
- •1.Поняття, предмет та правова природа мпп
- •2. Методи та принципи мпп
- •3. Ознаки, якими характеризуються міжнародні приватно правові відносини
- •4.Співвідношення міжнародного приватного та публічного права.
- •5.Система міжнародного приватного права.
- •6. Поняття та загальна характеристика джерел мпп.
- •7. Національне законодавство як джерело мпп: поняття, види та загальна характеристика.
- •8. Характеристика Закону України «Про міжнародне приватне право».
- •9.Міжнародні договори: поняття та види та загальна характеристика.
- •10.Звичаї в мпп: поняття та види та загальна характеристика.
- •11. Роль арбітражної та судової практики в регулюванні мпп
- •4. Міжнародна торгівельна палата
- •13. Поняття та значення матеріальних і колізійних норм у мпп
- •14. Характеристика міжнародних договорів про правову допомогу.
- •15. Фізичні особи як суб’єкти мпп: поняття, види та загальна характеристика.
- •16. Особистий закон фізичної особи.
- •17. Колізійне регулювання правового статусу фізичних осіб в законодавстві України.
- •18.Правовий стату іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •19. Правовий статус юридичних осіб у мпп
- •20. Особистий закон юридичної особи.
- •21.Характеристика теорій юридичної особи.
- •22. Колізійне регулювання правового статусу юридичних осіб в законодавстві України.
- •23. Заснування та діяльність юридичних осіб на території України. Преставництва та філії іноземних юридичних осіб.
- •24. Держава як учасник міжнародних правових відносин
- •25. Поняття та види теорій імунітету держави.
- •26. Поняття та природа колізійної норми.
- •27.Структура колізійної норми
- •28.Види система колізійних норм.
- •29. Односторонні та двосторонні колізійні норми.
- •30. Імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми.
- •31.Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми.
- •32. Типи колізійних прив’язок.
- •33. Уніфікація колізійних норм.
- •34. Правова природа права власності в мпп.
- •35. Об’єкти права власності іноземців в Україні.
- •36. Колізійні питання права власності мпп.
- •37. Поняття, види та джерела правового регулювання іноземних інвестицій в Україні.
- •38.Форми іноземного інвестування.
- •39. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.
- •40. Правовий статус іноземних інвестицій у вільних економічних зонах.
- •41. Поняття. Ознаки, джерела та загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності.
- •42. Принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності.
- •43. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •44. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •45. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо укладення.
- •1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
- •1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
- •1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •1.9. Упаковка та маркування.
- •1.13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.
- •46.Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
- •47. Форма та зміст договору міжнародної купівлі-продажу.
- •48. Загальна характеристика Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •49. Сфера дії договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •50. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу (вимоги, що ставляться до оферти та акцепту) за Віденською конвенцією.
- •51. Зміст договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •52. Засоби правового захисту покупця і продавця за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією
- •53. Розірвання договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •54. Відповідальність сторін за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденсьою конвенцією.
- •55.Форс мажорні обставини та умови, яким вони повинні відповідати за Віденської конвенції.
- •56.Загальна характеристика Правил інкотермс.
- •57. Характристика окремих груп e, f, c, d.
- •58. Характеристика терміна exw – франко завод.
- •59. Характеристика терміна fca – франко перевізник.
- •60. Характеристика терміна fas – франко взовж борту судна.
- •61. Характеристика терміна fob – франко-борт.
- •62. Характеристика терміна cfr – вартість і фрахт.
- •63 Характеристика терміна cif – вартість, страхування і фрахт.
- •64. Характеристика терміна cpt – фрахт/перевезення оплачено до.
- •65. Характеристика терміна daf – поставка до кордону.
- •66. Характеристика терміна ddp – поставка зі сплатою мита.
- •67. Характеристика терміна daf – поставка до кордону
31.Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми.
Перш ніж розглянути альтернативні колізійні норми, необхідно згадати і такий критерій, як кількість прив’язок, залежно від якого колізійні норми поділяються на однозначні та множинні. Під однозначними розуміються норми, що містять одну прив’язку. Можуть застосовуватися також норми, що мають дві, три і більше колізійних прив’язок (множинні), котрі, у свою чергу, можуть бути альтернативними чи кумулятивними.
Альтернативні норми розрізняються між собою залежно від характеру зв’язку між альтернативами. У простій альтернативній колізійній нормі всі альтернативні прив’язки рівнозначні — кожна з них може бути застосована. При цьому вибір однієї з прив’язок виключає подальше використання інших. Зазвичай вони з’єднуються сполучником «або». Прикладом такої колізійної норми слугує ч. 1 ст. 40 проекту Закону України «Про міжнародне приватне право», а саме: «До захисту права власності та інших речових прав застосовується на вибір заявника право держави, в якій майно знаходиться, або право суду».
Складна альтернативна колізійна норма — це така норма, в якій альтернативні прив’язки супідрядні між собою. При цьому виокремлюються основна (генеральна) прив’язка, яка формулює загальне головне правило вибору права (призначене для першочергового застосування), і субсидіар- на, — яка формулює ще одне або кілька правил і застосовується тоді, коли головне правило з будь-яких причин не було застосоване або виявилося недостатнім для вибору компетентного правопорядку. Наприклад, ч. 6 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність закріплює: «Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, що була укладена за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недотримання форми, якщо дотримані вимоги законів України».
Кумулятивні — це такі норми, в яких до одних правовідносин застосовується одночасно кілька прив’язок. Причому застосування однієї з прив’язок не виключає подальшого використання іншої. Так, кумулятивна прив’язка використовується в ч. 3 ст. 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, а саме: «Якщо дитину усиновляє подружжя, з якого один є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий — іншої Договірної Сторони, повинні бути дотримані вимоги, передбачені законодавством обох Договірних Сторін».
Необхідно також вказати й на такі колізійні норми, як міжнародні та міжобласні (інтерлокальні). Їх виділяють згідно з критерієм дії колізійних норм у просторі. На цей час існує багато норм, які стосуються колізії законів, що повністю або в якійсь частині є загальними для кількох держав (як правило, йдеться про уніфіковані норми). У випадку інтерлокальних колізійних норм прийнято говорити про колізійні норми складових частин держави. Відомо, що в багатьох держав, насамперед з федеральним устроєм, в суб’єктах федерації або адміністративних одиницях є свої правові системи. У разі відсилання колізійної норми до права такої держави постає запитання про те, яке законодавство або яке право повинно бути застосоване.
Доречним тут може бути приклад, наведений відомим вченим М. М. Богуславським. В Італії розглядалося питання про спадкоємство громадянина США, який народився в Сан-Франциско (штат Каліфорнія). Згідно із ст. 46 Закону «Про реформу італійської системи міжнародного приватного права» від 31 травня 1995 р. до спадкоємства належить застосовувати законодавство держави, громадянином якої був спадкоємець на момент своєї смерті, а згідно з п. 1 ст. 18, у випадках, коли відповідно до цього закону повинно застосовуватися право держави, в якій діє одночасно кілька правових систем залежно від територіального чи персонального принципу, належне до застосування право визначається на підставі критеріїв, що застосовуються правом цієї держави. У США спадкове право регулюється не федеральним законодавством, а законодавством штатів. Так, у США не встановлені законодавчі критерії для визначення права, що застосовується на підставі федеральних колізійних норм, тому італійський суд, на основі п. 2 ст. 18 указаного закону, повинен застосувати правову систему, з якою відносини найбільш тісно пов’язані. У даному разі він повинен виходити не тільки з того, що в США існує громадянство США як федеральної держави (£егїега1 сШгепзЬір), а ще й з того, що існує громадянство кожного штату (з^а^е сШгепзЬір). Громадянством штату володіють громадяни, доміцильовані в даному штаті. Спадкоємець мав свій доміциль (особлива форма місця проживання) в Каліфорнії. Наявність доміци- ля в Каліфорнії повинна розглядатися як наявність тісного зв’язку саме з цим штатом. Звідси випливає, що треба застосовувати законодавство Каліфорнії.
Отже, якщо виникла необхідність застосувати до якихось відносин право США, то спочатку потрібно визначити, яким законодавством (федеральним або штату) регулюються ці правовідносини.
Право, що застосовується на практиці, у ряді випадків визначається не тільки стосовно якої-небудь території, а й стосовно осіб (інтерперсональне право) і часу (інтертемпоральне право).