- •1.Поняття, предмет та правова природа мпп
- •2. Методи та принципи мпп
- •3. Ознаки, якими характеризуються міжнародні приватно правові відносини
- •4.Співвідношення міжнародного приватного та публічного права.
- •5.Система міжнародного приватного права.
- •6. Поняття та загальна характеристика джерел мпп.
- •7. Національне законодавство як джерело мпп: поняття, види та загальна характеристика.
- •8. Характеристика Закону України «Про міжнародне приватне право».
- •9.Міжнародні договори: поняття та види та загальна характеристика.
- •10.Звичаї в мпп: поняття та види та загальна характеристика.
- •11. Роль арбітражної та судової практики в регулюванні мпп
- •4. Міжнародна торгівельна палата
- •13. Поняття та значення матеріальних і колізійних норм у мпп
- •14. Характеристика міжнародних договорів про правову допомогу.
- •15. Фізичні особи як суб’єкти мпп: поняття, види та загальна характеристика.
- •16. Особистий закон фізичної особи.
- •17. Колізійне регулювання правового статусу фізичних осіб в законодавстві України.
- •18.Правовий стату іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •19. Правовий статус юридичних осіб у мпп
- •20. Особистий закон юридичної особи.
- •21.Характеристика теорій юридичної особи.
- •22. Колізійне регулювання правового статусу юридичних осіб в законодавстві України.
- •23. Заснування та діяльність юридичних осіб на території України. Преставництва та філії іноземних юридичних осіб.
- •24. Держава як учасник міжнародних правових відносин
- •25. Поняття та види теорій імунітету держави.
- •26. Поняття та природа колізійної норми.
- •27.Структура колізійної норми
- •28.Види система колізійних норм.
- •29. Односторонні та двосторонні колізійні норми.
- •30. Імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми.
- •31.Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми.
- •32. Типи колізійних прив’язок.
- •33. Уніфікація колізійних норм.
- •34. Правова природа права власності в мпп.
- •35. Об’єкти права власності іноземців в Україні.
- •36. Колізійні питання права власності мпп.
- •37. Поняття, види та джерела правового регулювання іноземних інвестицій в Україні.
- •38.Форми іноземного інвестування.
- •39. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.
- •40. Правовий статус іноземних інвестицій у вільних економічних зонах.
- •41. Поняття. Ознаки, джерела та загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності.
- •42. Принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності.
- •43. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •44. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •45. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо укладення.
- •1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
- •1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
- •1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •1.9. Упаковка та маркування.
- •1.13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.
- •46.Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
- •47. Форма та зміст договору міжнародної купівлі-продажу.
- •48. Загальна характеристика Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •49. Сфера дії договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •50. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу (вимоги, що ставляться до оферти та акцепту) за Віденською конвенцією.
- •51. Зміст договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •52. Засоби правового захисту покупця і продавця за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією
- •53. Розірвання договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •54. Відповідальність сторін за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденсьою конвенцією.
- •55.Форс мажорні обставини та умови, яким вони повинні відповідати за Віденської конвенції.
- •56.Загальна характеристика Правил інкотермс.
- •57. Характристика окремих груп e, f, c, d.
- •58. Характеристика терміна exw – франко завод.
- •59. Характеристика терміна fca – франко перевізник.
- •60. Характеристика терміна fas – франко взовж борту судна.
- •61. Характеристика терміна fob – франко-борт.
- •62. Характеристика терміна cfr – вартість і фрахт.
- •63 Характеристика терміна cif – вартість, страхування і фрахт.
- •64. Характеристика терміна cpt – фрахт/перевезення оплачено до.
- •65. Характеристика терміна daf – поставка до кордону.
- •66. Характеристика терміна ddp – поставка зі сплатою мита.
- •67. Характеристика терміна daf – поставка до кордону
32. Типи колізійних прив’язок.
Формули прикріплення є результатом узагальнення найпоширеніших двосторонніх колізійних прив’язок і визначення їх основних видів, які прийнято називати полатині. Розглянемо найбільш відомі формули прикріплення.
1. Особистий закон фізичної особи (lex personalis), згідно з ним визначаються правовий статус фізичної особи, її право та дієздатність, а також особисті та інші права. Різновидами особистого закону фізичної особи є:
а) закон громадянства (lex patriae, lex nationalis) — означає застосування права тієї держави, громадянином якої є дана особа;
б) закон місця проживання (lex domicilii) — означає застосування права тієї держави, де відповідна особа постійно чи переважно проживає.
2. Закон «національності» юридичної особи (lex societatis) — використовується при вирішенні колізій законів, пов’язаних з правовим положенням іноземної юридичної особи. Дана формула прикріплення передбачає застосування права тієї держави, якій належить юридична особа. Міжнародній практиці відомі різноманітні варіанти визначення «національності» юридичної особи, тобто при виборі ознак для визначення особистого статусу юридичної особи немає єдиної думки.
3. Закон місця знаходження речі (lex rei sitae) — означає застосування права тієї держави, на території якої знаходиться річ, і застосовується щодо права власності та інших речових прав, а також у сфері спадкування. Згідно з п. 2 ст. 45 Мінської конвенції 1993 року, «право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно». Ця ж формула прикріплення використовується при визначенні права власності на нерухоме майно (п. 1 ст. 38 Мінської конвенції 1993 року та ст. 41 Кишинівської конвенції 2002 року).
4. Закон, обраний особою, яка здійснила правочин (lex voluntatis), — являє собою застосування права тієї держави, яку оберуть самі сторони. Дана формула прикріплення, яка ще має назву «автономія волі», прийнята в більшості країн. Як національне колізійне право, так і міжнародні договори виходять з того, що при вирішенні всіх колізійних питань у сфері договірних зобов’язань вирішальною є воля сторін.
5. Закон місця здіснення акту (lex loci actus) — означає застосування права тієї держави, на території якої був здійснений акт. Приватноправовий акт — це широке поняття, що охоплює різні приватноправові дії. Існує кілька варіантів закону місця здійснення акту, що зустрічаються найчастіше:
а) закон місця укладення договору (lex loci contractus) означає застосування права держави, на території якої було укладено договір, та застосовується у сфері зобов’язального права. Відносно даної прив’язки існує проблема визначення місця здійснення договору, якщо він укладений між сторонами шляхом листування.
б) закон місця виконання договору (lex loci solutionis) — означає застосування права тієї держави, на території якої зобов’язання, що випливають з договору, підлягають виконанню;
в) закон місця укладення шлюбу (lex loci celebrationis) — застосовується в законодавстві деяких країн, що регулює сімейні відносини, і означає застосування права тієї держави, на території якої укладений шлюб;
г) закон місця заподіяння шкоди (lex loci delicti commissi) — означає застосування права тієї держави, на території якої була заподіяна шкода, і застосовується для регулювання деліктних зобов’язань
6. Закон країни продавця (lex venditoris) — означає застосування права тієї держави, на території якої заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона_продавець. Закон країни продавця застосовується в дослівному його розумінні — до договору купівлі_продажу, а також в широкому розумінні — до інших приватноправових договорів.
7. Закон найбільш тісного зв’язку (proper law) — означає застосування права тієї держави, з якою правовідносини найбільш тісно пов’язані, й застосовується як в зобов’язальному праві, так і у сфері деліктів, шлюбно_сімейних, спадкових, трудових відносин.
8. Закон суду, який вирішує спір (lex fori), — означає застосування права тієї держави, суд якої розглядає справу з участю іноземного елементу (суд застосовує своє національне право). Загальноприйнятою сферою застосування закону суду є міжнародний цивільний процес.
9. Закон місця роботи (lex loci laboris) — означає застосування права країни, на території якої здійснюється трудова діяльність, і застосовується у сфері міжнародних трудових відносин (основним винятком з даного правила є форма трудового договору).
10. Закон прапору (lex flagi) — означає застосування права тієї країни, під прапором якої ходить судно, і застосовується у сфері торговельного мореплавства.