містять уніфіковані норми, що спеціально створюються для врегулювання міжнародних невладних відносин. Часто норми на-ціо-нального права є результатом трансформації міжнародної угоди у внутрішнє законодавство. Причому вони можуть визначати не тільки правовий статус іноземних суб'єктів права в певній державі, а й права та обов'язки таких суб'єктів за кордоном. Внутрішні за походженням, цивільно-правові за змістом, ці норми є матеріально-правовими нормами МПрП.
Звичай — це правило, які склалося давно, систематично застосовується, хоч і не вимагає фіксації у певній правовій формі. Звичаї поділяють на міжнародні та торговельні.
Міжнародні звичаї засновані на послідовному і тривалому застосуванні певних правил. Зумовлені суверенітетом і рівністю держав, міжнародні звичаї стають обов'язковими для них. Різновидом міжнародних звичаїв є звичаї торговельні, які широко застосовуються у міжнародній торгівлі та торговельному мореплаванні. Вони є обов'язковими для застосування, якщо: 1) норми законодавства безпосередньо посилаються на них; 2) сторони під час укладання контракту погодилися регулювати свої відносини певним звичаєм. Якщо ж відносини між сторонами не урегульовано законодавством і умовами контракту, суд, вирішуючи спірне питання, може також застосовувати торговельні порядки.
Міжнародні та торговельні звичаї, судова й арбітражна практика є джерелами матеріально-правових норм у державах тією мірою, якою вони їх визнають [48].
Судова й арбітражна практика. Це погляди суддів на певне питання, зафіксовані в рішеннях суду (судові прецеденти). Вони мають вирішальне значення для розв'язання судами аналогічних питань у майбутньому. Це характерно для держав "родини загального права". Вважається, що для України судова й арбітражна практика не є джерелом права, у тому числі й МПрП, хоча на практиці може бути по-іншому. Водночас практично ніде не називаються загальновизнані принципи і норми міжнародного права, хоча їх слід вважати основними джерелами МПрП. Зовнішньополітична діяльність України, як зазначено у ст. 18 Конституції України, спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Основними джерелами є відповідне національне законодавство; частину його становлять чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надається Верховною Радою України, ділові звичаї, угоди сторін тощо.