Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_z_MPP_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
791.04 Кб
Скачать

15. Фізичні особи як суб’єкти мпп: поняття, види та загальна характеристика.

Серед суб’єктів міжнародного приватного права значне місце займають фізичні особи – громадяни та іноземці. У доктрині, законодавстві та практиці поняття “іноземець” об’єднує власне іноземних громадян (підданих), осіб без громадянства (апатридів), осіб з кількома громадянствами (біпатридів) та ін. У сучасних умовах до кола осіб, відносно яких діють норми міжнародного приватного права, з урахуванням особливостей їх правового становища відносять­ся також біженці, особи, яким надано політичний притулок та ін. Нормами міжнародного приватного права регулюються цивільні, сімейні, трудові, процесуальні права фізичних осіб, тобто дані особи наділяються певним правовим статусом у міжнародних приватноправових відносинах.

У загальному розумінні правовий статус суб’єкта – це система визнаних і закріплених державою у законодавчому порядку прав та обов’язків даного суб’єкта. Правовий статус фізичних осіб як суб'єктів міжнародного приватного права - це сукупність усіх належних їм прав, свобод та обов’язків. Особливість правового статусу фізичної особи полягає у тому, що, перебуваючи в іншій держа­ві, вона підпорядковується двом правопорядкам:

- своєму вітчизняному (закону громадянства (lex patriae) чи закону постійно­го місця проживання (lex domicilii)), оскільки зберігає правовий зв’язок з державою свого громадянства чи постійного місця проживання, правовий статус громадянина своєї держави, користується її захистом, підкоряється її законам та

- правопорядку держави перебування (тієї держави, на території якої фізична особа перебуває у конкретний момент).

Статус цих осіб визначається також міжнародними угодами, наприклад, Конвенцією про правовий статус біженців від 28.07.1951 р., Конвенцією про правовий статус осіб без громадянства від 28.09.1954 р., іншими міжнародними угодами щодо прав та обов’язків фізичних осіб у конкретних правовідносинах.

Основоположне значення для визначення правового становища фізичних осіб мають загальновизнані принципи та норми міжнародного права щодо прав та обов’язків людини, що містяться у Загальній декларації прав людини 1946 р., Міжнародному пакті про громадянські й політичні права 1966 р., Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966 р. та ін. (наприклад, забо­рона дискримінації за ознаками раси, національності, статі тощо).

Фізичні особи – це люди, які наділені певними правами та обов’язками.

Фізичні особи – суб’єкти МПП це:

  1. іноземці;

  2. особи без громадянства;

  3. біженці;

  4. біпатриди

Згідно ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»:

- іноземець – це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином іншої держави або держав;

- особа без громадянства – особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином

Правовий статус фізичних осіб – це сукупність всіх належних їм прав, свобод та обов’язків.

Особливістю правового статусу фізичної особи є те, що перебуваючи в іншій державі, вона підпорядковується двом правопорядкам:

  1. своєму закону громадянства чи закону постійного місця проживання, оскільки зберігає правовий зв'язок з державою свого громадянства чи постійного місця проживання;

  2. правопорядку держави перебування

Правовий статус фізичних осіб визначається КУ, ЦК, ЗК, СК, КТМ, міжнародними договорами, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про правовий статус біженців, Конвенцією про правовий статус осіб без громадянства.

Правовий статус фізичних осіб визначається цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю. Їх обсяг в різних країнах може бути різним.

В МПП діє принцип за яким іноземні громадяни, піддані та ін. категорії фізичних осіб за обсягом правоздатності прирівнюються до громадян тої країни на території якої вони знаходяться. Проте на практиці, обсяг правоздатності таких осіб є меншим ніж обсяг правоздатності громадян певної країни, на території якої знаходиться іноземець.

Стаття 17. Цивільна правоздатність фізичної особи

1. Виникнення і припинення цивільної равоздатності фізичної особи визначається її особистим законом.

2. Іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України

Стаття 18. Цивільна дієздатність фізичної особи

1. Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом. Цивільна дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також правом держави місця вчинення правочинів або виникнення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом.

2. Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи регулюються особистим законом цієї особи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]