3. Ознаки, якими характеризуються міжнародні приватно правові відносини

МПрП пов’язане з м/н життям і має аспект приватності, по суті предмет регулювання МПрП становлять міжнародні відносини. Але міжнародні відносини є різними і за суб’єктним характером, і за змістом (культурні, єкономічні, політичні; міждержавні і між іншими суб’єктами МП). Сферою регулювання МПрП є правові питання відносин між громадянами і організаціями, які виникають в сфері м/н життя, міждержавні відносини МПрП не регулює.

Існує три групи правовідносин, врегульюваних нормами МПрП:

1. Цивільні правовідносини (МПрП — цивільне право в м/н аспекті), але ті, що:

a) виникають в сфері міжнародних відносин;

b) виходять за межі однієї країни;

c) суб’єктами цих відносин мають бути іноземні фізичні або юридичні особи.

2. Шлюбно-сімейні відносини з м/н елементом;

3. Трудові відносини за участю іноземців. Трудове право має елементи публічного і приватного права. Приватні (контракти), публічні (вихідні дні) і т.д.

Об’єктом МПрП є правовідносини, ускладнені іноземним елементом. Подібне твер­дження не можна, на мій погляд, визнати коректним.

Справа в тому, що стосовно певних фактичних відносин, які у тому чи іншому вітчизняному правопорядку врегульовано норма­ми права, внаслідок чого вони і стають правовідносинами, залиша­ється невідомим, чи знайшли відповідні суспільні відносини своє правове врегулювання у зацікавленому іноземному правопорядку. Якщо ж ні (а це, до речі, трапляється), то ми вимушені, будучи по­слідовними, констатувати, що відповідні правовідносини є не- врегульованими у даному конкретному випадку нормами пра­ва, що складає враження певною мірою безглуздого твердження.

У МПрП, як уже зазначалось, вирішення питання про право, яке у кожному окремому випадку підлягає застосуванню (так зва­ного компетентного права), є головною проблемою. Складність цього питання обумовлюється тим, що воно завжди виникає в ме­жах відповідного національного правопорядку (у наведеному при­кладі - правопорядку РФ), внаслідок чого національному правоза- стосовному органу у вітчизняному праві мають бути зроблені вка­зівки щодо того, в яких випадках він має поставити перед собою це питання і як саме повинен його вирішити.

У доктрині МПрП щодо характеристики ситуацій, подібних до тих, яка описана у наведеному прикладі, використовуються два підходи: зазначається, що до фактичного складу відповідних від­носин входить «іноземний елемент», або що такі відносини усклад­нені «іноземним елементом», і саме завдяки даній обставині вони стають об’єктом регулювання МПрП.

Загальновизнаним є положення, за яким іноземний елемент у відповідних відносинах може мати вигляд:

• іноземного суб’єкта;

• іноземного об’єкта або

• іноземного юридичного факту.

Іноземним суб’єктом відносин, як у наведеному прикладі, мо­же виступати іноземна фізична або іноземна юридична особа; іно­земним об’єктом - певне благо, яке знаходиться за кордоном (це може бути річ, право, обов’язок і т ін ), що стосується юридич­ного факту, то це, у загальному вигляді, та чи інша дія або подія, що мали місце в межах іноземного правопорядку, на підставі яких чи з приводу яких в межах іншого правопорядку відповідні відно­сини виникають, змінюються або припиняються

Окремо слід наголосити, що у реальному житті можуть мати місце ситуації, коли «іноземний елемент» присутній не окремо у якомусь із зазначених видів, а у тому чи іншому поєднанні вказа­них елементів У вітчизняній літературі наводиться приклад заги­белі напередодні 1996 р судна «Сімба - 1» Власником його була турецька фірма, яка зареєструвала судно на Мальті Ця фірма пе­редала оперативне управління судном іншій турецькій компанії Експлуатувала судно компанія «Євромарін сервіс», яка була зареє­стрована в Одесі, і вона найняла екіпаж, до складу якого входило 12 моряків ~~ громадян України, що загинули внаслідок авари Трудові контракти з ними було укладено за законодавством Вели­кобританії Судно перевозило вантаж (1800 тонн металу) з росій­ського порту Таганрог до турецького порту Деліскелесі Таким чином, зазначені раніше елементи можуть бути присутніми у будь- якому сполученні Однак для того, щоб такі відносини отримали якість міжнародних, цілком досить наявності всього одного з та­ких елементів

Слід відзначити, що багато з тих положень, які вище аналізува­лись, знайшли чітке відтворення в Законі від 23 06 2005 р Ним установлено порядок «урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов’язані з одним або кіль­кома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок», і роз’яснено, що приватноправові відносини - це відносини, які грунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевияв­ленні, майновій самостійності, суб’єктами яких є фізичні та юри­дичні особи

Згідно з цим Законом іноземним елементом є ознака, яка харак­теризує приватноправові відносини і вона виявляється в одній або кількох з таких форм учасник правовідносин, їх об’єкт або юри­дичний факт