19. Правовий статус юридичних осіб у мпп

Поняття та ознаки юридичної особи. Під юридичною особою в правовій доктрині розуміють будь-яку організацію, що не залежить від ЇЇ учасників та володіє властивими тільки їй майновими правами.

Навести вичерпне визначення юридичної особи складно. Законодавство деяких країн йде просто шляхом перерахування основних, найсуттєвіших ознак юридичних осіб або містить тільки їх класифікацію. Ця складність має просте пояснення: конструкція юридичної особи, що опосередковує відносини майнового обороту, застосовується до форм утворення та існування не тільки комерційних юридичних осіб, а й некомерційних, у тому числі за участю держави.

У сучасній доктрині здебільшого визнається, що юридична особа — це організація, що створюється в порядку, передбаченому законодавством, має власне найменування, характеризується організаційною єдністю, має відокремлене майно, права та обов'язки, переважно майнові, самостійно (від свого імені) виступає у цивільних правовідносинах та господарському обороті, відповідає за зобов'язаннями договорів та деліктів.

Вирізняють такі істотні ознаки юридичної особи:

1. Майнова відокремленість. Означає роздільність майна юридичної особи та її членів, засновників та інших осіб (держави чи автономного утворення, органів вищих рівнів, інших організацій).

2. Організаційна єдність. Означає, що юридична особа існує та діє як єдине ціле: колектив є цілісним механізмом, що формує єдину волю.

3. Участь у цивільному обороті від свого імені (власне найменування).

4. Здатність організації нести самостійну майнову відповідальність.

5. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді.

Крім наведених вище ознак юридичної особи деякі правові системи світу виділяють такі:

• похідна природа юридичних осіб.

• самостійність у цивільному обороті.

Юридична особа – це створена в порядку передбаченому законодавством договірної держави організація (підприємство, установа), що має власне найменування, характеризується організаційною єдністю, має відособлене майно, права та обов’язки, переважно майнові, самостійно (від свого імені) виступає у приватноправових відносинах з іноземним елементом та відповідає за зобов’язаннями з договорів та деліктів.

Правовий статус юридичної особи – це закріплені нормами міжнародного приватного права і гарантовані договірними державами суб’єктивні права та юридичні обов’язки цієї особи.

Види:

За характером об’єднання: 1) об’єднання осіб (їх діяльності) - товариства; 2)об’єднання майна - корпорації.

За ступенем відповідальності учасників за зобов’язаннями юридичної особи: 1) усім своїм майном; 2) виключно у межах внеску.

За правовою природою: 1) юридичні особи публічного права (держава, адміністративно-територіальні одиниці, різноманітні державні органи та установи, торгово-промислові палати); 2) юридичні особи приватного права (утворюються суб’єктами права різних держав як колективної власності, так і заснованими на власності однієї приватної особи. Розмежування їх здійснюється відповідно до природи акта, на підставі якого утворено ці особи. Якщо юридичну особу засновано на підставі публічного акта (закон, декрет, указ, адміністративний наказ), вона є публічно правовою, якщо відповідно до приватноправового акта, — приватноправовою.

За кількістю учасників: 1) одноосібні; 2) колективні.

За метою діяльності: 1)підприємницькі (комерційні); 2) непідприємницькі (некомерційні).

Способи утворення: 1) розпорядчий (власник майна або уповноваженій ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення організації та затверджує й статут або положення про не); 2) нормативно-явочний (умови створення юридичної особи зафіксовані у законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні прояв ініціативи (явки) її організаторів і реєстрація у відповідному органі.; 3) дозвільний (однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл (згода) відповідного органу чи підприємства); 4) договірний (шляхом укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно об'єднуються для досягнення певних цілей).

«Національність»: національність юридичної особи у МПП – це її державна належність та особистий закон.

Критерії визначення «національності»: 1) місце створення (заснування) юридичної особи (використовується у державах «сім’ї загального права» - США, Великобританія). Цей критерій означає поширення на неї закону держави, де створено цю особу і зареєстровано її статут (закон інкорпорації); 2) місцезнаходження особи (місце осілості). Місцезнаходженням юридичної особи вважається місцезнаходження її постійно діючого органу управління, або місце проживання одного із засновників, або місцезнаходження за іншою адресою, що підтверджується договором оренди тощо; 3) місце основної діяльності; 4) належність (громадянства) засновників (учасників) і складу правління до певної правової системи.

Правосуб’єктність: 1) загальна (будь-які права та обов’язки, сумісні із сутністю суб’єкта); 2) спеціальна (набуття суб’єктом прав та обов’язків у відповідності із цілями, зазначеними у статуті, меморандумі, договорі, законі).