4. Міжнародна торгівельна палата

Незважаючи на те, що ця організація є неурядовою, вона відіграє велику роль в процесі уніфікації міжнародного приватного права. Заснована в 1920 р., вона об’єднує зацікавлені у розвитку економічних і фінансових зв’язків національні федерації підприємців, ділові кола та фірми понад ста країн. МТП проводить роботу з узагальнення й уточнення звичаєвих норм, які формуються в міжнародній торговельній практиці. Нею створені збірки уніфікованих звичаїв і правил, які широко застосовуються в більшості країн світу. Найвідоміші документи, розроблені цією організацією, – це, зокрема, Міжнародні правила з уніфікованого тлумачення торговельних термінів (ІНКОТЕРМС), Уніфіковані правила по інкасо, Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів. Існують кілька редакцій цих документів, останні прийняті в 2000, 1995, 1993 рр. відповідно. І хоча зазначені правила не носять імперативного характеру, їх широке визнання та застосування міжнародною комерційною спільнотою підтверджує їх велике значення. Звичайно, їх застосування залежить від наміру сторін, і в контракті має міститися пряма чи непряма вказівка на те, що сторони бажають застосовувати до своїх правовідносин відповідні правила.

Щоправда, з ІНКОТЕРМС в Україні склалася досить оригінальна ситуація. Указом Президента України “Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 4 жовтня 1994 р. №569/94 встановлено обов’язкове застосування правил ІНКОТЕРМС національними суб’єктами підприємницької діяльності при укладанні договорів, зокрема, зовнішньоекономічних.

Велика кількість уніфікацій здійснюється на двосторонньому рівні. Унаслідок уніфікації процесуальних норм виробляються імперативні норми.Уніфіковані норми рекомендаційного характеру

У загальному вигляді уніфіковані норми рекомендаційного характеру – єдині умови, наприклад, поставки товарів. Але вони є обов’язковими для виконання.

Загальне розповсюджені здобули:

· загальні умови зовнішньоторговельних угод, які розроблені на початку 60-х років у межах Європейської економічної комісії ООН. Умови, складені щодо головних груп товарів: машин й обладнання, споживчих й промислових товарів;

· загальні умови щодо узгодженостей певних національних органів (національні Торговельні палати двох держав);

· загальні умови за різними обставинами, розроблені під егідою певної спеціалізованої установи ООН.

13. Поняття та значення матеріальних і колізійних норм у мпп

Колізійною називається норма міжнародного приватного права, яка не вирішує безпосередньо певного питання правовідносин, а тільки зазначає, що ці правовідносини мають регулюватися правом тієї чи іншої держави. Причому географічні чи офіційні назви держав світу здебільшого не наводяться. Державу у міжнародному приватному праві зазначають іншими способами, про які йтиметься далі. Колізійна норма міжнародного приватного права має дволанкову структуру, тобто складається з двох частин — обсягу та прив'язки.Обсяг — це вказівка на вид цивільних правовідносин з іноземним елементом, а прив'язка—на право, що підлягає застосуванню.

На думку М. М. Богуславського, матеріально-правовими є уніфіковані та внутрішні матеріальні норми. Причому останні повинні бути спрямовані виключно на регулювання відносин із "зовнішнім елементом". Іншими словами, це спеціальне регулювання нормами в межах внутрішнього законодавства, розрахованого саме на регулювання "міжнародного фактичного складу".

Вочевидь, визначаючи коло матеріально-правових норм, які входять до складу міжнародного приватного права, слід враховувати: а) характер відносин, що регулюють ці норми; б) специфіку правового регулювання у сфері міжнародного приватного права. Тому до матеріально-правових норм у міжнародному приватному праві належать: 1) уніфіковані норми Міжнародних договорів; 2) норми національного законодавства, які регулюють правовідносини з "іноземним елементом"; 3) міжнародні й торговельні звичаї; 4) судова та арбітражна практика (в державах, де вона визнається джерелом права).

Матеріально-правові норми міжнародних угод є уніфікованими правилами, створеними кількома суб'єктами права для безпосереднього регулювання правовідносин, що часто виникають у практиці міжнародного приватного права. Міжнародні угоди можуть повністю або частково містити такі норми. Здебільшого матеріально-правовий метод застосовується за укладення угод із питань авторського права, регулювання праці, відшкодування шкоди, зовнішньоекономічних відносин, деяких інших. Його використано, наприклад, у Брюссельській конвенції про відповідальність операторів ядерних суден 1962 p.; Віденській конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.

Норми національного законодавства, які регулюють правовідносини з "іноземним елементом", можуть міститися в конституціях держав та іншому законодавстві, прийнятому на основі конституцій. Так, ст. 13 і розділ IX Кодексу України "Про надра" від 27 липня 1994 р. присвячені питанням визначення кола користувачів надр України та міжнародним відносинам із приводу використання надр України іноземними особами. Норми цього Кодексу конкретизує, зокрема, Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами від 8 червня 1998 р.